Українська мова
Синтаксис
Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова
Непряма мова
Чиюсь мову, передану не дослівно, називають непрямою. Вона передає лише загальний (основний) зміст, не зберігаючи індивідуальних рис мовлення. У порівнянні з прямою мовою непряма має свої граматичні ознаки:
1. Не є окремим висловленням чи реченням.
2. Як правило, входить у складне речення його підрядною частиною:
Марія Іванівна попередила, щоб я не запізнювався на уроки.
3. Приєднується до головного речення сполучниками чи, щоб, ніби, мов,
Передай Андрію, хай би зайшов під вечір. (А. Головко)
4. Може бути частиною простого речення:
Мати сказали припнути теля. (Г. Тютюнник)
5. Має інтонацію підрядності (підлеглості).
6. Характеризується наявністю особових займенників та дієслів.
Непряму мову можна перетворити у пряму, а пряму у непряму.
При заміні прямої мови на непряму змінюються особові форми дієслів та займенники з погляду того, хто вводить непряму мову у своє висловлення, а не з погляду автора прямої мови:
Батько сказав мені: “Принеси води з криниці”. – Батько сказав, щоб
Батько сказав: “Петре, принеси води зкриниці”. – Батько сказав Петру, щоб він приніс води з криниці. Батько сказав Петрові принести води з криниці.
Мама сказала: “Хочу побачити сестру”.- Мама сказала, що вона хоче побачити сестру.
Мама сказала: “Як мені сумно! Хочу побачити сестру”. – Мама сказала, що їй сумно, вона хоче побачити сестру.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)