Повітряні і водні маси. Кліматичні пояси і типи клімату Землі

РОЗДІЛ І ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ

Тема 2. МАТЕРИКИ ТА ОКЕАНИ -ВЕЛИКІ ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ

& 5. Повітряні і водні маси. Кліматичні пояси і типи клімату Землі

Пригадай або здогадайся

1. Від чого залежать температура і вологість повітря на різних широтах земної кулі?

2. За яких умов з хмар випадають опади?

Повітряні маси, їх властивості та переміщення

Повітряні маси і їх типи. Географічна широта зумовлює існування на Землі великих об’ємів повітря з подібними властивостями.

Повітря, перебуваючи тривалий час над конкретною територією, що розміщена на однакових широтах (мал. 1.49), набуває певних особливостей (температури, вологості, прозорості).

Великі об’єми повітря з певними порівняно стабільними властивостями, які рухаються як одне ціле, називають повітряними масами.

Виокремлюють чотири зональні типи повітряних мас: екваторіальні, тропічні, помірні та арктичні (антарктичні).

Екваторіальне повітря формується в умовах зниженого тиску, має високі температури і велику вологість. Тропічні повітряні маси формуються між 30° пн. ш. і 40° пд. ш. Вони відзначаються

підвищеною температурою і низькою відносною вологістю.

Мал. 1.49. Властивості повітряних мас залежать не тільки від кута падіння сонячних променів, а й системи переміщення повітря тропосфери, характеру поверхні

Помірні повітряні маси формуються над материками та океанами. Їх властивості залежні від сезонів: улітку характерна досить висока температура, спостерігається висхідний рух повітря (мал. 1.49), опади; узимку – низькі температури і вологість.

Арктичне (антарктичне) повітря формується над льодами Арктики та Антарктиди, а також періодично замерзаючими морями. Воно має вкрай низькі температури і невелику вологість (мал. 1.49).

Переміщення повітряних мас. Вирішальне значення для формування особливостей повітряної маси має висота Сонця над горизонтом. Сонце, перебуваючи в зеніті, впродовж року зміщується то до північного, то до південного тропіка, тож і повітряні маси дещо переміщуються за ним.

При цьому вони частково втрачають свої попередні властивості й набувають нових. Насамперед змінюється їх температура та вологість, прозорість повітря.

Загальна атмосферна циркуляція

Розподіл атмосферного тиску на земній кулі. Розподіл тиску на Землі суттєво залежить від розподілу температур. Тому можна було б припустити, що біля екватора, де найвищі температури, тиск найнижчий. З віддаленням від екватора до полюсів він мав би поступово підвищуватись. Однак загальна планетарна схема розподілу тиску має дещо інший вигляд (мал. 1.50). В екваторіальних широтах справді панує пояс зниженого тиску. До півночі й до півдня від нього на широтах 30-40° сформувалися пояси підвищеного тиску. Далі на 60-70° пн. і пд. ш. простягаються пояси зниженого тиску й у приполярних районах – області підвищеного тиску.

Цілком зрозуміло, чому високий тиск панує біля полюсів – там концентрується холодне, а отже, важке повітря. Як же пояснити високий тиск на 30-х широтах? Це пов’язано з тим, що легке повітря над екватором підіймається і розтікається в різні боки (до півночі та до півдня). Воно б рухалось, можливо, до полюсів, але внаслідок дії сили Коріоліса опускається уже на 30-х широтах. Рухаючись від екваторіальних широт до 30-х у верхньому шарі тропосфери, воно сильно охолоджується. У результаті тут виникає така ситуація, коли над спекотним повітрям біля поверхні розміщується охолоджене важке повітря, яке й спричиняє високий тиск на 30-х широтах.

Мал. 1.50. Схема розподілу тиску і постійних вітрів на Землі (Н – низький тиск, В – високий тиск)

Оскільки по обидва боки від помірних широт 45-65° пн. і пд. ш. тиск підвищений, то порівняно з ними у цьому поясі тиск є низьким.

Постійні вітри. Вітри, що спостерігаються над земною поверхнею, дуже різноманітні. Серед них найважливіше значення для розуміння атмосферної циркуляції мають постійні вітри. їх виникнення тісно пов’язане з існуванням поясів високого і низького тисків. У кожний пояс низького тиску із сусідньої області високого тиску спрямовується вітер.

Отже, з поясів високого тиску 30-х широт у напрямку до екватора спрямовуються постійні вітри, які називають пасатами. Внаслідок дії сили Коріоліса вони відхиляються від попереднього напрямку: у Північній півкулі вони дмуть з північного сходу на південний захід, а у Південній – з південного сходу на північний захід.

Вітри, що дмуть від поясів високого тиску 30-х широт в напрямку до широт 45-65° пн. і пд. ш., відхиляються вправо в Північній півкулі (вліво у Південній півкулі) настільки сильно, що змінюють свій напрямок на західний. Тому в помірних широтах переважають західні вітри, хоч вони й не такі сталі, як пасати.

З областей високого тиску полярних широт у напрямку до помірних широт з порівняно низьким тиском також дмуть постійні вітри. Зазнаючи дії сили обертання, вони у Північній півкулі є північно-східними за напрямком, а у Південній – південно-східними. їх ще називають східними полярними вітрами.

Мусони. Для східних та південно-східних частин материків Північної півкулі, особливо Євразії, характерні вітри, які залежно від пір року змінюють свій напрямок на протилежний або близький до нього. Взимку вони дмуть з материка на океан, а влітку – з океану на материк. Такі змінні вітри називають мусонами. Причиною їх утворення є нерівномірність нагрівання суші та океану впродовж року. Зимовий північно-західний мусон дме з дуже охолодженої суші (з Євро – азіатського і Північно-Американського материків) у бік відносно теплого незамерзаючого океану (Тихого та Атлантичного). Літній південно-східний мусон дме з боку океану на нагріту сушу, де встановлюється низький тиск (мал. 1.51).

Maл. 1.51. Мусони на південному сході Євразії

Закономірності розподілу атмосферних опадів

Опади на різних широтах. Розподіл опадів по поверхні земної кулі залежить від температури, а отже, величин випаровування та вологості повітря. Важливу роль відіграє розподіл атмосферного тиску, оскільки визначає переважання висхідних чи низхідних потоків повітря. Залежить кількість опадів також від пануючих вітрів, висоти місцевості, розподілу суші й моря, океанічних течій.

В екваторіальних широтах випадає найбільша кількість опадів – 10002000 мм і більше, оскільки там увесь рік високі температури, значне випаровування і переважать висхідні потоки повітря (мал. 1.53).

У тропічних широтах кількість опадів зменшується до 300-500 мм, а у внутрішніх пустельних областях материків – їх менш ніж 100 мм. Причиною цього є панування тут високого тиску з низхідними потоками повітря. Опускаючись, повітря стає теплішим, відносна вологість його зменшується, а тому немає опадів. На західних узбережжях материків цих широт, які омиваються холодними течіями, опадів часом так мало, що там утворюються пустелі (Атакама – мал. 1.52, Наміб та ін.). Це тому, що над холодними течіями також панує низхідний рух повітря. На східних узбережжях материків, які омиваються теплими течіями, спостерігаються значні опади, особливо влітку. Адже над теплими течіями повітря підіймається вгору, охолоджується, відносна вологість зростає. В результаті утворюються хмари і випадають опади.

Мал. 1.52. Пустеля Атакама, розташована на узбережжі океану

Мал 1.53. Картосхема розподілу річної кількості опадів на земному суходолі

Найвологіші та найсухіші території земної кулі. Максимум середньорічної кількості опадів за багаторічний період спостережень випадає у передгір’ях Гімалаїв (Північна Індія) у селищі Черрапунджі – близько 13 000 мм за рік (мал. 1.53). Найбільша за увесь період спостережень зареєстрована річна кількість опадів становила близько 23 000 мм (тобто 23 м). Друге за вологістю місце на Землі – Гавайські острови (до 12 500 мм/рік). Мінімальна кількість опадів випадає у тропічних пустелях: у Сахарі (біля міста Асуан) – всього 1 мм за рік.

Водні маси та океанічні течії

Поверхневі водні маси, їх властивості. На різних глибинах у Світовому океані води вирізняються температурами, солоністю та деякими іншими характеристиками. Великі об’єми вод з подібними властивостями, які розміщуються на певних глибинах океану, називають водними масами. За глибиною шару їх поділяють на поверхневі, проміжні, глибинні та придонні.

Товщина шару поверхневих водних мас сягає 200-250 м. Перебуваючи постійно у контакті з атмосферою, вони залежать від клімату, а тому їхні характеристики змінюються впродовж року. Поверхневі води також активно переміщуються в просторі. Залежно від своїх особливостей на різних широтах поверхневі водні маси поділяються на підтипи: екваторіальні (Е), тропічні (ПнТ і ПдТ), помірні (ПнП і ПдП), субарктичні (СбАр), субантарктичні (СбАн), арктичні (Ар), антарктичні (Ан). Екваторіальні водні маси характеризуються найвищими температурами, середньою солоністю, малою густиною та середнім вмістом кисню. Для тропічних водних мас характерна підвищена солоність та густина, дефіцит кисню. Помірні водні маси мають малу солоність і помітну відмінність у температурах взимку і літом. Полярні водні маси (арктичні та антарктичні) мають найнижчу температуру і солоність, великий вміст кисню.

Закономірності розподілу океанічних течій. Ти вже знаєш, що океанічні течії – це горизонтальні переміщення води в океанах і морях певними постійними шляхами. Тобто це своєрідні річки в океані, довжина яких досягає декількох тисяч кілометрів, ширина – сотень кілометрів, а глибина – сотень метрів. Вирішальний вплив на формування системи течій в океані має загальна циркуляція атмосфери. Течії у Північній півкулі утворюють в океанах по два кільця (мал. 1.54). Пасати спричиняють пасатні течії, що спрямовуються до екваторіальних широт. Там вони набирають східного напрямку і рухаються у західну частину океанів, підвищуючи рівень води. Це призводить до формування стічних течій, що рухаються уздовж східних узбереж материків (Гольфстрім, Куросіо). У помірних широтах ці течії підхоплюються пануючими західними вітрами і спрямовуються до східної частини океанів. Частина вод у вигляді компенсаційних течій рухається до 30-х широт, звідки пасати вигнали воду (Каліфорнійська, Канарська), замикаючи південне кільце.

Мал. 1.54. Спрощена картосхема океанічних течій

Основна маса води, переміщеної західними вітрами, рухається вздовж західних узбереж материків у високі приполярні широти (Північноатлантична, Північнотихоокеанська). Звідти вода у вигляді стічних течій, які підхоплюються північно-східними вітрами, спрямовується вздовж східних узбереж материків до помірних широт (Лабрадорська, Камчатська, Східноавстралійська), замикаючи північне кільце.

У Південній півкулі формується тільки одне кільце в екваторіальних і тропічних широтах. Першопричиною його існування є також пасати. Південніше (у помірних широтах), оскільки на шляху вод, підхоплених західними вітрами, немає материків, формується колова течія Західних Вітрів. Тільки незначні її відгалуження повертають воду в тропічні широти (Перуанська, Бенгальська, Західноавстралійська течії).

Міжпасатними течіями обох півкуль вздовж екватора формується Міжпасатна протитечія. У північній частині Індійського океану мусонна циркуляція породжує сезонні вітрові течії.

Кліматичні пояси і типи клімату Землі

Повітряні маси і кліматичні пояси. Беручи до уваги панування на певних територіях того чи іншого типу повітряних мас, прийнято виділяти кліматичні пояси (мал. 1.55). У кожній півкулі розрізняють сім кліматичних поясів. При цьому 4 з них належать до основних кліматичних поясів ІЗ – до перехідних. Головна ознака поясу – панування тих чи інших типів повітряних мас. В основних кліматичних поясах процеси у топосфері цілий рік відбуваються під переважаючим впливом повітряних мас одного типу. Отже, в екваторіальному кліматичному поясі сукупність по годних умов упродовж року визначається екваторіальними повітряними масами, у двох тропічних – тропічними, у двох помірних – помірними, у двох холодних – арктичному і антарктичному – відповідно арктичними та антарктичними повітряними масами (мал. 1.55).

Перехідні пояси, які розташовуються між основними, характеризуються сезонною зміною пануючих повітряних мас (див. мал. 1.55). Це субекваторіальний, Мал. 1.55. Схема переміщення повітряних мас і формування кліматичних поясів субтропічний, субарктичний і субантарктичний пояси. Погода в цих перехідних поясах у літній період подібна до тієї, яка характерна для основного кліматичного поясу, ближчого від них до екватора, а в зимовий – тих, що ближчі до полюсів.

1. Екваторіальний. 2. Субекваторіальні. 3. Тропічні. 4. Субтропічні. 5. Помірні. 6. Субарктичний (субантарктичний). 7. Арктичний (антарктичний).

Кліматичні області. Всередині кліматичних поясів виділяють кліматичні області (від двох до чотирьох) з різними типами кліматів. їхнє формування пов’язане з впливом інших чинників клімату, насамперед віддаленості від океану, розміщення на суходолі, рельєфу, що оточує місцевість. Так, у помірному поясі на західному узбережжі формується морський тип клімату (мал. 1.56), далі на схід – помірно континентальний, який характеризується меншим впливом західних вітрів з океану. У центральній частині материків панує характерний для Північної півкулі континентальний тип клімату. Він характеризується малим впливом океанів через віддаленість від них, а тому високими літніми та низькими зимовими температурами, малою річною кількістю опадів. Біля східних узбереж сформувався в помірному поясі мусонний тип клімату з вологим прохолодним літом і сухою морозною зимою.

Мал. 1.56. У морському типі клімату помірного поясу близькість до моря спричиняє рівномірне випадання достатньо великої кількості опадів в усі місяці та незначну різницю між зимовими та літніми температурами

Опрацювавши параграф, спробуй відповісти

1. Що таке повітряні маси? Які особливості різних типів повітряних мас?

2. Як і чому на поверхні земної кулі розподіляються пояси високого і низького тиску?

3. Як і чому виникають постійні вітри на різних широтах?

4. Що таке мусони і де вони поширені?

5. Як розподіляються опади по поверхні земної кулі?

6. Які водні маси виділяють в океані? Яка їхня географія?

7. Який вигляд має сформована система течій Світового океану?

8. Що таке кліматичні пояси? Які кліматичні пояси прийнято виділяти на Землі?

9. Від яких чинників залежить формування різних типів клімату в одному поясі?

Застосуй знання, дізнайся більше

1. Температура води двох течій має +18 °С. До яких течій їх слід віднести, якщо перша проходить у тій частині океану, де температура навколишніх вод становить +20°, а друга – де вона нижча на 4°?

2. Установи, які ще інші назви мають течії Західних Вітрів та Перуанська.

3. Дізнайся з різних джерел більше про дослідження глибин Світового океану та його органічного світу.

Назви зображені об’єкти чи явища

& 5. Повітряні і водні маси. Кліматичні пояси і типи клімату Землі

Пригадай або здогадайся

1. Від чого залежать температура і вологість повітря на різних широтах земної кулі?

2. За яких умов з хмар випадають опади?

Повітряні маси, їх властивості та переміщення

Повітряні маси і їх типи. Географічна широта зумовлює існування на Землі великих об’ємів повітря з подібними властивостями. Повітря, перебуваючи тривалий час над конкретною територією, що розміщена на однакових широтах (мал. 1.49), набуває певних особливостей (температури, вологості, прозорості).

Великі об’єми повітря з певними порівняно стабільними властивостями, які рухаються як одне ціле, називають повітряними масами.

Виокремлюють чотири зональні типи повітряних мас: екваторіальні, тропічні, помірні та арктичні (антарктичні).

Екваторіальне повітря формується в умовах зниженого тиску, має високі температури і велику вологість. Тропічні повітряні маси формуються між 30° пн. ш. і 40° пд. ш. Вони відзначаються підвищеною температурою і низькою відносною вологістю.

Мал. 1.49. Властивості повітряних мас залежать не тільки від кута падіння сонячних променів, а й системи переміщення повітря тропосфери, характеру поверхні

Помірні повітряні маси формуються над материками та океанами. Їх властивості залежні від сезонів: улітку характерна досить висока температура, спостерігається висхідний рух повітря (мал. 1.49), опади; узимку – низькі температури і вологість.

Арктичне (антарктичне) повітря формується над льодами Арктики та Антарктиди, а також періодично замерзаючими морями. Воно має вкрай низькі температури і невелику вологість (мал. 1.49).

Переміщення повітряних мас. Вирішальне значення для формування особливостей повітряної маси має висота Сонця над горизонтом. Сонце, перебуваючи в зеніті, впродовж року зміщується то до північного, то до південного тропіка, тож і повітряні маси дещо переміщуються за ним.

При цьому вони частково втрачають свої попередні властивості й набувають нових. Насамперед змінюється їх температура та вологість, прозорість повітря.

Загальна атмосферна циркуляція

Розподіл атмосферного тиску на земній кулі. Розподіл тиску на Землі суттєво залежить від розподілу температур. Тому можна було б припустити, що біля екватора, де найвищі температури, тиск найнижчий. З віддаленням від екватора до полюсів він мав би поступово підвищуватись. Однак загальна планетарна схема розподілу тиску має дещо інший вигляд (мал. 1.50). В екваторіальних широтах справді панує пояс зниженого тиску. До півночі й до півдня від нього на широтах 30-40° сформувалися пояси підвищеного тиску. Далі на 60-70° пн. і пд. ш. простягаються пояси зниженого тиску й у приполярних районах – області підвищеного тиску.

Цілком зрозуміло, чому високий тиск панує біля полюсів – там концентрується холодне, а отже, важке повітря. Як же пояснити високий тиск на 30-х широтах? Це пов’язано з тим, що легке повітря над екватором підіймається і розтікається в різні боки (до півночі та до півдня). Воно б рухалось, можливо, до полюсів, але внаслідок дії сили Коріоліса опускається уже на 30-х широтах. Рухаючись від екваторіальних широт до 30-х у верхньому шарі тропосфери, воно сильно охолоджується. У результаті тут виникає така ситуація, коли над спекотним повітрям біля поверхні розміщується охолоджене важке повітря, яке й спричиняє високий тиск на 30-х широтах.

Мал. 1.50. Схема розподілу тиску і постійних вітрів на Землі (Н – низький тиск, В – високий тиск)

Оскільки по обидва боки від помірних широт 45-65° пн. і пд. ш. тиск підвищений, то порівняно з ними у цьому поясі тиск є низьким.

Постійні вітри. Вітри, що спостерігаються над земною поверхнею, дуже різноманітні. Серед них найважливіше значення для розуміння атмосферної циркуляції мають постійні вітри. їх виникнення тісно пов’язане з існуванням поясів високого і низького тисків. У кожний пояс низького тиску із сусідньої області високого тиску спрямовується вітер.

Отже, з поясів високого тиску 30-х широт у напрямку до екватора спрямовуються постійні вітри, які називають пасатами. Внаслідок дії сили Коріоліса вони відхиляються від попереднього напрямку: у Північній півкулі вони дмуть з північного сходу на південний захід, а у Південній – з південного сходу на північний захід.

Вітри, що дмуть від поясів високого тиску 30-х широт в напрямку до широт 45-65° пн. і пд. ш., відхиляються вправо в Північній півкулі (вліво у Південній півкулі) настільки сильно, що змінюють свій напрямок на західний. Тому в помірних широтах переважають західні вітри, хоч вони й не такі сталі, як пасати.

З областей високого тиску полярних широт у напрямку до помірних широт з порівняно низьким тиском також дмуть постійні вітри. Зазнаючи дії сили обертання, вони у Північній півкулі є північно-східними за напрямком, а у Південній – південно-східними. їх ще називають східними полярними вітрами.

Мусони. Для східних та південно-східних частин материків Північної півкулі, особливо Євразії, характерні вітри, які залежно від пір року змінюють свій напрямок на протилежний або близький до нього. Взимку вони дмуть з материка на океан, а влітку – з океану на материк. Такі змінні вітри називають мусонами. Причиною їх утворення є нерівномірність нагрівання суші та океану впродовж року. Зимовий північно-західний мусон дме з дуже охолодженої суші (з Євро – азіатського і Північно-Американського материків) у бік відносно теплого незамерзаючого океану (Тихого та Атлантичного). Літній південно-східний мусон дме з боку океану на нагріту сушу, де встановлюється низький тиск (мал. 1.51).

Maл. 1.51. Мусони на південному сході Євразії

Закономірності розподілу атмосферних опадів

Опади на різних широтах. Розподіл опадів по поверхні земної кулі залежить від температури, а отже, величин випаровування та вологості повітря. Важливу роль відіграє розподіл атмосферного тиску, оскільки визначає переважання висхідних чи низхідних потоків повітря. Залежить кількість опадів також від пануючих вітрів, висоти місцевості, розподілу суші й моря, океанічних течій.

В екваторіальних широтах випадає найбільша кількість опадів – 10002000 мм і більше, оскільки там увесь рік високі температури, значне випаровування і переважать висхідні потоки повітря (мал. 1.53).

У тропічних широтах кількість опадів зменшується до 300-500 мм, а у внутрішніх пустельних областях материків – їх менш ніж 100 мм. Причиною цього є панування тут високого тиску з низхідними потоками повітря. Опускаючись, повітря стає теплішим, відносна вологість його зменшується, а тому немає опадів. На західних узбережжях материків цих широт, які омиваються холодними течіями, опадів часом так мало, що там утворюються пустелі (Атакама – мал. 1.52, Наміб та ін.). Це тому, що над холодними течіями також панує низхідний рух повітря. На східних узбережжях материків, які омиваються теплими течіями, спостерігаються значні опади, особливо влітку. Адже над теплими течіями повітря підіймається вгору, охолоджується, відносна вологість зростає. В результаті утворюються хмари і випадають опади.

Мал. 1.52. Пустеля Атакама, розташована на узбережжі океану

Мал 1.53. Картосхема розподілу річної кількості опадів на земному суходолі

Найвологіші та найсухіші території земної кулі. Максимум середньорічної кількості опадів за багаторічний період спостережень випадає у передгір’ях Гімалаїв (Північна Індія) у селищі Черрапунджі – близько 13 000 мм за рік (мал. 1.53). Найбільша за увесь період спостережень зареєстрована річна кількість опадів становила близько 23 000 мм (тобто 23 м). Друге за вологістю місце на Землі – Гавайські острови (до 12 500 мм/рік). Мінімальна кількість опадів випадає у тропічних пустелях: у Сахарі (біля міста Асуан) – всього 1 мм за рік.

Водні маси та океанічні течії

Поверхневі водні маси, їх властивості. На різних глибинах у Світовому океані води вирізняються температурами, солоністю та деякими іншими характеристиками. Великі об’єми вод з подібними властивостями, які розміщуються на певних глибинах океану, називають водними масами. За глибиною шару їх поділяють на поверхневі, проміжні, глибинні та придонні.

Товщина шару поверхневих водних мас сягає 200-250 м. Перебуваючи постійно у контакті з атмосферою, вони залежать від клімату, а тому їхні характеристики змінюються впродовж року. Поверхневі води також активно переміщуються в просторі. Залежно від своїх особливостей на різних широтах поверхневі водні маси поділяються на підтипи: екваторіальні (Е), тропічні (ПнТ і ПдТ), помірні (ПнП і ПдП), субарктичні (СбАр), субантарктичні (СбАн), арктичні (Ар), антарктичні (Ан). Екваторіальні водні маси характеризуються найвищими температурами, середньою солоністю, малою густиною та середнім вмістом кисню. Для тропічних водних мас характерна підвищена солоність та густина, дефіцит кисню. Помірні водні маси мають малу солоність і помітну відмінність у температурах взимку і літом. Полярні водні маси (арктичні та антарктичні) мають найнижчу температуру і солоність, великий вміст кисню.

Закономірності розподілу океанічних течій. Ти вже знаєш, що океанічні течії – це горизонтальні переміщення води в океанах і морях певними постійними шляхами. Тобто це своєрідні річки в океані, довжина яких досягає декількох тисяч кілометрів, ширина – сотень кілометрів, а глибина – сотень метрів. Вирішальний вплив на формування системи течій в океані має загальна циркуляція атмосфери. Течії у Північній півкулі утворюють в океанах по два кільця (мал. 1.54). Пасати спричиняють пасатні течії, що спрямовуються до екваторіальних широт. Там вони набирають східного напрямку і рухаються у західну частину океанів, підвищуючи рівень води. Це призводить до формування стічних течій, що рухаються уздовж східних узбереж материків (Гольфстрім, Куросіо). У помірних широтах ці течії підхоплюються пануючими західними вітрами і спрямовуються до східної частини океанів. Частина вод у вигляді компенсаційних течій рухається до 30-х широт, звідки пасати вигнали воду (Каліфорнійська, Канарська), замикаючи південне кільце.

Мал. 1.54. Спрощена картосхема океанічних течій

Основна маса води, переміщеної західними вітрами, рухається вздовж західних узбереж материків у високі приполярні широти (Північноатлантична, Північнотихоокеанська). Звідти вода у вигляді стічних течій, які підхоплюються північно-східними вітрами, спрямовується вздовж східних узбереж материків до помірних широт (Лабрадорська, Камчатська, Східноавстралійська), замикаючи північне кільце.

У Південній півкулі формується тільки одне кільце в екваторіальних і тропічних широтах. Першопричиною його існування є також пасати. Південніше (у помірних широтах), оскільки на шляху вод, підхоплених західними вітрами, немає материків, формується колова течія Західних Вітрів. Тільки незначні її відгалуження повертають воду в тропічні широти (Перуанська, Бенгальська, Західноавстралійська течії).

Міжпасатними течіями обох півкуль вздовж екватора формується Міжпасатна протитечія. У північній частині Індійського океану мусонна циркуляція породжує сезонні вітрові течії.

Кліматичні пояси і типи клімату Землі

Повітряні маси і кліматичні пояси. Беручи до уваги панування на певних територіях того чи іншого типу повітряних мас, прийнято виділяти кліматичні пояси (мал. 1.55). У кожній півкулі розрізняють сім кліматичних поясів. При цьому 4 з них належать до основних кліматичних поясів ІЗ – до перехідних. Головна ознака поясу – панування тих чи інших типів повітряних мас. В основних кліматичних поясах процеси у топосфері цілий рік відбуваються під переважаючим впливом повітряних мас одного типу. Отже, в екваторіальному кліматичному поясі сукупність по годних умов упродовж року визначається екваторіальними повітряними масами, у двох тропічних – тропічними, у двох помірних – помірними, у двох холодних – арктичному і антарктичному – відповідно арктичними та антарктичними повітряними масами (мал. 1.55).

Перехідні пояси, які розташовуються між основними, характеризуються сезонною зміною пануючих повітряних мас (див. мал. 1.55). Це субекваторіальний, Мал. 1.55. Схема переміщення повітряних мас і формування кліматичних поясів субтропічний, субарктичний і субантарктичний пояси. Погода в цих перехідних поясах у літній період подібна до тієї, яка характерна для основного кліматичного поясу, ближчого від них до екватора, а в зимовий – тих, що ближчі до полюсів.

1. Екваторіальний. 2. Субекваторіальні. 3. Тропічні. 4. Субтропічні. 5. Помірні. 6. Субарктичний (субантарктичний). 7. Арктичний (антарктичний).

Кліматичні області. Всередині кліматичних поясів виділяють кліматичні області (від двох до чотирьох) з різними типами кліматів. їхнє формування пов’язане з впливом інших чинників клімату, насамперед віддаленості від океану, розміщення на суходолі, рельєфу, що оточує місцевість. Так, у помірному поясі на західному узбережжі формується морський тип клімату (мал. 1.56), далі на схід – помірно континентальний, який характеризується меншим впливом західних вітрів з океану. У центральній частині материків панує характерний для Північної півкулі континентальний тип клімату. Він характеризується малим впливом океанів через віддаленість від них, а тому високими літніми та низькими зимовими температурами, малою річною кількістю опадів. Біля східних узбереж сформувався в помірному поясі мусонний тип клімату з вологим прохолодним літом і сухою морозною зимою.

Мал. 1.56. У морському типі клімату помірного поясу близькість до моря спричиняє рівномірне випадання достатньо великої кількості опадів в усі місяці та незначну різницю між зимовими та літніми температурами

Опрацювавши параграф, спробуй відповісти

1. Що таке повітряні маси? Які особливості різних типів повітряних мас?

2. Як і чому на поверхні земної кулі розподіляються пояси високого і низького тиску?

3. Як і чому виникають постійні вітри на різних широтах?

4. Що таке мусони і де вони поширені?

5. Як розподіляються опади по поверхні земної кулі?

6. Які водні маси виділяють в океані? Яка їхня географія?

7. Який вигляд має сформована система течій Світового океану?

8. Що таке кліматичні пояси? Які кліматичні пояси прийнято виділяти на Землі?

9. Від яких чинників залежить формування різних типів клімату в одному поясі?

Застосуй знання, дізнайся більше

1. Температура води двох течій має +18 °С. До яких течій їх слід віднести, якщо перша проходить у тій частині океану, де температура навколишніх вод становить +20°, а друга – де вона нижча на 4°?

2. Установи, які ще інші назви мають течії Західних Вітрів та Перуанська.

3. Дізнайся з різних джерел більше про дослідження глибин Світового океану та його органічного світу.

Назви зображені об’єкти чи явища