СУБРЕГІОНИ І КРАЇНИ АФРИКИ

Розділ 2. Регіони і країни світу.

Тема 5. Країни Африки, Австралія та Океанія

§47. СУБРЕГІОНИ І КРАЇНИ АФРИКИ

Поділ на субрегіони. За пропозицією ООН, африканський регіон поділяється на п’ять субрегіонів – Північну, Західну, Східну, Центральну (Тропічну) і Південну Африку (мал. 127). При цьому об’єднувальними чинниками виступають історія розвитку країн, їх географія, особливості населення, господарства, культури, їх взаємовідносини на сучасному етапі. Існують й інші підходи до регіоналізації континенту, в основі якої лежать природні

чи політичні чинники. Наприклад, економісти виокремлюють

 СУБРЕГІОНИ І КРАЇНИ АФРИКИ

Мал. 140. Субрегіони Африки

країни Північної Африки та ті, що розташовані південніше Сахари (так звані країни Чорної Африки). Виокремлюють також Сахель – країни, що розташовані на межі Сахари та зони саван. Єгипет з політичних міркувань часто розглядають у складі Близького Сходу, а Північну Африку без Єгипту називають Магриб (мал. 140).

Регіони, що визначені ООН, суттєво відрізняються один від одного макроекономічними показниками, спеціалізацією та інтеграцією у світовий економічний простір.

Північна

Африка охоплює такі країни, як Алжир, Єгипет, Лівія, Мавританія, Марокко, Туніс, Судан і Західна Сахара. Країни Північної Африки мають значні розміри, майже всі виходять до Середземного моря, що впливає на їхні торговельні відносини з Європою. Більша частина території регіону охоплена пустелею Сахара, комфортні умови для життя і діяльності населення склалися вздовж долини Нілу та на узбережжі морів.

Північна Африка є середньо розвиненим регіоном Африки. Трохи вищий рівень економічного розвитку спостерігається в Єгипті, Лівії та Алжирі, про що свідчить, зокрема, показник ВВП цих країн.

Прогноз

Показник ВВП на душу населення в країнах Північної Африки не є дуже високим, але, за оцінкою МВФ, найближчими роками буде зростати (табл. 1). Найбіднішою країною регіону є Мавританія.

Таблиця 1.

Прогноз зміни показника ВВП на душу населення в країнах Північної Африки, дол.

Назва країни

2009

2010

2011

2012

2013

2014

Алжир

6801

6994

7216

7527

7890

8267

Єгипет

6044

6130

6346

6692

7091

7517

Лівія

14540

14713

15573

16844

18316

19851

Мавританія

2070

2125

2206

2473

2653

2799

Марокко

4519

4673

4885

5176

5516

5881

Туніс

8220

8486

8871

9410

10047

10752

Судан

2357

2424

2496

2575

2678

2794

У середземноморських районах Єгипту, Лівії, Алжиру, Тунісу та Марокко вирощують цитрусові, оливи та ячмінь. У долині Нілу збирають багаті врожаї бавовнику й цукрової тростини. В оазисах Сахари головною культурою є фініки.

Серед галузей промисловості регіону виділяється добувна, легка й харчова. Однією з найбільш індустріально розвинутих країн регіону й усієї Африки є Єгипет. Цьому сприяє наявність ресурсів і відповідна промислова політика керівництва країни, зокрема залучення іноземних інвестицій. Серед корисних копалин, які найбільш активно розробляються в останні роки в Єгипті, є нафта, газ, фосфорити, уран, залізна руда, марганець, золото (мал. 141), вугілля. Провідними галузями промисловості країни є нафтова, металургійна, хімічна, цементна, легка, зокрема текстильна.

Прибутковою галуззю економіки Єгипту та й інших країн Північної Африки є туризм. Отже, Єгипет, Лівія, Алжир та деякі інші країни Північної Африки є експортерами нафти й природного газу, туристичних послуг, сільськогосподарської продукції, товарів легкої промисловості. Усі країни регіону є членами ООН і Ліги Арабських Держав.

Реалії сьогодення

Північноафриканські лідери туризму. За даними Всесвітньої туристичної організації, серед країн Північної Африки кілька років поспіль лідером за кількістю туристів є Єгипет (понад 10-12 млн туристів щорічно). Потік туристів збільшується щорічно не тільки до Єгипту, а й таких нових на туристичному ринку країн, як Марокко та Туніс, які пропонують не тільки пізнавальні маршрути, а й широку програму лікувально- оздоровчих турів. Західна Африка – це регіон, розташований південніше центральної Сахари. Багато країн регіону мають вихід до Атлантичного океану. Природним кордоном регіону на сході є гірський масив Камерун. До Західної Африки належать країни Бенін, Буркіна-Фасо, Гамбія, Гана, Гвінея, Гвінея-Бісау, Кабо-Верде,

 СУБРЕГІОНИ І КРАЇНИ АФРИКИ

Мал. 141. Шукачі діамантів у Сьєрра – Леоне

Більшість країн регіону є слаборозвинутими з ВВП від 1-2 млрд до навіть кількох сот мільйонів доларів (наприклад, ВВП Гвінеї-Бісау становить 808 млн дол.), показники ВВП на душу населення також невисокі (табл. 2). Винятком є насамперед Нігерія з ВВП понад 328 млрд дол. Кращі за інші країни показники економічного розвитку мають також Гвінея, Камерун, Кабо-Верде.

Прогноз

Показник ВВП на душу населення в країнах Західної Африки, за оцінкою МВФ, загалом невисокий і залишатиметься таким на найближчу перспективу (табл. 2). Камерун, Кот-д’Івуар, Ліберія, Малі, Нігер, Нігерія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Того, Чад.

Таблиця 2.

Прогноз зміни показника ВВП на душу населення в країнах Західної Африки, дол.

Назва країни

2009

2010

2011

2012

2013

2014

Бенін

1630

1634

1683

1754

1836

1923

Буркіна-Фасо

1293

1321

1368

1438

1519

1606

Гамбія

1421

1453

1497

1561

1635

1715

Гана

1564

1604

1837

1944

2041

2148

Гвінея

1006

1019

1039

1074

1116

1160

Гвінея-Бісау

485

488

494

508

525

543

Кабо-Верде

3551

3603

3787

4018

4286

4564

Камерун

2165

2177

2222

2291

2381

2481

Кот-д’Івуар

1667

1693

1731

1795

1880

1973

Ліберія

376

389

417

462

516

578

Малі

1154

1179

1213

1264

1322

1392

Нігер

745

758

773

854

885

925

Нігерія

2156

2162

2220

2320

2447

2582

Сенегал

1765

1790

1835

1906

1990

2079

Сьєрра-Леоне

745

768

798

840

888

932

Того

811

811

828

852

881

911

Чад

1677

1685

1702

1718

1749

1771

Країни Західної Африки спеціалізуються на сільськогосподарському виробництві, тому понад 60 % населення субрегіону працює в сільському господарстві (мал. 142). Окремі галузі добувної і обробної промисловості розвинені в країнах Сахеля, зокрема в Нігерії. Статті експорту цих країн представлені какао, пальмовою олією, мінеральною сировиною, тропічною деревиною тощо. Надзвичайно погано в субрегіоні розвинений транспорт. Залізниці прокладені лише від окремих внутрішніх районів до узбережжя, що є наслідком колоніальної економічної політики. Гвінея, Камерун, Кабо – Верде розвивають судноплавство, хоча плавають вони під “чужими прапорами”. Найбільшими портами Західної Африки є Дакар, Конакрі, Абіджан, Аккра, Ломе і Лагос.

 СУБРЕГІОНИ І КРАЇНИ АФРИКИ

Мал. 142. Значна частка нігерійських жінок працює б сільському господарстві

Проблема

Країни Західної Африки розділені між собою протиріччями на мовній основі – між франкомовними та англомовними країнами. Нині зв’язки між колишніми колоніями і колишніми метрополіями в субрегіоні нерідко є тіснішими, ніж між сусідніми державами. Тому тут дуже багато “гарячих” конфліктних точок. Як можна вирішити цю серйозну проблему, адже вона суттєво впливає й на економічний розвиток країн? Яка Західноафриканська організація сприяє інтеграції країн субрегіону?

Центральна Африка – це субрегіон, до якого входять такі країни: Габон, Демократична Республіка Конго, Республіка Конго, Сан-Томе і Прінсіпі, Центральноафриканська Республіка (ЦАР) та Екваторіальна Гвінея. Іноді до цього субрегіону відносять Чад і Камерун. Обсяг субрегіо – нального ВВП становить нині близько 73 млрд дол., а середній по країнах показник ВВП на душу населення – 5476 дол. Найбіднішою країною в Центральній Африці є ДР Конго з душовим показником ВВП 330 дол.

Прогноз

Показник ВВП на душу населення в країнах Центральної Африки низький, а темпи зростання найближчими роками будуть невисокі (табл. 3).

Таблиця 3.

Прогноз зміни показника ВВП на душу населення в країнах Центральної Африки, дол.

Назва країни

2009

2010

2011

2012

2013

2014

Габон

14507

14756

15286

15809

16276

16817

ДР Конго

330

340

358

377

406

432

Екваторіальна Гвінея

16721

15859

16086

16254

16047

16606

Республіка Конго

4204

4591

4534

4550

4570

4654

Сан-Томе і Принсіпі

1824

1910

2023

2171

2351

2545

ЦАР

749

760

779

814

854

897

У створенні ВВП країн Центральної Африки, як і більшості інших субрегіонів континенту, провідну роль відіграють сільське господарство і добувні галузі промисловості. Тут видобувають кобальт, мідь, марганець, золото, алмази, нафту і природний газ. Субрегіон володіє також значними гідроенергетичними та лісовими ресурсами. Це зумовило сировинну орієнтацію експорту країн та експортування сільськогосподарської продукції. Імпортують держави Центральної Африки іноземний капітал та продукцію обробних галузей промисловості, зокрема машинобудування. Сукупний зовнішній борг цих країн становить майже 60 % сукупного субрегіонального ВВП.

Східна Африка є одним із найбільших за кількістю держав субрегіонів континенту. Він охоплює усі материкові й острівні країни, розташовані східніше Нілу (крім Єгипту). Це – Бурунді, Джібуті, Еритрея, Ефіопія, Кенія, Коморські острови, Мадагаскар, Маврикій, Мозамбік, Руанда, Сейшельські острови, Сомалі, Танзанія, Уганда, які отримали незалежність недавно. Причинами відсталості окремих країн цього субрегіону Африки є складні природні умови, тривале перебування в колоніальній залежності, панування військових режимів і часті збройні конфлікти. Нині серйозною проблемою цього субрегіону й усього світу є піратство.

Східну Африку вважають батьківщиною сучасної людини. Нині тут мешкають близько 200 народностей і представники чотирьох мовних груп. Така етнічна строкатість і значні культурно-соціальні відмінності є причиною частих конфліктів і військових сутичок як між сусідами, так і всередині окремих країн. До того ж кордони багатьох колишніх колоній у свій час були проведені без урахування природних, етнічних і культурних меж, що також погіршує ситуацію та ускладнює розвиток країн. Найбіднішою державою субрегіону є Сомалі. Показник ВВП на душу населення у Східній Африці суттєво відрізняється між країнами (табл. 4).

Прогноз

Показник ВВП на душу населення в країнах Східної Африки за останні роки суттєво зріс і буде зростати надалі (табл. 4).

Таблиця 4.

Прогноз зміни показника ВВП на душу населення в країнах Східної Африки, дол.

Назва країни

2009

2010

2011

2012

2013

2014

Бурунді

399

408

417

433

454

476

Джібуті

2476

2556

2654

2793

2965

3161

Еритрея

740

754

774

793

822

839

Ефіопія

940

982

1032

1097

1174

1258

Кенія

1751

1797

1865

1977

2110

2253

Коморські Острови

1151

1149

1161

1194

1240

1288

Мадагаскар

957

956

972

1015

1067

1122

Маврикій

12261

12497

13067

13720

14482

15294

Мозамбік

925

948

976

1025

1091

1161

Руанда

1087

1131

1180

1244

1318

1396

Сейшельські

Острови

19898

20072

20858

22253

23764

25355

Сомалі

Даних немає

Танзанія

1404

1460

1543

1650

1773

1906

Уганда

1192

1219

1263

1323

1393

1468

Близько 90 % зайнятого населення країн працює у монокультурному сільському господарстві, продукція якого йде на експорт. Серед експортних культур виділяються кава (мал. 143), бавовна, тютюн та ін. Острівні країни інтенсивно розвивають туризм, доходи від якого становлять значну частку їхнього ВВП. До найпопулярніших щодо туризму материкових країн субрегіону належать

 СУБРЕГІОНИ І КРАЇНИ АФРИКИ

Мал. 134. Збирання кави

 СУБРЕГІОНИ І КРАЇНИ АФРИКИ

Мал. 144. У Національному парку Кенії

Кенія, Танзанія, Уганда, в яких розташовані унікальні національні парки (мал. 144).

Великий попит на туристичні послуги, а також на сировинні товари і високі ціни на них є головними чинниками, що в останні роки підтримують значне зростання показників економіки у Східній Африці. Зростання ВВП у більшості країн зафіксовано в межах 8-6 % .

Південна Африка включає дев’ять держав, серед яких Ангола, Ботсвана, Замбія, Зімбабве, Лесото, Малаві, Намібія, Південна Африка (ПАР) та Свазіленд, що розташовані в південній частині материка. Проте існують й інші думки щодо складу цього субрегіону. Інколи до Південної Африки відносять ДР Конго і Танзанію, а також південні острівні країни. У складі субрегіону часто заявляються невизнані країни та ті, які поки є залежними.

Країни Південної Африки належать до середньорозвинутих країн, хоча їхній рівень розвитку суттєво відрізняється. Малаві і Зімбабве – це найбідніші країни. Найбільш розвинутою державою субрегіону і всієї Африки є Південна Африка (Південно-Африканська Республіка, ПАР). За показником ВВП (506 млрд дол.) ПАР посідає нині 25 місце у світі.

ПАР має три столиці, що виконують різні функції: Преторія – адміністративна столиця, Кейптаун – законодавча, а Блумфонтейн – юридична столиця. Країна є членом Британської Співдружності націй.

Прогноз

За оцінкою МВФ, показник ВВП на душу населення в країнах Південної Африки неоднаковий і найближчими роками він буде зростати (табл. 5).

Таблиця 5.

Прогноз зміни показника ВВП на душу населення в країнах Південної Африки, дол.

Назва країни

2009

2010

2011

2012

2013

2014

Ангола

5982

6376

6896

7179

7570

7951

Ботсвана

13301

15094

15837

16963

18591

19402

Замбія

1435

1472

1518

1594

1681

1774

Зімбабве

Даних немає

Лесото

1299

1319

1366

1424

1489

1557

Малаві

882

921

954

1010

1062

1118

Намібія

6536

6628

6770

7001

7294

7605

ПАР

10070

10195

10538

11034

11627

12245

Свазіленд

5694

5848

6040

6264

6521

6724

ПАР є постіндустріальною країною. У структурі зайнятості на сферу послуг припадає понад 65 % зайнятого населення, у промисловості – 26 % , а у сільському господарстві – 9 % . Основні принципи розвитку економіки, які проголосила держава, є зростання інвестицій в економіку; розвиток зовнішньої торгівлі; забезпечення вільного руху капіталу як всередині країни, так і на міжнародному рівні; вирішення соціальних проблем; приватизація підприємств державного сектору. Результатом реалізації економічної програми став потужний розвиток підприємницької діяльності, збільшення іноземних інвестицій, розвиток економічної інфраструктури, розгалуженої мережі телекомунікаційних систем і IP-технологій, низькі ціни на споживання електроенергії, її доступність на всій території країни.

На частку ПАР припадає понад 52 % електроенергії, 40 % промислової і ЗО % сільськогосподарської продукції, що виробляються на континенті. Це зумовлено насамперед значними запасами природних ресурсів (особливо мінерально-сировинних), які стали основою розвитку різноманітних галузей промисловості. Саме з цієї причини близько 52 % експорту ПАР припадає на добувну промисловість.

Реалії сьогодення

Туристичний потенціал ПАР. У ПАР розвиваються різні види туризму (діловий, пізнавальний, рекреаційний, екологічний). Оскільки країна є важливим фінансовим центром континенту, то тут часто відбуваються різноманітні симпозіуми, конференції регіонального і міжнародного рівня. Як велика виноробська країна ПАР проводить виробничі тури по країні з метою ознайомлення з процесом виробництва вина. Як алмазна країна ПАР пропонує туристам відвідати визначні місця гірничорудної промисловості, зокрема найглибшу рукотворну алмазну шахту світу у місті-музеї Кімберлі.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Африці виділяють такі економічні субрегіони: Північна, Західна, Центральна, Східна і Південна Африка.

Країни Північної Африки відрізняються значними розмірами, середнім рівнем розвитку господарства, переважанням добувних галузей промисловості, багатогалузевим сільським господарством і розвитком туризму.

Країни Західної Африки спеціалізуються на сільському господарстві та послугах, демонструють позитивні зміни у розвитку економіки.

У створенні ВВП країн Центральної Африки провідну роль відіграє сільське господарство і добувні галузі промисловості.

Східна Африка є одним з найбільших за кількістю держав субрегіонів континенту зі значною кількістю як середньорозвинутих, так і бідних країн.

Країни Південної Африки належать до середньорозвинутих країн, крім ПАР, яка є провідною постіндустріальною країною континенту.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


СУБРЕГІОНИ І КРАЇНИ АФРИКИ - Географія


СУБРЕГІОНИ І КРАЇНИ АФРИКИ