Розділ І. Закономірності формування природи материків і океанів
Анонсування теми
Ви набудете знання про:
– форму Землі;
– рухи Землі в космосі та їх наслідки;
– площу земної поверхні, материків і океанів;
– гіпотези про походження материків і океанів;
– платформи, області складчастості;
– геологічні ери й епохи горотворення;
– основні та перехідні кліматичні пояси;
– властивості водних мас;
– закономірності переміщення океанічних плит.
Ви навчитеся:
–
– показувати на карті материки, частини світу й океани;
– пояснювати утворення океанічних западин і материків;
– порівнювати співвідношення суходолу й океану, площі поверхні материків і океанів;
– визначати закономірності поширення рівнин і гір на материках;
– характеризувати особливості погоди в різних кліматичних поясах.
Тема 1. Форма та рухи Землі
& 2. Географічні наслідки кулястої форми й рухів Землі
Пригадайте: 1. Які планети утворюють Сонячну систему? 2. Яку форму має Земля? 3. Які рухи
Якою є справжня форма Землі? Нині ніхто вже не має сумніву в тому, що Земля має кулясту форму. Це підтвердили численні навколосвітні подорожі. Останні сумніви зникли після перших космічних польотів і публікації фотознімків Землі з космосу.
Однак наша планета – незвичайна куля. Вона сплюснута біля полюсів. Різниця між полярним і екваторіальним радіусом становить 21 км. Поверхня Землі нерівна: на ній є гори, рівнини й западини. Тому точну форму планети не можна відтворити жодною геометричною фігурою. Учені визначають форму Землі як геоїд (від грецьк. ge – Земля та eidos – вигляд). Він має дуже складну форму й відрізняється від справжньої поверхні Землі. Поверхня геоїда приблизно збігається зі спокійною водною поверхнею Світового океану, яку умовно продовжують під материками. Для зручності Землю вважають сфероїдом.
Розміри планети. Земля – одна з невеликих планет Сонячної системи, хоча її розміри значні. Ще в III ст. до н. е. давньогрецький учений Ератосфен уперше визначив довжину земного меридіана. За допомогою сучасних способів вимірювання встановлено, що середній діаметр Землі становить 12 750 км, а довжина її кола дорівнює приблизно 40 000 км.
Рухи Землі в космосі. Земля рухається навколо своєї осі та навколо Сонця. Осьовий рух спрямований проти годинникової стрілки. Період повного обертання Землі навколо своєї осі – 23 год 56 хв 04 с. Навколо Сонця Земля рухається по орбіті, що має форму еліпса. Повне обертання здійснюється за 365 діб 6 год. Для зручності 6 год складають протягом чотирьох років і виходить додаткова доба. Ось чому кожний четвертий рік має 366 діб і є високосним.
Вісь Землі постійно нахилена до площини орбіти під кутом 66°33′ і завжди повернута в один і той самий бік. Через це Земля повертається до Сонця то Північною, то Південною півкулею, і відповідно більшу кількість світла й тепла одержує то Північна, то Південна півкуля. Цим зумовлена зміна пір року.
З орбітальним рухом планети також пов’язана зміна полуденної висоти Сонця над горизонтом. На Північному тропіку Сонце в зеніті (під кутом 90°) буває щороку 22 червня, коли в Північній півкулі літо, на Південному – 22 грудня, коли літо в Південній півкулі. Ці дати називають днями сонцестояння. У проміжку між зимовим і літнім сонцестоянням, а саме 21 березня та 23 вересня, Земля займає таке положення щодо Сонця, коли сонячні промені однаково освітлюють Північну та Південну півкулі. На всій земній кулі, крім полюсів, день дорівнює ночі. Ці дати називають днями рівнодення.
Унаслідок обертання Землі навколо Сонця на планеті сформувалися пояси освітленості: жаркий (між тропіками), два помірних (між тропіками й полярними колами) та два холодних (за полярними колами). Отже, добовий і річний рухи Землі впливають на всі процеси та явища, що відбуваються на її поверхні. Вони визначають більшість закономірностей у природі (мал. 4).
– Проаналізуйте схему (мал. 4) та визначте, які з наслідків осьового й орбітального рухів Землі чітко простежуються в межах вашої місцевості. Пригадайте, у якому з поясів освітленості розташована Україна.
Мал. 4. Рухи Землі у Всесвіті та його наслідки
Добова й річна ритмічність у природі. Ритмічність – це періодичність і повторюваність природних процесів і явищ у часі. Обертання Землі навколо своєї осі спричинює добові ритми зміни температури, вологості, розвитку рослин і тварин. Наприклад, усі тварини мають чітко визначені періоди відносного спокою та активної дії. Причому одні з них активні вдень, інші, навпаки, уночі.
Обертання Землі навколо Сонця зумовлює річні (сезонні) ритми природних процесів. Особливо яскраво сезонні ритми простежуються в перетворенні рослинності помірних широт. Згадайте пробудження й цвітіння саду навесні чи яскраві барви листопаду восени. Приблизно третина птахів здійснює сезонні перельоти. Сигналом до перельоту є зміна тривалості дня. Для деяких тварин характерна сезонна сплячка. Найпоширенішою є зимова сплячка, проте трапляється й літня – неактивний стан тварин під час літньої спеки внаслідок нестачі води або їжі.
Деякі ритми тривають протягом десятків, сотень, тисяч або й мільйонів років (наприклад, льодовикові періоди). їх називають багаторічними ритмами.
– Наведіть інші приклади бобових ритмів и природі. Поясніть, чим вони зумовлені.
Коротко про головне!
Земля має форму сфероїда – сплюснутої біля полюсів кулі. Для точнішого визначення форми нашої планети введено поняття “геоїд”.
Земля здійснює в космосі рухи навколо своєї осі та навколо Сонця. Кожний із цих рухів істотно впливає на формування та розвиток природи Землі, спричинює добові й річні ритми в природі.
1. Яку форму має Земля згідно із сучасними уявленнями?
2. Які рухи в космосі здійснює Земля? Охарактеризуйте наслідки руху Землі навколо осі та навколо Сонця.
3. Яке значення для людини мають знання про форму й рухи Землі в космосі?
4. Поміркуйте, чому учасники першої навколосвітньої подорожі “загубили” одну добу.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)