ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Частина III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ
Розділ 16. ВУГЛЕВОДНІ
§ 16.14. Природні гази та їх використання
Природні гази, нафта і кам’яне вугілля – основні джерела вуглеводнів.
У природному газі містяться вуглеводні з низькою молекулярною масою. Він має приблизно такий склад (за об’ємом): 80-98% метану, 2-3% його найближчих гомологів – етану, пропану, бутану і невелика кількість домішок – сірководню, азоту, благородних газів, оксиду карбону (IV) і водяної пари. Так, наприклад,
До природних газів належать і так звані попутні гази, які звичайно розчинені у нафті і виділяються під час її добування. У попутних газах міститься менше метану, але більше етану, пропану, бутану і вищих вуглеводнів. Крім того, у них наявні в основному ті самі домішки, що й в інших природних газах, не пов’язаних з покладами нафти, а саме: сірководень, азот, благородні гази, водяна пара, вуглекислий газ.
Раніше попутні гази не застосовувалися, і
Природний газ широко використовують як дешеве паливо з високою теплотворною здатністю (при спалюванні 1 м газу виділяється до 54 400 кДж). Це один з кращих видів палива для побутових і промислових потреб. Крім того, природний газ є цінною сировиною для хімічної промисловості.
Розроблено багато способів переробки природних газів. Головне завдання цієї переробки – перетворення насичених вуглеводнів у активніші – ненасичені, які далі перетворюють на синтетичні полімери (каучук, пластмаси). Крім того, окисненням вуглеводнів добувають органічні кислоти, спирти та інші продукти.
Останнім часом значно зросло виробництво газів шляхом переробки кам’яного вугілля, торфу і сланців. Вугілля, так само як і природні гази та нафта, є джерелом енергії і цінною хімічною сировиною.
Основний метод переробки кам’яного вугілля – коксування (суха перегонка). При коксуванні (нагріванні до 1000-1200°С без доступу повітря) добувають різні продукти: кокс, кам’яновугільну смолу, аміачну воду і коксовий газ. Приблизний склад коксового газу, %: водню – 60, метану – 25, оксиду карбону(ІІ) – 5, азоту – 4, оксиду нітрогену(ІV) – 2, етилену – 2 та інших газів – 2.
Коксовий газ використовують для обігрівання коксових печей (при згорянні 1 м газу виділяється близько 18 000 кДж), але основну кількість його піддають хімічній переробці. З нього виділяють водень для синтезу аміаку, який використовують для добування азотних добрив.
Кам’яновугільна смола є джерелом ароматичних вуглеводнів. її піддають ректифікаційній перегонці і добувають бензол, толуол, ксилол, нафталін, а також феноли, азотовмісні сполуки та ін. Пек – густа чорна маса, яка залишається після перегонки смоли, використовується для виготовлення електродів і покрівельного толю.