Розділ I
ОКЕАНИ
Урок № 10
Тема. ОСОБЛИВОСТІ ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ ІНДІЙСЬКОГО ОКЕАНУ. СПІЛЬНІ ТА ВІДМІННІ РИСИ В ГЕОГРАФІЧНОМУ ПОЛОЖЕННІ ІНДІЙСЬКОГО І ТИХОГО ОКЕАНІВ. ДОСЛІДЖЕННЯ ІНДІЙСЬКОГО ОКЕАНУ. РЕЛЬЄФ ДНА. ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДИ ОКЕАНУ: ВИСОКІ ТЕМПЕРАТУРА І СОЛОНІСТЬ ВОД, СИСТЕМА МОРСЬКИХ ТЕЧІЙ
Мета: визначити головні особливості географічного положення океану, спільні та відмінні риси в географічному положенні Індійського і Тихого океанів та їх наслідки для природи океанів та материків, що омиваються
Обладнання: карта Індійського океану (в атласах), карта океанів, фізична карта світу, картини природи територій, що омиваються океаном.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Опорні та базові поняття: рельєф, риф,
Географічна номенклатура: Аравійське море; затоки: Бенгальська, Перська; Суецький канал; острів Шрі-Ланка; Зондський глибоководний жолоб; підводні хребти: Західноіндійський, Аравійсько-Індійський, Центральноіндійський; течії: Мусонна, Мадагаскарська.
ЗМІСТ УРОКУ
I. Організаційний момент
Прийом. Гра “Вірю – не вірю” (учень відповідає швидко й однозначно, питання може задавати як учитель, так і інші учні)
– Атлантичний океан найбільш холодний з усіх океанів Землі.
– Тихий океан – найглибший з усіх океанів.
– В Атлантичному океані розташовано найдовший серединно-океанічний хребет.
– Південна Атлантика холодніша за Північну.
– Тихий океан найбільший з усіх океанів за площею.
– Індійський океан третій за площею.
– Течія Гольфстрім знаходиться в Тихому океані.
Перевірка настрою, з яким учні прийшли на урок. Для цього можна використати три смужки: червона – знервовані, схвильовані, синя – трохи хвилюються, зелена – спокійні, врівноважені. Таку ж роботу можна виконати в кінці уроку і порівняти результати.
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
1. Прийом “Мікрофон”
– Якими географічними об’єктами океани Землі об’єднуються, а якими розділяються? Покажіть їх на карті.
– Назвіть особливі риси географічного положення Тихого та Атлантичного океанів. Географічні об’єкти покажіть на карті.
2. Прийом “Мандрівка” (учні працюють у парах)
Завдання. Запропонуйте маршрут уявної мандрівки океаном. Назвіть цікаві факти або об’єкти, що їх можна побачити під час подорожі.
Робота виконується за варіантами. Парні парти – Тихий океан, непарні парти – Атлантичний океан.
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
Учитель оголошує гру “Кути”. Учні розподіляються на чотири групи: “Дослідники”, “Геоморфологи”, “Історики”, “Натуралісти”.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Прийом “Кути”
В кожному куті класу прикріплено конверт із завданням для роботи в групі.
Завдання:
I група – “Дослідники”. Користуючись різними джерелами географічних знань, дайте характеристику географічного положення Індійського океану.
II група – “Геоморфологи”. Користуючись різними джерелами географічних знань, дайте характеристику рельєфу дна Індійського океану.
III група – “Історики”. Користуючись різними джерелами географічних знань, розкажіть, хто досліджував Індійський океан.
IV група – “Натуралісти”. Користуючись різними джерелами географічних знань, визначте особливості природи Індійського океану.
2. Прийом “Роблю висновок”
Представник кожної групи робить висновок щодо виконаного завдання.
3. Прийом “Географічний практикум”
Учні наносять на контурну карту назви географічних об’єктів, які було названо під час роботи.
4. Прийом “Мікрофон”
Назвіть спільні та відмінні риси в географічному положенні Індійського і Тихого (Атлантичного) океанів.
5. Прийом “Прес-конференція”
Клас ділиться на групи: “Спеціалісти” та “Кореспонденти”. “Кореспонденти” задають запитання, що стосуються особливостей природи Індійського океану, а “Спеціалісти” дають на них відповіді.
6. Прийом “Домашні заготовки”
Учні, що отримали завдання заздалегідь, розповідають додатковий цікавий матеріал про Індійський океан.
7. Прийом “Бліцопитування”
– Що відмінного в географічному положенні Тихого та Індійського океанів?
– Що спільного в географічному положенні Тихого та Індійського океанів?
– Які течії протікають в Індійському океані?
V. Закріплення нового матеріалу
Прийом “Експрес-тест”
1. Індійський океан повністю розташований у… півкулі.
А) Південній; б) східній; в) північній; г) західній.
2. На відміну від інших океанів не має зв’язку з… океаном.
А) Північним Льодовитим; б) Атлантичним; в) Тихим.
3. Розсовування літосферних плит і утворення ділянок з океанічною земною корою відбувається у:
А) Бенгальскій затоці; б) Аравійському морі; в) Перській затоці; г) Червоному морі.
4. Острови Мадагаскар і Шрі-Ланка мають походження:
А) коралове; б) вулканічне; в) материкове.
5. Частина Індійського океану, де мусони мають найбільший вплив:
А) південна; б) північна; в) західна; г) східна.
6. Частина Індійського океану, для якої характерні найбільш суворі кліматичні умови:
А) північна; б) південна; в) західна; г) східна.
7. Частина океану, для якої властива найбільша солоність вод:
А) північно-східна; б) північно-західна; в) південно-східна; г) південно-західна.
8. Північно-західна частина Індійського океану характеризується:
А) мінімальною температурою і солоністю води;
Б) невисокою температурою і підвищеною солоністю води;
В) високою температурою і зниженою солоністю води;
Г) максимальною температурою і солоністю води.
9. Загальною для Атлантичного і Індійського океанів є течія:
А) Канарська; б) Бенгельська; в) Сомалійська; г) Західних Вітрів.
10. Течія Сомалі рухається від екватора, будучи при цьому:
А) теплою; б) холодною; в) нейтральною.
11. Частина Індійського океану, яка в зимовий час покривається льодом:
А) північна; б) центральна; в) південна; г) східна.
12. Максимальна площа льоду в Індійському океані спостерігається в:
А) січні; б) липні; в) вересні; г) жовтні.
VI. Підсумок уроку
Прийом “роблю висновок”
Учні за допомогою вчителя роблять висновки щодо особливостей географічного положення Індійського океану та його впливу на природу.
VII. Домашнє завдання
– Опрацювати текст підручника.
– Підготувати запитання щодо змісту тексту, які починатимуться словами “як”, “що”, “де”.
– Підготувати додатковий матеріал про органічний світу океану (можна запропонувати зробити малюнки).
Додатковий матеріал до уроку
Рекордний рівень опадів – 1870 міліметрів за добу (що складає більше 18 тисяч тонн на гектар землі) – спостерігався 15-16 березня 1952 року на острові Реюньйон в Індійському океані. За календарний місяць випало 9300 міліметрів опадів – цей рекорд належить містечку Черрапунджі в Індії. Цьому ж містечку належить і “дощовий рекорд” за рік – понад 20 тис. міліметрів.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)