УРОК № 7. ПРОДУКТ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ЕФЕКТИВНІСТЬ: ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ТА ОЦІНКА
Мета уроку: сформувати в учнів знання про продукт і стадії його руху, про ефективне використання ресурсів; з’ясувати економічний зміст ефективності, її оцінку; закріпити знання про засоби виробництва та предмети споживання; аналізувати рух продукту, створеного на різних стадіях виробництва; виховувати ощадливість.
Основні поняття: продукт, засоби виробництва, предмети споживання; ефективність; повний обсяг виробництва.
Тип уроку: урок вивчення
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
IV. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя
Готове благо для споживання, яке має назву продукту, створюється на стадії виробництва.
За своєю формою та економічним призначенням блага і послуги, створені в суспільному виробництві, використовуються як предмети споживання і засоби виробництва. Перші призначені для задоволення життєвих потреб населення та інших видів невиробничого призначення (одяг, продукти харчування,
Засоби виробництва створюються сукупністю галузей, які дістали назву групи І суспільного виробництва. Предмети споживання виробляються в групі II.
Галузі, які випускають предмети споживання, утворюють так звану групу “Б”. До них належать легка промисловість, харчова промисловість, агропромисловий комплекс тощо. Окремі підприємства групи І також випускають предмети споживання. Підприємства машинобудування виробляють легкові автомобілі, пральні машини, пилососи, телевізори тощо.
Рух продукту
Галузі, які виробляють засоби виробництва, належать до групи “А”. Це машинобудування, металообробка, чорна і кольорова металургія, електро – і теплоенергетика, хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів тощо. Деякі галузі промисловості (добувна, обробна) поряд із засобами виробництва виготовляють і предмети споживання, що належать до групи “Б”.
Як же здійснюється рух продукту, створеного на першій стадії – у виробництві? Розгляньмо це за схемою. Передусім слід мати на увазі, що рух засобів виробництва і предметів споживання має як певну специфіку і відокремленість, так і спільні риси.
Розповідь учителя
Уявімо тисячі різних підприємств, які виробляють певні блага, оскільки для розвиненого суспільства характерним є поділ праці. Візьмемо одне з цих підприємств – верстатобудівне, що належить до групи “А”. Створені ним верстати мають задовольнити власні виробничі потреби, а також забезпечити потреби працівників, які виробляють цей продукт. Зрозуміло, що самі верстати цього забезпечити не можуть. їх треба продати, отримати гроші, за які можна купити предмети споживання і засоби виробництва, що не виробляються на цьому підприємстві. Отже, після виробництва настає стадія обміну.
Така ж ситуація і з продуктами, що виробляються на підприємствах групи “Б”. І одяг, і взуття, і продукти харчування мають бути реалізовані, щоб потім за отримані гроші придбати необхідні для нормального життя людей, які працюють на підприємстві, різноманітні предмети споживання, а також засоби виробництва, що сприяли б продовженню виробничого процесу цього підприємства.
Як бачимо, після реалізації певного продукту працівники підприємства отримують заробітну плату, а його власники – доход. Наймані працівники отриману заробітну плату можуть використати на придбання предметів споживання, а також придбати певні цінні папери (акції, облігації). Це зумовлює необхідність стадії обміну після розподілу.
І лише після цього настає завершальна стадія руху продукту – споживання, тобто продукти харчування з’їдають, взуття та одяг носять, телевізор дивляться, книжки читають тощо. Це особисте споживання, яке забезпечує основу життя працівника та членів його сім’ї.
Рух засобів виробництва завершується виробничим споживанням, яке є ланкою самого процесу виробництва. Це використання металу для виготовлення машин, зерна для випікання хліба, згоряння палива на електростанціях тощо.
У зв’язку з цим суспільству важливо забезпечити рух продукту, який би давав можливість досягти таких економічних цілей:
1) виробництво сприяє зростанню обсягів продукту, виникненню нових благ, послуг, а також підвищенню їхньої якості;
2) розподіл є стимулом для працівників підприємств, які підвищують ефективність виробництва;
3) обмін сприяє розвитку ринкових відносин і забезпечує соціальну справедливість;
4) споживання відповідає раціональним нормам і сприяє всебічному розвитку людини.
Для характеристики стану використання ресурсів уживають поняття “повна зайнятість” та “повний обсяг виробництва”.
Повна зайнятість означає, що виробничі ресурси суспільства повністю використовуються у виробництві.
Повний обсяг виробництва означає, що виробничі ресурси суспільства використовуються так, що вони найповніше задовольняють потреби суспільства. Ресурси недовикористовуються, якщо економіка не досягає повного обсягу виробництва.
Ефективне використання ресурсів означає, що в економіці країни досягнуто повної зайнятості ресурсів та повного обсягу виробництва.
Ефективність – це одержання найкращого результату від використання наявних ресурсів.
За повного обсягу виробництва розрізняють два види ефективності – розподільча та виробнича.
Розподільча ефективність означає, що ресурси залучаються до виробництва саме тих товарів та послуг, які найбажаніші й найпотрібніші для суспільства.
Виробнича ефективність – використання найсучаснішої технології, яка забезпечує максимальну віддачу від залучених ресурсів, виробництво товарів і надання послуг із найменшими витратами.
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)