УРОК 44
Практична робота № 4. Корисність і рідкість. Ринкова рівновага
Мета уроку: визначити чинники, що впливають на формування ринкової рівноваги; навчити учнів швидко приймати рішення; виховувати економічне мислення; розвивати допитливість і самостійність.
Основні поняття: корисність, рідкість, попит, пропозиція, ринкова рівновага, пошук ціни.
Тип уроку: формування й удосконалення вмінь і навичок.
Форма уроку: урок-гра.
Обладнання: 96 скріпок (“залізна руда”), 48 намистинок (“нафта”), 24 монети (“дорогоцінні
Хід уроку
I. Організаційний момент
На кожній картці написано одне з трьох завдань:
1) придбайте шляхом обміну якомога більше “залізної руди”.
2) придбайте шляхом обміну якомога більше “нафти”.
3) придбайтешляхомобміну якнайбільше “дорогоціннихметалів”.
Для зручності подальшого аналізу результатів гри бажано, щоб кількість карток кожного виду була кратна одному й тому самому числу. Наприклад, якщо грають 18 учнів, то зручним є таке співвідношення карток: залізна руда – 3 картки; нафта – 6 карток; дорогоцінні метали – 9 карток.
Примітка.
II. Проведення гри
1. Поняття рідкісності
Немає нічого кращого за практичне, предметне моделювання економічної реальності, а тому класу пропонується гра:
1) перед класом розсипані “ресурси”:
¦ залізна руда (скріпки – 96 шт.);
¦ нафта (чорні намистинки – 48 шт.);
¦ дорогоцінні метали (монетки – 24 шт.).
Завдання учнів – зібрати якомога більше будь-яких “ресурсів”. Після “боротьби за ресурси” підбиваються підсумки. Нагороджується той, хто зібрав найбільше всіх одиниць “ресурсів”. З’ясовується, які якості допомогли переможцю: кмітливість, швидкість реакції, вправність. Визначається ціна рідкості, тобто співвідношення благ за їх доступності й рідкісності. Ба одиницю ціни береться ціна найбільш доступного й “дешевого” ресурсу. Ціна рідкісності зворотно пропорційна кількості ресурсу.
Сировинні “ресурси” | Одиниці, шт. | Ціна рідкісності, од. |
Залізна руда | 98 | 1 |
Нафта | 46 | 2 |
Дорогоцінні метали | 24 | 4 |
2 . Поняття корисності
Учитель роздає дітям картки покупця.
Учні здійснюють взаємовигідний обмін, орієнтуючись на ціну рідкості, випадок і здоровий глузд.
Учитель підбиває підсумки. Відзначає найуспішніших (тобто тих, хто набрав за допомогою обміну найбільшу кількість ресурсів відповідно до завдання у своїй картці). З’ясовує, за яким курсом вони обмінювали ресурси.
Разом з учнями з’ясовує, які якості допомогли торговцям (поміркованість, комунікабельність).
Визначається ціна корисності.
Сировинні “ресурси” | Кількість карток, шт. (характеристика попиту, од.) | Ціна корисності од. |
Залізна руда | 3 | 1 |
Нафта | 6 | 2 |
Дорогоцінні метали | 9 | 3 |
За одиницю ціни береться ціна на благо, яке має найменший попит, – залізну руду. Ціна корисності прямо пропорційна попиту.
3. Ситуація рівноваги
Динаміку рідкості й корисності розглянемо у взаємодії. У бесіді з учнями з’ясовуємо, що попит – похідне корисності, а пропозиція – похідне рідкісності.
Співвідношення рідкісності й корисності визначає ринкова рівновага, яка формує ринкову (рівноважну) ціну.
Учні отримують завдання обчислити ціну на кожен із ресурсів з урахуванням корисності (попиту) і рідкісності (пропозиції).
Розв’язання
Ресурс | Кількість пропозицій, шт. | Ціна рідкісності, Од. | Кількість попиту, Шт. | Ціна корисності, од. | Кількість благ на одиницю попиту, шт. | Ціна рівноваги, Од. |
Залізна руда | 98 | 1 | 2 | 1 | 48 | 1 |
Нафта | 48 | 2 | 4 | 2 | 12 | 4 |
Дорогоцінні метали | 24 | 4 | 6 | 3 | 4 | 12 |
Для обчислення рівноважної ціни необхідно розрахувати:
1) рівноважну кількість, тобто кількість товару на одиницю попиту (наприклад, “дорогоцінні метали” – 24/6 = 4);
2) рівноважну ціну, тобто співвідношення рівноважних кількостей.
Висновок: ринкова рівновага – це поєднання корисності, вираженої попитом, і рідкісності (доступності, витрат, собівартості), вираженої пропозицією.
ІІІ. Закріплення нових знань і вмінь учнів
Вивчення механізмів функціонування ринку робить необхідним повернення, але вже в новій якості, до теорії граничної корисності. Щоб зрозуміти сутність теорії граничної корисності, необхідно засвоїти вихідні положення:
1) висока ціна на товар зазвичай перешкоджає придбанню його покупцем, а низька – стимулює покупку;
2) за тих самих розмірів доходу споживача низькі ціни створюють ефект збільшення прибутку. Реальні доходи споживача справді зростають, і саме це явище називається ефектом доходу;
3) у разі споживання супутніх товарів зниження ціни на один із них стимулює зростання його споживання. Він заміщатиме собою інші, більш дорогі, товари в структурі споживання покупця, стаючи більш привабливим через відносну дешевину. це явище називається ефектом заміщення;
4) грошові доходи споживачів, за рідкісним винятком, завжди обмежені. Отже, вони мають ефект стримування щодо споживачів;
5) потреби людей, у принципі, безмежні. До того ж із багатьох об’єктивних причин вони мають схильність до зростання. Проте окрему потребу в конкретному товарі можна задовольнити.
Загальна корисність – це величина, що відбиває загальну задоволеність індивіда споживанням визначеної кількості блага.
Гранична корисність – це задоволеність споживанням кожної додаткової одиниці блага.
Ступінь корисності залежить від наявної кількості певного блага (запасу) та інтенсивності потреби в ньому. У межах звичайної норми споживання (досягнутого рівня інтенсивності) збільшення кількості споживання спричиняє зростання загальної корисності та зниження граничної корисності. Досягши точки насичення, загальна корисність починає зменшуватись, а гранична набуває від’ємних значень.
Можна сформулювати правило: максимум корисності для споживача досягається, коли відношення граничних корисностей до цін усіх споживаних товарів однакові.
Гранична корисність за умов чистої конкуренції визначає ринкову ціну товару.
IV. Підсумок уроку
V. Домашнє завдання
1 . Опрацювати теоретичний матеріал.
2 . Проаналізувати, як використовують сучасні економісти теорію граничної корисності.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)