Розділ ІІ. Материки тропічних широт
Тема 1. Африка
& 14. Природні зони Африки. Вологі екваторіальні ліси
Пригадайте: 1. Що таке природна зона? 2. Які існують закономірності зміни природних зон на рівнинах? Чим вони зумовлені? 3. Які ви знаєте природні зони?
Закономірності поширення природних зон в Африці. Вам уже відомо, що в межах кожної з природних зон подібні клімат, грунти, рослинність і тваринний світ. Оскільки екватор перетинає Африку приблизно посередині, то для неї характерне чітке чергування однакових природних зон на
– За картою географічних поясів і природних зон світу (див. форзац 2 підручника) з’ясуйте, на яких територіях Африки та з яких причин порушується широтна зональність.
Крайні північ і південь материка зайняті субтропічними твердолистяними лісами й чагарниками.
Розміщення природних зон на материку зумовлене кліматичними умовами, які пов’язані з географічною широтою, висотою над рівнем моря, впливом
Вологі екваторіальні ліси. Зона вологих екваторіальних лісів охоплює узбережжя Гвінейської затоки на північ від екватора та басейн річки Конго. Вона простягається на 1600 км з півночі на південь і на 5000 км із заходу на схід. Ця природна зона своєрідна й неповторна. Тут практично відсутні пори року: і взимку, і влітку температура повітря становить приблизно +24 °С. За рік випадає понад 2000 мм опадів. Дощі ллють щодня, зазвичай по обіді. Вода й тепло створюють ідеальні умови для розвитку всього живого, тому тут ростуть вологі екваторіальні дощові ліси – гілеї (від грецьк. hile – ліс). З літака вони нагадують зелене море (мал. 23).
У зоні вологих екваторіальних лісів річки завжди повноводі. Під час повені вони часто заливають низькі береги, а вода вкриває величезні простори.
В умовах екваторіального лісу утворилися червоно-жовті фералітні грунти (від латин, ferrum – залізо). Саме сполуки заліза надають їм червоного кольору. Ці грунти дуже бідні на поживні речовини, адже органічні рештки за високої вологості й тепла швидко розкладаються мікроорганізмами, а поживні елементи швидко вбираються рослинами. Тому вирубування екваторіальних лісів спричинює екологічну катастрофу. Грунт на оголених ділянках змивають дощі, а сонце перетворює поверхню землі на суху кірку, де вже не може нічого рости.
В екваторіальних лісах Африки налічується понад 25 000 видів рослин. Тільки дерев – майже 1000 видів. У цих лісах завжди парко, волого й темно. Ліс настільки густий, що роздивитися щось неподалік неможливо: навколо кущі, обплетені ліанами дерева, повалені велетенські колоди.
Мал. 23. Вологий екваторіальний ліс
Мал. 24. Ярусність африканської гілеї
Екваторіальний ліс має дві характерні ознаки: він вічнозелений і багатоярусний.
Вічнозелений ліс тому, що рослини ніколи не скидають листя повністю. Завдяки теплій і вологій погоді протягом року листя може існувати на пагоні 2-3 роки.
Ярусність – це розподіл рослин за висотою відповідно до потреби у світлі.
У лісах помірного поясу 3-4 яруси рослин. У гілеях їх 6-8 (мал. 24)! Знизу – царство тіньовитривалих мохів і повзучих рослин. Вище піднімаються невибагливі до світла чагарники та молоді деревця. Тут багато деревоподібних папоротей, бананів. Ще вище ростуть дерева 15-20 м заввишки, яким потрібно більше світла. Серед них багато цінних порід, таких як червоне, ебенове, сандалове, жовте дерева. Трапляються також хлібне, мускатне дерева. Ще вище панують фікуси й різні види пальм. Найвищими є світлолюбні дерева сейби, розлогі крони яких сягають 60-80 м. У таких високих дерев листя тверде й випаровує мало води. Адже підняти її на таку висоту важко навіть найпотужнішій кореневій системі. Широкі корені-підпірки допомагають утримати стовбур у вертикальному положенні.
Гілки дерев нижнього ярусу переплітаються так щільно, що крізь них не видно крон дерев верхнього ярусу. Біля самої поверхні землі панує суцільний морок. Сюди потрапляє тільки 1/120 частка сонячного світла, тому трави зовсім немає. Натомість із землі піднімаються ліани – дерева з гнучким і довгим (до 300 м) стеблом, які, обвиваючи стовбури, виносять до світла листя та квіти. Пробиратися таким лісом без стежки складно й небезпечно.
Африканська гілея – батьківщина цінних господарських порід дерев: кавового дерева, олійної пальми. Тут також культивують какао.
Тваринний світ вологих екваторіальних лісів багатий і різноманітний.
Заселені всі яруси лісу. Тут живуть великі людиноподібні мавпи – горили й шимпанзе. Справжнім велетнем є двометрова горила (мал. 25) з густою чорною шерстю. Вона має велику фізичну силу. Більшу частину життя проводить на землі, хоча час від часу залазить на дерева. Шимпанзе менша за горилу (зріст – до 1,5 м), має великий об’єм мозку, вирізняється складною поведінкою. Живе на деревах. З інших мавп відомі мартишки та павіани.
Мал. 25. Горила
Мал. 26. Окапі
Серед дерев пурхають різноманітні птахи: фруктовий голуб, різні види папуг, птахи-носороги, дятли, нектарниці, бананоїди. Дуже багато комах: терміти, москіти, жуки, метелики, бджоли, бабки, скорпіони, павуки. Деякі комахи небезпечні для людини: малярійні комарі розносять збудників тропічної лихоманки, муха цеце – сонної хвороби.
З наземних тварин поширені ящірки, землерийки, земляні гадюки, пітони, китицевухі й лісові свині, африканський оленьок (заввишки 40 см), лісові антилопи. Дивовижним створінням природи є окапі (мал. 26) – тварина зі смугастими задніми кінцівками, наче в зебри. Насправді це карликова жирафа, утричі нижча за свого височенного родича. Зрідка трапляється карликовий бегемот, який важить у 10-12 разів менше, ніж справжній.
Неначе гігантський ланцюг, огортає вологі екваторіальні ліси з півночі й півдня зона перемінно-вологих лісів. Це перехідна зона від вологих екваторіальних лісів до трав’янистих саван. Рослинність і тваринний світ цієї зони подібні до екваторіального лісу, однак ритм їх життя зумовлений сезонами (вологим і сухим).
Перемінно-вологі ліси освоєні людиною більше, ніж екваторіальні. Населення, що живе поблизу або в самих лісах, нечисленне. Місцеві племена займаються мисливством і рибальством. Великі ділянки лісів вирубують заради цінних порід дерев. Разом з лісом гинуть і тварини.
Коротко про головне!
– В Африці чітко простежується широтна зональність природних зон, яка дзеркально повторюється по обидва боки екватора. Основними природними зонами материка є вологі екваторіальні ліси (гілеї), савани та рідколісся, тропічні пустелі й напівпустелі.
– Вологі екваторіальні ліси Африки ростуть переважно на узбережжі Гвінейської затоки та в басейні річки Конго в умовах теплого й вологого екваторіального клімату. Тут утворилися бідні на поживні речовини червоно-жовті фералітні грунти.
– Вологі екваторіальні ліси є вічнозеленими та багатоярусними. Вони вражають багатством рослинності.
– Найпоширенішими представниками тваринного світу є мавпи (горили, шимпанзе, мартишки), птахи (папуги, птахи-носороги, нектарниці, бананоїди), численні комахи.
1. Які особливості зміни природних зон в Африці?
2. Назвіть і покажіть на карті основні природні зони материка.
3. Які грунти сформувалися в гілеях?
4. Назвіть представників рослинності й тваринного світу зони вологих екваторіальних лісів.
5. Поміркуйте, завдяки чому рослини пристосувалися до умов існування у вологих екваторіальних лісах.
Б. Як ви думаєте, чи зможуть вижити тварини, які мешкають у вологих екваторіальних лісах, якщо їх переселити в ліси помірного поясу? Відповідь обгрунтуйте.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)