Політика зайнятості

Політика зайнятості – комплекс заходів і важелів економічного, адміністративного та правового регулювання, спрямованих на забезпечення повної та ефективної зайнятості. До них належать: 1) стимулювання територіально-галузевої та професійно-кваліфікаційної мобільності робочої сили, поліпшення її якості відповідно до вимог науково-технічного прогресу; 2) запровадження таких форм системи соціального страхування, які передбачають надання субсидій безробітним для організації власної справи; 3) стимулювання зайнятості різних категорій населення

за допомогою кредитів, субсидій, пільг і дотацій підприємцям; 4) регулювання рівня і ставок податку на прибуток залежно від чисельності працевлаштованих; 5) використання державних замовлень і державної закупівлі товарів і послуг, державного підприємництва; 6) запровадження гнучкіших систем заробітної плати, орієнтованих на зниження її рівня в обмін на посилення гарантій зайнятості, скорочення традиційних режимів найму і режимів робочого часу та ін. До адміністративних заходів належать: встановлення квот на працевлаштування при укладанні контрактів з підприємцями, зниження пенсійного віку,
зокрема, заохочення раннього виходу на пенсію і стимулювання вивільнення пенсіонерів, регулювання робочого часу, збільшення оплачуваної відпустки тощо. Правові заходи – прийняття законодавчих і нормативних актів, які регламентують умови формування та використання робочої сили. П. з. охоплює всі фази суспільного відтворення робочої сили (безпосереднє виробництво, розподіл, обмін і споживання), тобто формування здатності до праці під час навчання, професійну підготовку та перепідготовку (в т. ч. оволодіння суміжними професіями), розвиток якісних характеристик робочої сили, вдосконалення умов праці та оплати її результатів тощо. У 90-х у країнах Західної Європи витрати уряду на організацію навчання та перекваліфікацію безробітних, фінансування додаткових робочих місць для тих, хто не може самостійно знайти роботу, та ін. зросли приблизно вдвічі, сягнувши у Німеччині 3,8%, у Франції – 3,3, у Великобританії – 2,2% ВВП. В Україні, крім цих заходів, потрібно повніше використовувати можливості вільних економічних зон, створювати сприятливіші умови для підприємництва у регіонах з підвищеним рівнем безробіття, для залучення іноземних інвестицій, активно розвивати малий бізнес тощо.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Політика зайнятості - Економічний словник


Політика зайнятості