Ідеологія ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Ідеологія (від грецьк. idea – поняття, ідея і logos – учення) – система переконань та ідей, поглядів на суспільство та його політичне життя, яка відображає ідеали, світогляд, інтереси, умонастрої людей, класів, соціальних верств, політичних партій та громадських рухів, а також охоплює цінності, нормативні й цільові схильності та способи їх досягнення. Інколи І. розглядають як систему взаємодіючих символів і структур, як своєрідну реакцію на соціальне напруження у суспільстві, а тому трактують її як симптом та ліки

(фрейдизм). Вперше термін “І.” запровадив у науковий вжиток французький філософ Д. де Трасі (кінець XVIII ст. – початок XIX ст.), який визначив її як науку про ідеї, їх виникнення та функціонування. Процес формування І. як теорії має кілька етапів. Першим кроком на цьому шляху були теоретичні пошуки мислителів Нового часу. Епоха французьких просвітителів показала великий вплив і мобілізаційний потенціал І. на політичні події XVIII-XX ст. І. підготувала та очолювала всі революції нової і новітньої історії. Проте у середині XX ст. на Заході з’явилася концепція “кінця І.”, так звана теорія деідеологізації

(Д. Белл, 3. Бжезинсьий, Р. Бейлі, Ф. Фукуяма). Ці ідеї тривали не довгий час і почався процес відродження теорії І., реідеологізації. Існує декілька сучасних концепцій І., зокрема: І) “розширювана” (Т. Парсонс) – трактує І. як систему цінностей конкретного суспільства, яка виступає як універсальні орієнтації соціально-політичної діяльності; 2) “директивна” (марксизм) вважає І. одним із різновидів наукового знання, який у системній формі науково обгрунтовує прагнення соціальних класів до політичної влади; 3) “культурологічна” (М. Вебер, К. Мангейм) яка вважає І. важливим елементом не тільки політичної, а й загальної культури. Історичний досвід політичного життя підтверджує, що І. є системою переконань, яка закономірно виходить на політичну сцену в часи скрутних криз суспільства і здатна порушувати стан соціальної аномалії у кризових умовах. По-друге, вона є системою цінностей, яка має рису віри й тому має особливо великий орієнтаційний потенціал. Кожна І. має власні функції: орієнтаційну (основні уявлення про суспільство, соціальний прогрес, людину і владу; система сенсів та орієнтацій людської діяльності), мобілізаційну (пропонування ідеалу досконалішого суспільства, мотивація політичної діяльності та мобілізація суспільства), інтегративну (наділення сенсом та надання значущості політичним подіям), амортизаційну (ослаблення соціального напруження в критичних ситуаціях, надихання владних політичних сил після поразки до нових активних дій), висловлення й захисту інтересів соціально-політичних угруповань (партій, рухів, об’єднань та ін.). І. глибоко взаємопов’язана з політикою. Вона наділяє її системою ідеалів і цінностей, сприяє вибору мети, спрямовує політику. У комплексному вигляді структурні складники політичної І. (ідеал, гіпотеза, концепція, теорія, гасло) становлять політичну програму діяльності суб’єктів політичного процесу, а політична програма – це пропонований план діяльності класу, соціальної групи, партії, уряду, політичного блоку, регіональних громадських організацій, світових спільнот тощо. У політичній програмі теоретично обгрунтовуються основні позиції суб’єкта політичного процесу в усіх сферах суспільного життя, визначається послідовність його дій, шлях і цілі пропонованих політичних перетворень, їх засоби, методи діяльності тощо. Політична наука визначає типологію сучасних політичних І. залежно від тих ідей, на яких вони грунтуються. І. не можна розглядати поза соціальною практикою, в тому числі й поза управлінням суспільством у цілому, тому що будь-яка ідеологія безпосередньо впливає на суспільно-політичну практику.

Головні І. сучасності виникали і формувалися протягом останніх п’ятисот років людської цивілізації. Кожна з них розробляла проекти побудови найкращого суспільного життя. Проте нові соціально-економічні та суспільно-політичні реалії сприяли появі нових ідеологічних течій, підгрунтям яких ставали новітні ідеологеми сучасного життя. До найпоширеніших і впливових І. належать: лібералізм, консерватизм, комунізм, соціал-демократизм та фашизм. Деякі науковці додають до цього списку фемінізм, комунітаризм, націоналізм, анархізм, технократизм, екстремізм, анархо-синдикалізм, расизм, але це вже скоріше різновиди тієї чи іншої головної І. Так, дуже незначна відмінність існує між фашизмом, радикальним націоналізмом, расизмом та екстремізмом. Політичні І. формуються на основі певних соціально-економічних відносин і мають за мету активізацію суб’єктивного чинника. Плюралізм ідейно-політичних течій, підходів, методологічних принципів, терпимість до інакодумства є запорукою

Стабільності будь-якого політичного ладу. Сучасна політична думка все більше окреслює контури майбутньої планетарної І. гуманізму, яка може мати перспективу.

Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Макаренко В. П. Главные идеологии современности. – Ростов н/Д, 2000; Михальченко Н. И. Марксистская политическая идеология. – К., 1991; Політологічний енциклопедичний словник. – К., 1997. Політологія / За ред. проф. Ф. М. Кирилюка. – К., 2004; Тощенко Ж. Т. Идеологические отношения. – М., 1988.

А. Пахарєв

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Ідеологія - Довідник з політології

Схожі записи:

Етатократія Політологічний словник Етатократія (etato-cracy, від фр. etat – держава і грецьк. kratos – влада) – 1) абсолютна, беззаперечна влада держави; 2) політика активної і ефективної...
МІФОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНА МІФОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНА – емоційно забарвлена свідомість, почуттєве уявлення про політичну дійсність, що витісняє реальне уявлення, справжнє знання. Сучасний політичний міф (про мудрого вождя, очікування змін,...
Галицько-Волинське князівство Політологічний словник Галицько-Волинське князівство – феодальна держава, спадкоємиця Київської Русі, утворилася в результаті об’єднання Галицького і Володимиро-Волинського князівств у 1199 р. князем Романом Мстиславичем. Г.-В....
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) Політологічний словник Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) – статут ВООЗ прийнятий у 1946 р. на Міжнародній конференції з охорони здоров’я у Нью-Йорку, скликаній Економічною і...
Революція Політологічний словник Революція (фр. revolution, від лат. revolutio – переворот)- докорінна зміна політичного життя суспільства на основі реалізації можливостей революційної ситуації; докорінне перетворення структури влади...
Столипін Петро Аркадійович Політологічний словник Столипін Петро Аркадійович (1862, Дрезден, Німеччина – 1911, Київ, Україна) – російський державний діяч із старовинного дворянського роду, син генерала. Після закінчення Петербурзького...
Поняття політичної еліти Політологія ПРИКЛАДНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ, ПОЛІТИЧНІ ЕЛІТИ, ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО 3. Поняття політичної еліти. Перші класичні концепції Різні суб’єкти політики справляють на політику неоднаковий вплив. Окремі...
Солдатенко Валерій Федорович Політологічний словник Солдатенко Валерій Федорович (13.04.1946, м. Селідове Донецької обл.) – дослідник політичної історії України. Доктор історичних наук (1981), професор (1986). Лауреат премії HAH України...
Лісовий Василь Семенович Політологічний словник Лісовий Василь Семенович (нар. 1937)- український філософ, політолог, культуролог. Колишній політв’язень. Відмінник освіти України. Закінчив Київський державний університет. Викладав філософію, працював в Інституті...
Етнокультурна політика Політологічний словник Етнокультурна політика – напрям державної діяльності і невіддільна складова офіційної культурної політики в Україні, спрямованої на відродження й розвиток культур етнокомпонентів українського соціуму...
Які типи виборчим систем є у світовій практиці? 61 Які типи виборчим систем є у світовій практиці? Виборча система – це сукупність установлених законом правил проведення виборів, регламентів здійснення конкретних процедур виборчої кампанії,...
Легіслатура Політологічний словник Легіслатура (від лат. legislator – той, хто пропонує законопроект) – 1) визначення законодавчого органу. В цьому значенні Л. України – Верховна Рада України....
Єллінек Георг Політологічний словник Єллінек Георг (1851-1911) – відомий німецький мислитель, правник, автор численних творів з державознавства, теорії права, серед яких – “Система суб’єктивного відкритого права”, “Загальне...
СОЦІАЛІЗМ СОЦІАЛІЗМ – учення про суспільний устрій, для якого характерний підхід до розв’язання всіх соціальних проблем з погляду суспільства як єдиного цілого. Основні тлумачення: 1) марксистське...
Імплементація Політологічний словник Імплементація (від лат. Impleo – виконувати, наповняти) – виконання, здійснення державами міжнародних правових норм. Передбачає втілення зобов’язань, узятих державами в міжнародних договорах, у...
Геополітичне поле Європи Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ ГЕОПОЛІТИКА В СУЧАСНОМУ СВІТІ 2. Геополітичне поле Європи Геополітична карта Європи складається як мінімум із трьох великих утворень (полів). Перше з...
Полонізація Політологічний словник Полонізація – політика насильницького впровадження польської мови, віри, культури (ополячення). П. на українській території розпочалась в XIV ст., коли внаслідок експансії Польщі їй...
Субетнос Політологічний словник Субетнос (лат. sub – під і грецьк. ethnos – народ)- локальна внутріетнічна група – частина етносу, яка вирізняється своїми господарськими, побутовими, культурними (у...
Гроцій Гуго Гроот Політологічний словник Гроцій Гуго Гроот (1583-1645) – відомий голландський юрист, соціолог, державний діяч, один із засновників учення про природне право. Погляди Г. Г. сформувалися головним...
Нові праві Політологічний словник Нові праві – дещо нечіткий термін для позначення групи мислителів, які в 1970 – 1980-х роках протистояли ідеям і практиці соціал-демократії, реалізованої в...
Лабріола Антоніо Політологічний словник Лабріола Антоніо (1843 – 1904) – італійський філософ – марксист. Народився на півдні Італії, навчався у Неаполітанському університеті. Основні твори: “В пам’ять про...
Аналітика Політологічний словник Аналітика (від грецьк. analitike – мистецтво аналізу) – 1) мистецтво розчленування понять, логіка (за Аристотелем); 2) систематичне вивчення, мистецтво аналізу. М. Головатий...
Взаємодія політична Політологічний словник Взаємодія політична – взаємний вплив різних політичних суб’єктів у процесі їхньої політичної діяльності; необхідна передумова повної реалізації функцій політичної системи, яка визначає характер...
Депутатський запит Політологічний словник Депутатський запит – форма парламентського контролю, яка використовується у парламентських та змішаних республіках. Це звернення депутата парламенту до уряду, міністра, інших вищих органів...
Лоялісти Політологічний словник Лоялісти – так називали у другій половині XVIII ст. частину колоністів Південної Америки, які були вірнопідданські налаштовані до королівської влади в метрополії, дотримувалися...
Маблі (Mably) Габріель Бонно де Політологічний словник Маблі (Mably) Габріель Бонно де (1709 – 1785) – французький політичний мислитель, утопічний комуніст, дипломат, історик. Виходець із дворянської родини, навчався в Єзуїтському...
Горбатенко Володимир Павлович Політологічний словник Горбатенко Володимир Павлович (нар. 1957, смт. Варва Чернігівської обл.) – український політолог і правознавець, доктор політичних наук (2000), професор (2002), академік Української академії...
Химера Політологічний словник Химера – неприродне поєднання в одному предметі елементів різних систем. В образотворчому мистецтві прикладом X. є образ демона, що поєднує голову лева, тулуб...
Свобода слова Політологічний словник Свобода слова – одна з наріжних демократичних свобод громадянського суспільства. С. с. – право кожного громадянина вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію...
Які основні тенденції розвитку сучасної світової політики? 68 Які основні тенденції розвитку сучасної світової політики? Сукупну діяльність народів, держав та їх інститутів, соціальних спільнот та їхніх організацій і рухів, що мають певні...
Міжнародний тероризм Політологічний словник Міжнародний тероризм (від лат. terror – страх, залякування) – політика і тактика терору. Тероризм можна охарактеризувати як прагнення відповідних угруповань досягти політичних або...
Маніфест Політологічний словник Маніфест (фр. manifeste, від лат. Manifestus – явний, очевидний) -1) письмове урочисте звернення офіційної влади до населення з приводу якоїсь визначної, помітної події,...
Генезис Політологічний словник Генезис (грецьк. genesis) – походження, становлення і розвиток, результатом якого є певний стан об’єкта, що досліджується. Генезис природних і соціальних явищ цікавив і...
Прудон (Proudhon) П’єр Жозеф Політологічний словник Прудон (Proudhon) П’єр Жозеф (15.01.1809, Безансон – 19.01.1865, Париж) – французький дрібнобуржуазний соціолог і публіцист, один з ідеологів анархізму. У філософії П. –...
Спенсер Герберт Політологічний словник Спенсер Герберт (1820 – 1903) – англійський філософ, соціолог, один з основоположників позитивізму. У творчій спадщині С. основне місце посідають: теорія соціальної еволюції,...