ІІ СЕМЕСТР
РОЗДІЛ І ІІ
Географічна оболонка та її складові
Тема 2. Атмосфера
Урок 34. Температура повітря
Практична робота № 8. Спостереження за погодою і опрацювання зібраних матеріалів: складання графіка температур, діаграми хмарності й опадів, рози вітрів, опис погоди (протягом вивчення теми)
Мета: з’ясувати, як змінюється температура повітря з висотою та в залежності від широти місцевості; вияснити, як змінюється температура повітря протягом доби, року; закріпити вміння учнів визначати середнє
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізична карта півкуль, атласи, підручники, таблиця, тести.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
Фронтальна бесіда
– Що таке повітря? Назвати склад повітря.
– Яку будову має атмосфера? Дати характеристику основним шарам атмосфери.
– З якою метою вивчають
Тест
Тропосфера 1
Стратосфера 2
Атмосфера 3
Верхні шари атмосфери 4
1. Як називається повітряна оболонка Землі?
2. Як називається шар атмосфери, що досягає висоти 50 км?
3. У якому шарі атмосфери повітря дуже розріджене і майже відсутнє?
4. У верхній частині якої оболонки температура повітря коливається від -45° до -55 °С?
5. Верхня межа якого шару атмосфери лежить на висоті від 8-9 км до 18 км?
6. У якій оболонці атмосфери зосереджується майже вся водяна пара?
7. У якій атмосферній оболонці температура повітря коливається відповідно до змін пір року?
8. Де формуються полярні сяйва?
9. У якій оболонці відбувається зниження температури на 6 °С з підняттям угору на 1 км?
10. Як називається частина атмосфери, у якій проживає людина?
Відповіді: 3, 2, 4,1,1,1,1, 4,1,1.
III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності
Бесіда
– Як відбувається нагрівання повітря?
– Чи змінюється температура повітря з висотою?
– Чи змінюється висота Сонця протягом доби, року?
– Для людей яких професій потрібні знання про температуру повітря?
Учитель підводить учнів до висновку про необхідність вивчення матеріалу за темою уроку.
IV. Вивчення нового матеріалу
Повітря тропосфери, пропускаючи крізь себе сонячне проміння, майже не нагрівається. Потрапляючи на земну поверхню, сонячне
Проміння нагріває її, а вже від Землі нагрівається повітря тропосфери: чим ближче до земної поверхні, тим тепліше, чим далі від неї, воно холодніше.
З підняттям угору температура знижується.
Питання. На скільки градусів знижується температура повітря з підняттям угору?
Завдання. Чому дорівнює температура повітря на висотах 8000 м, 6000 м, 3000 м, 100 м, 300 м, якщо біля поверхні Землі вона складає 0 °С?
Земна поверхня частково відбиває сонячне випромінювання, а частково поглинає його. За рахунок поглинутої сонячної енергії земна поверхня нагрівається. Кількість енергії, яка надходить до земної поверхні, залежить від висоти Сонця. Чим більша висота Сонця, тим більша кількість сонячного тепла надходить на земну поверхню.
Робота з малюнком підручника
– Визначити висоту Сонця на екваторі і в помірних широтах.
– Скільком градусам відповідає найбільша висота Сонця?
– Чи може у помірних широтах кут падіння сонячних променів становити 90°?
– О якій порі року у Північній півкулі найбільший кут падіння сонячних променів?
– Як змінюється довжина тіні протягом року?
– Чому кут падіння сонячних променів змінюється?
– Як освітлювалась би Земля, якби земна вісь не мала нахилу, а була перпендикулярною до площини орбіти Землі? (Кількість сонячного тепла, що надходить до земної поверхні не змінювалася б. Протягом року тривалість дня дорівнювала б тривалості ночі, не було б змін пір року)
Земна поверхня поглинає сонячну енергію, що надійшла до неї, і поступово нагрівається. Ліс, пісок, розораний вологий темний грунт поглинають більше енергії Сонця і тому нагріваються швидше, ніж світлі території. Вода нагрівається повільніше, але й повільніше віддає поглинуту енергію. Тому Світовий океан є величезним накопичувачем сонячного тепла.
Протягом року земна поверхня нагрівається нерівномірно. Тому змінюється і температура повітря. Влітку в полудень Сонце займає найвище положення над горизонтом. У цей період – найдовші дні, тому температура повітря найвища. На всіх широтах за безхмарної погоди найнижчою є температура повітря перед сходом Сонця, а найвищою – через 2-3 години пополудні.
Питання. Як ви думаєте, чому? (Повітря нагрівається в основному від поверхні, а нагріваючись – розширюється і піднімається. На його місце приходить холодніше повітря, яке також нагрівається. У результаті постійного перемішування тепло поширюється на більшу висоту. Після полудня в повітря продовжує надходити тепло від нагрітої поверхні ще протягом 2 год. Потім поверхня поступово охолоджується, і відповідно знижується температура повітря. Уночі вона найхолодніша)
Це цікаво (готують двоє учнів)
“Полюс спеки” розташований біля Лівійського міста Тріполі (Північна Африка), там термометр у затінку показує +57,8 °С.
Найбільш висока середньорічна температура повітря на планеті в Джібуті (Аденська затока) – +30, 1 °С, за іншими даними – 34,4 °С (м. Далоль в Ефіопії).
“Полюс холоду” – це центральна частина Антарктиди, на станції “Восток”. Тут було зареєстровано найнижчу температуру – 89,2 °С.
На спеціальних картах, які називаються кліматичними, позначають температури повітря.
Робота з кліматичною картою
– Як на карті позначаються найвища і найнижча температури повітря?
– Визначити найвищу і найнижчу температури повітря для Африки.
Розрізняють амплітуду температури за добу, місяць, рік. Різницю між найвищою і найнижчою температурою протягом доби називається добовою амплітудою коливань температури.
Географічний практикум
– Визначити амплітуду температур: максимальна +17 °С, мінімальна – +2 °С.
– Обчисліть середню добову температуру:
1 год | 7 год | 13 год | 19 год |
+5 °С | +6 °С | + 10 °С | +7 °С |
Температуру повітря вимірюють на метеостанціях кожні 3 год. За результатами вимірювань обчислюють середню добову температуру (середнє арифметичне). За даними средньодобових температур знаходять середньомісячні температури.
На добовий хід температури впливає рельєф місцевості. Наприклад, у долини завжди опускається холодне повітря зі схилів.
Зі збільшенням хмарності добова амплітуда зменшується, а зі зменшенням хмарності – збільшується.
Розрізняють чотири типи річного розподілу температури: екваторіальний, тропічний, помірний, полярний.
V. Закріплення нових знань, умінь, навичок
Географічний практикум
– Визначити середньорічну температуру повітря в Полтаві за даними:
Місяць | Січень | Лютий | Березень | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | Листопад | Грудень |
T °С | -6,9 | -6,2 | -1 | +7,8 | +15 | +18,3 | +20,5 | +19,6 | +19,6 | -14,3 | +1 | -4,5 |
– Скласти графік температур за цими ж даними.
– Використовуючи дані календаря погоди, накреслити графік ходу температур за вересень (закінчити вдома).
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
– Опрацювати відповідний параграф у підручнику.
– Закінчити завдання географічного практикуму, розпочаті в класі.
– Окремі учні готують повідомлення про теплові пояси на Землі (випереджальне завдання).
(2 votes, average: 4,50 out of 5)