РОЗДІЛ 1 ГЕОГРАФІЧНЕ ПІЗНАННЯ ЗЕМЛІ
Тема 1. Стародавня епоха пізнання Землі
§ 4. Пізнання Землі у середні віки
Пригадайте
Хто і коли здійснив “ходіння за три моря”?
Досягнення арабів і китайців у пізнанні Землі. У середні віки (V-XV ст.) знання про Землю розширили араби, які торгували з країнами Сходу, Середземномор’я та Африки. Арабські вчені вивчали і перекладали праці античних авторів, зокрема стародавніх греків, а також видатні пам’ятки індійської, сирійської та іранської науки. Арабські мандрівники описали вітри,
Мал. 8 Подорож Ібн Батута
Один із найвидатніших мандрівників того часу Ібн Батута, подорожуючи протягом понад 30 років, подолав відстань близько 120 тисяч кілометрів. Для XIV ст. це було абсолютним рекордом (мал. 8). Батута відвідав Червоне море, Аравійський півострів, Ефіопію, Багдад, Персію, землі Причорномор’я, потрапив до Бухари і Самарканда, через гори Афганістану
Значні географічні досягнення в середні віки належать ученим Китаю. Вони перші у світі здійснили перепис населення. Перші почали проводити систематичні спостереження за погодою, створили опадомір, компас, описали колообіг води в природі, пояснили формування річкових долин і процеси руйнування гір. Крім того, китайські мандрівники перетнули Тибет і Гімалаї – найвищі гори світу, проклали морські шляхи на захід і схід. Китаєць Бей Сю створив карту території Китаю на 18 шовкових сувоях.
Географічні здобутки у християнській Європі. Початок середньовіччя у Європі був складним для розвитку географічної науки. “Відкривачами” нових земель у той час ставали прочани (паломники), учасники хрестових походів, купці. Серед таких “мандрівників” середньовіччя був італієць Марко Поло. У 1271 році разом із батьком і дядьком він вирушив у тривалу торгову подорож до Китаю і залишився там надовго: додому повернувся лише 1295 року. Це були перші європейці, які дісталися Східної Азії (мал. 9).
Мал. 9 Подорож Марко Поло Східною Азією
У 1297 році Марко Поло потрапив у полон і був ув’язнений у Генуезькій фортеці. Тут, у неволі, він продиктував одному з в’язнів свою “Книгу”. В ній Марко Поло докладно описав Китай, Персію, Вірменію, Грузію, Індію, згадав про Японію, Мадагаскар і підтвердив, що південніше екватора є поселення людей. Цю “Книгу” було перекладено багатьма мовами.
Погляд у минуле
Заморські дива. Під час подорожі Східною Азією Марко Поло вперше зіткнувся з багатьма дивними для європейців речами. Так, окрім звичного золота, срібла та коштовного каміння, тут грошима слугували також соляні монети (шматки солі з клеймом китайського імператора) і паперові гроші, зроблені з кори шовковиці (також з печаткою). Мандрівник уперше побачив вугілля – “каміння, яке спалахує, немов деревина”. Марко Поло захоплювався роботою пошти і поштовими станціями, що нагадували “чудовий палац, великий і багатий, де є все, що потрібно мандрівникові для відпочинку”.
Бурхливий розвиток географії у Європі розпочався за часів Відродження (з початку XV ст.). Європейці вже знали можливості використання корисних копалин, тому активно відкривали нові землі. Так, найрозвиненіші на той час морські держави – Великобританія, Голландія, Іспанія і Португалія – наполегливо змагалися між собою за володіння морськими просторами та заморськими країнами.
Відкриття нових земель сприяло розвитку картографії та країнознавства. Німецький географ і мандрівник Мартін Бехайм виготовив перший із відомих нам глобусів – “Земне яблуко” – діаметром 0,54 м (мал. 10). На ньому досить точно зображено океани і суходіл. За основу для глобуса Бехайм узяв карту світу Птолемея.
Мал. 10. Півкулі глобуса Бехайма
Перші географічні відомості про українські землі. Територію нинішньої України люди заселили дуже давно. Відомості про їхнє життя і природу тих часів збереглися в літописах. У літописі 1187 року вперше згадано назву “Україна”, а в “Повісті врем’яних літ” зібрано чимало географічних назв і описів її природи та населення. Наші предки вміли орієнтуватися на місцевості, були дуже спостережливими, жили у злагоді з природою. Малюнки і графічні зображення окремих територій України збереглися у деяких краєзнавчих музеях.
Значну увагу Україні приділили видатні мислителі античної епохи: Геродот, Страбон, Птолемей та інші. Так, Геродот описує Скіфію (так тоді називали Північне Причорномор’я) як величезну безлісу рівнину, з родючими грунтами, на яких ростуть зернові рослини, цибуля, часник, льон. Мандрівник характеризує кліматичні умови Скіфії як суворі: “…зима триває 8 місяців, а повітря наповнюється пір’ям (снігом)”. Страбон у своїй “Географії” також описав ці території, а Клавдій Птолемей показав Україну на карті з досить правильними контурами її території та річок.
Відомості про Україну тих часів відображені й на картах арабського географа Ідрісі та іспанського монаха Беатуса. Згадки про українські землі є у звітах і друкованих творах європейських мандрівників.
У стародавній Київській державі вивченню місцевості сприяли пошуки родовищ корисних копалин – бурштину, кам’яної солі, вапняків, граніту тощо.
ПІДСУМКИ
– У середні віки уявлення людей про Землю значно розширилися: зібрано відомості про форму земної поверхні, клімат, відкрито нові землі, створено цікаві прилади для дослідження природи.
– Видатний арабський мандрівник Ібн Батута відкрив світові Африку і ще багато невідомих раніше земель.
– Марко Поло вперше познайомив європейців з країнами Сходу.
– В епоху Відродження у Європі з’явилися перші глобуси і карти.
– Відомості про українські землі в давнину збереглися у літописах, у творах античних мислителів, на картах Птолемея і деяких мандрівників.
Запитання і завдання для самоперевірки
Які картографічні твори з’явилися у середні віки? Яке їхнє значення? Як накопичувалися відомості про Україну?
Розгляньте карти подорожей Ібн Батута і Марко Поло і назвіть країни, якими вони подорожували.
Які здобутки європейців у пізнанні Землі в раннє середньовіччя та в часи Відродження?
Назвіть арабських та китайських учених мандрівників.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)