Фонетика
Голосні звуки
Голосні звуки: , , , , , .
За способом творення їх поділяють на звуки високого підняття ( , , ), середнього підняття ( , ) та низького підняття ; переднього ряду ( , , ) та заднього ряду ( , , ); лабіалізовані голосні (ті, у творенні яких беруть активну участь губи) – , – та нелабіалізовані ( , , , ). Голосні звуки бувають наголошені та ненаголошені. Наголошені голосні вимовляються і чуються у вимові чітко та ясно. Виразно вимовляються і не складають, як правило, труднощів у написанні ненаголошені голосні, , , , за винятком:
А)
Б) випадків наближень: наближається до, якщо після йде склад із наголошеним : , , , , ; ненаголошені та наближаються відповідно до та : , .
Існує й багато інших способів розрізнення ненаголошених, у словах.
У коренях:
– пишеться в буквосполученнях – ере-,
– пишеться, якщо при зміні слова сумнівний звук випадає (червень – червня, човен – човна);
– пишеться у словах, де сумнівний звук чергується з чи : променистий – промінь, женити – жона;
– пишеться у буквосполученнях – ри-, – ли – у словах слов’янського походження (кричати, криниця, глитати);
– якщо слово не можна перевірити одним із цих способів або воно виразно іншомовного походження, то його слід перевірити за словником (левада, кишеня, минулий, бетон, вертикаль, дискусія, динаміка).
У префіксах:
Префікси пре – і при – розрізнюють за значенням. Пре – пишеться у словах на позначення чогось у великій мірі (можна замінити словом “дуже”) – премилий (дуже милий), препоганий (дуже поганий), а також у деяких словах: преподобний, преосвященний, престол, презирство.
Префікс при – трапляється у словах із значенням наближення, приєднання, неповної дії (прибігти, приклеїти, причинити, привокзальний, прив’янути).
У префіксах без-, перед-, пред-, через-, не – завжди пишеться : передчасний, безверхий, предвічний, черезплічник, неквапно.
ЗАПАМ’ЯТАЙ
Голосні звуки утворюються за допомогою голосу.
ЗАПАМ’ЯТАЙ
Щоб не помилитися в написанні слова з ненаголошеним чи, до нього добирають спільнокореневе слово або змінюють форму даного слова, щоб сумнівний звук став під наголосом (держава – держить, кислиця – кислий, милуватися – милий).
ЗАПАМ’ЯТАЙ
Префікси пре – не можна плутати з частинами коренів у словах предмет, президент, предки, прем’єра, прецедент та ін.).
Префікси при – не можна плутати з частинами коренів у словах природа, приз, приємний, прикмета, принтер, присудок та ін., хоч, можливо, вони й були колись префіксами.
У суфіксах:
Е
-ен(я) в іменниках середнього роду, що позначають назви маленьких істот (вовченя, гусеня, кошеня);
-ечок-, – ечк – в іменниках із зменшено-пестливим значенням, які не походять від слів із суфіксами – ик, – иц(я) (вершечок, мішечок, діжечка, річечка, віконечко, словечко);
-ен(ий) у дієприкметниках (незлічений, неоцінений, нескінчений); – ер(о) в числівниках (семеро, п’ятеро);
-еньк-, – есеньк – у прикметниках із зменшено-пестливим значенням (біленький, малесенький);
-тель-, – енн(я), – ень, – ець в іменниках (учитель, вихователь, значення, положення, творення, твердження, велетень, в’язень, мовознавець, переможець);
И
-ик, – ич, – чик (-щик) в іменниках (братик, вузлик, керманич, хлопчик, прапорщик);
-ив(о) в іменниках для вираження збірних понять, які означають матеріал або продукт праці (паливо, печиво, морозиво, мереживо, вариво; але: марево, бо це природне явище);
-ичок, – ичк(а) в іменниках, що походять від слів із суфіксами – ик, – иц(я) (вогник – вогничок, кошик – кошичок, вулиця – вуличка, палиця – паличка, лисиця – лисичка);
-ищ(е), – иськ(о) в іменниках (вогнище, становище, річище, ручище, бабисько);
-ин – у присвійних прикметниках (бабин, свекрушин, Ольжин, тітчина).
У закінченнях дієслів:
Е – у дієсловах І дієвідміни (йдемо, йдете);
И – у дієсловах II дієвідміни (летимо, летите).
У складних словах:
Е – після м’якого приголосного (неподовженого), яким закінчується перша основа іменника м’якої групи (бурелом, землетрус, працездатний, кільцеподібний, а також овочесховище, очевидний);
И – у словах, першою частиною яких є числівник у родовому відмінку (тридцятирічний, триніжок, чотирикутник, семимильний, шістнадцятивідсотковий).
ЗАПАМ’ЯТАЙ
Приголосні звуки утворюються за допомогою голосу і шуму або лише шуму.