МОНОГІБРИДНЕ СХРЕЩУВАННЯ – ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ТА СЕЛЕКЦІЇ. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ

Біологія – універсальний довідник

ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ТА СЕЛЕКЦІЇ. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ

МОНОГІБРИДНЕ СХРЕЩУВАННЯ

Основні закономірності спадковості були відкриті Г. Менделем (1865). Метод, що використовував Мендель при виведенні законів, називається гібридологічним. Гібриди – нащадки, одержані внаслідок схрещування двох організмів, що несуть альтернативні ознаки. Для дослідів Мендель вибрав рослину горох з таких міркувань. Горох – самозапильна рослина, і тому легко можна отримати чисту лінію,

тобто гомозиготні особини за визначеними ознаками. В горосі є яскраво виражені альтернативні ознаки: колір насінин, форма горошин, забарвлення квіток, розмір рослин і т. д. І, нарешті, велика кількість нащадків дає можливість одержати статистично достовірні результати.

Вихідні батьківські особини у дослідах були гомозиготними, а отримані нащадки – гетерозиготними. Для дослідження вибирали тільки одну або дві ознаки, а не їх сукупність.

Моногібридне схрещування – схрещування за однією парою

ознак:

 МОНОГІБРИДНЕ СХРЕЩУВАННЯ   ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ТА СЕЛЕКЦІЇ. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ

Закон одноманітності першого покоління (1-й закон Менделя). При схрещуванні двох гомозиготних особин з альтернативними ознаками у першому поколінні всі гібриди однакові за фенотипом і схожі на одного з батьків. У гібридів І покоління проявляється тільки домінантна ознака.

Для наступного схрещування використовуються гібриди І покоління:

 МОНОГІБРИДНЕ СХРЕЩУВАННЯ   ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ТА СЕЛЕКЦІЇ. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ

Співвідношення розщеплення:

За фенотипом 3:1

За генотипом 1АА:2Аа:1аа

Закон розщеплення ознак (2-й закон Менделя). При схрещуванні двох гібридів у другому поколінні спостерігається розщеплення ознак за фенотипом у співвідношенні 3:1. В однієї частини нащадків виявляється рецесивна ознака вихідної батьківської особини.

В основі законів успадкування лежить поведінка хромосом під час мейозу. Вихідні батьківські особини гомозиготні, тобто алельні гени в гомологічних хромосомах несуть однакові ознаки, тому чисті батьківські лінії утворюють тільки один тип гамет. При злитті гамет у зиготу потрапляють гомологічні хромосоми з альтернативними ознаками, але виявиться фенотипово лише домінантна ознака.

Гібриди І покоління гетерозиготні і утворюють два типи гамет А і а за формулою 21 = 2 (1 – одна пара хромосом).

При різних варіантах злиття гамет утворюються три типи зигот: АА, 2Аа, аа. Але фенотипово виявляються тільки дві ознаки, причому зигот із проявом домінантної ознаки у З рази більше, ніж з рецесивною.

Неповне домінування. Домінантна ознака не завжди повністю пригнічує рецесивну, тому можлива поява проміжних ознак.

Схема схрещування рослини нічна красуня:

1-е схрещування

 МОНОГІБРИДНЕ СХРЕЩУВАННЯ   ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ТА СЕЛЕКЦІЇ. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ

2-е схрещування

 МОНОГІБРИДНЕ СХРЕЩУВАННЯ   ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ТА СЕЛЕКЦІЇ. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ

Співідношення розщеплення

За фенотипом і генотипом 1:2:1

За неповного домінування розщеплення за фенотипом і генотипом однакове.




МОНОГІБРИДНЕ СХРЕЩУВАННЯ – ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ТА СЕЛЕКЦІЇ. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ