Розділ ІІ. Материки тропічних широт
Тема 1. Африка
& 16. Тропічні пустелі й напівпустелі. Твердолистяні вічнозелені ліси та чагарники
Пригадайте: 1. Які погодні умови характерні для тропічного й субтропічного кліматичних поясів? 2. Як впливає холодна морська течія на клімат узбережжя? Чому виникають берегові пустелі? 3. Що таке фізичне вивітрювання?
Тропічні пустелі й напівпустелі. Там, де сухий період триває іноді цілий рік, а короткочасні дощі випадають нерегулярно, розташована природна зона тропічних пустель і напівпустель.
Сахара – найбільша за площею пустеля світу. У її внутрішніх районах роками, а то й десятиліттями не буває дощу. Часто дощ навіть не потрапляє на поверхню землі: випаровується в повітрі від високої температури. Велика спека
Унаслідок різного ступеня руйнування поверхні в Сахарі сформувалися три типи пустель: кам’янисті, піщані та глинисті. Кам’янисті пустелі (гамади) поширені на нагір’ях, плато й підвищених рівнинах, утворених твердими гірськими породами. Піщані пустелі (ерги) займають здебільшого низовинні рівнини й улоговини (мал. 30). Вони вражають безкраїм “морем” барханів і дюн, які перевіює вітер. Глинисті пустелі (серіри) трапляються рідше.
Незначна кількість опадів призвела до того, що в пустелі немає постійних водотоків (крім річки Ніл), а зберігаються сухі річища – ваді. Вони ненадовго заповнюються водою тільки під час дощу. Сонце швидко випаровує воду, і за кілька годин річка зникає.
Оскільки рослинність у пустелі небагата, у грунті мало органічних решток. Тут сформувалися пустельні тропічні грунти.
Вони бідні на поживні речовини й утворюють дуже тонкий шар. Лише в глинистих пустелях у грунті затримується більше води та є мінеральні солі, необхідні рослинам.
Усе життя в Сахарі зосереджене в оазисах. Вони виникають там, де підземні води підходять близько до земної поверхні(мал. 31). Тут є колодязі чи джерела, тимчасові озера в улоговинах. В оазисах ростуть акації, водяться качки, горлиці, голуби, рябчики, пустельний жайворонок, бігунки, соколи. Гостинною господинею пустельних оазисів є фінікова пальма, яка дає людям затінок і смачні плоди. З надрізу на стовбурі витікає прохолодний сік. З листя дерева плетуть корзини та взуття.
– Поясніть, чому площі зони тропічних пустель і напівпустель неоднакові в північній і південній частинах Африки.
– Поясніть, чому відбувається руйнування каміння в пустелі. Пригадайте, як називається цей процес.
Мал. 30. Піщана пустеля в Сахарі
Мал. 31. Схема утворення оазису в пустелі
Проте такі краєвиди трапляються вкрай рідко. На величезних просторах Сахари майже немає рослинності. До суворого клімату пустелі пристосувались ефемери – рослини з коротким періодом активного існування. Прошумить дощ – і на них одразу з’являються листки та квіти. Ефемери дозрівають, відцвітають і в’януть так швидко, що їх насіння достигає вже до наступного дощу й тільки чекає на воду, аби швидко прорости.
Завдяки довгій кореневій системі одержує вологу з підземних вод верблюжа колючка. Її листки видозмінені в короткі голки, що зменшує випаровування води.
У пустелі виживають тварини, здатні швидко перебігати від одного оазису до іншого (антилопи), накопичувати воду у своєму тілі (верблюди) або деякі види хижаків, які майже не п’ють воду, одержуючи її з кров’ю своїх жертв (лисиця фенек) (мал. 32). Найкраще пристосовані до життя в пустелі плазуни: змії, ящірки, черепахи. Вони мають суху лускату шкіру, яка випаровує мало води. Від сонця ці тварини ховаються в піску або щілинах, а живляться комахами.
У південній частині Африки розташована берегова пустеля Наміб. Клімат тут украй суворий, про що свідчить назва – “Те, що оминають”. Дощі тут бувають досить рідко, тому більша частина пустелі позбавлена рослинності. Лише скелі, каміння, пісок і сіль. Високі піщані дюни, не закріплені корінням рослин, переміщуються в напрямку панівного вітру.
Тільки вздовж річок ростуть акації й тамарикс. Найдивовижніша рослина пустелі Наміб – вельвічія (мал. 33). Це дерево має короткий (10-15 см) і товстий (діаметром до 1 м) стовбур, від якого відходять два шкірясті листки завдовжки до 3 м. Листки вельвічії вбирають вологу з туману. Живе рослина до 2 тис. років і ніколи не скидає листки, які весь час ростуть і стеляться по землі.
Мал. 32. Лисиця фенек
Мал. 33. Вельвічія
Мал. 34. Напівпустеля Калахарі
Найсуворіша природа океанічного узбережжя пустелі. Недаремно цю місцевість назвали Берегом скелетів. Від спраги тут часто гинули шукачі алмазів і пасажири кораблів, що зазнали аварії.
Напівпустеля Калахарі вкрита величезними піщаними дюнами, що забарвлені в рожевий, червоний і темно-червоний, майже коричневий, кольори, бо грунт містить багато заліза (мал. 34).
Опадів тут буває більше, ніж у пустелі Наміб, тому в Калахарі є рослинний покрив. Місцями пустеля нагадує степ. На верхівках дюн росте жорстка трава, яка зеленіє під час дощів і блякне в посуху. На схилах дюн можуть рости й низькі чагарники, укриті колючками. У Калахарі трапляються молочаї, алое й інші рослини, що накопичують вологу в стеблах, листках і стовбурах. Калахарі – батьківщина кавунів. Дикі кавуни й досі замінюють людям і тваринам воду.
Тваринний світ пустель і напівпустель на півдні Африки – це ящірки, змії та черепахи. Трапляються леви, гепарди й шакали. Рятуючись від браконьєрів, у пустелю Наміб іноді заходять навіть слони. Тут багато комах: різноманітні жуки, саранові, скорпіони тощо.
Населення пустельної зони Африки займається кочовим тваринництвом, в оазисах – землеробством. З’являються промислові поселення для добування корисних копалин. Прокладена транссахарська автомобільна дорога, між оазисами збереглися караванні шляхи.
Господарська діяльність людини призводить до розширення пустель за рахунок напівпустель і саван.
Зона вічнозелених твердолистяних лісів і чагарників. Ця зона розташована на крайніх півночі та півдні Африки. Узимку вона перебуває під впливом циклонів, що приносять прохолоду й вологу. Улітку циклони витісняє сухе й жарке повітря тропіків. Тут типовий середземноморський клімат: достатньо опадів для розвитку рослин (майже 500 мм) і водночас не так багато, щоб вимити поживні речовини з грунту. Тому коричневі грунти, які сформувались у цій зоні, досить родючі, бо містять багато гумусу.
Рослини мають невелике, жорстке, з жовтою шкіркою листя, завдяки чому легко витримують спеку. Тому ці ліси називають твердолистяними. Хвойним деревам – ліванському кедру, сосні, кипарису – сухе повітря влітку також не завдає шкоди.
– Поміркуйте, які основні галузі господарства характерні для пустельної зони Африки. Назвіть райони їх поширення.
У Південній Африці субтропічні ліси й чагарники займають невелику територію. Тут ростуть лавролиста олива, південний бук, чорне дерево, молочаї, верес, нарциси, тюльпани, гладіолуси.
Великі території зони вічнозелених твердолистяних лісів і чагарників освоєні людиною: тут вирощують цитрусові, виноград, оливи тощо.
Коротко про головне!
– Пустелі й напівпустелі Африки розташовані в областях сухого та жаркого тропічного клімату. Найбільша пустеля світу – Сахара – займає більшу частину Північної Африки. У південній частині материка сформувалися берегова пустеля Наміб і напівпустеля Калахарі.
– Тропічні пустельні грунти малородючі. Рослинний покрив дуже бідний. З тварин поширені ящірки, змії, черепахи, комахи.
– Вічнозелені твердолистяні ліси й чагарники розташовані на півночі й півдні Африки, в областях субтропічного клімату. На родючих коричневих грунтах тут ростуть ліванський кедр, сосна, кипарис, олива, південний бук та інші вічнозелені дерева й чагарники.
1. Назвіть і покажіть на карті найбільші за площею пустелі й напівпустелі Африки.
2. Розкажіть, як рослини й тварини тропічних пустель пристосовані до суворих умов існування.
3. Що таке оазиси? У яких місцях і чому вони утворюються?
4. Порівняйте природні умови саван і тропічних пустель. Чим вони подібні, у чому їх суттєва відмінність?
5. Чому в Африці є різні типи пустель: кам’янисті, піщані, глинисті?
6. Які природні зони Африки найкраще освоєні людиною? Поясніть, чому.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)