Розділ І ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ
§ 6. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ
1. ОРГАНІЗАЦІЯ ВЛАДИ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ
Як здійснювалося керівництво родовою общиною?
Члени родової общини були рівними між собою й мали рівні права. Утім, кожний колектив потребує управління.
Керувати родовою общиною, її господарством було не простою справою. Тому на чолі роду стояли його найдосвідченіші члени – старійшини. їх обирали на загальних зборах усіх дорослих членів роду. Старійшини також пильнували за дотриманням
Повсякденними справами племені керувала рада старійшин, яка вирішувала питання про розподіл між родовими общинами місць для полювання, розглядала суперечки між родичами, взаємини із сусідніми племенами тощо. Старійшини засідали в присутності членів племені, які мали право брати участь в обговоренні.
Рада старійшин – зібрання старійшин усіх родів племен. Вождь – ватажок племені, який очолював раду старійшин, керував військом під час конфліктів.
Для вирішення найважливіших питань життя племені
Народні збори – зібрання всіх чоловіків-воїнів, де вирішували найважливіші питання життя племені, зокрема, обирали вождя, старійшин, оголошували війну чи укладали мирні угоди тощо.
3. ЗМІНИ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА
Як виникають різні верстви населення?
Розвиток господарства, зростання чисельності населення вплинули на взаємовідносини між племенами. Дедалі частіше виникали суперечки за більш родючі землі й пасовища, за худобу
І корисні копалини. Війни стали постійними, кровопролитними. Для того щоб успішно тримати оборону чи нападати, деякі сусідські племена об’єднувались у союзи племен.
Союз племен – об’єднання кількох споріднених або сусідських племен на чолі з вождем.
Поступово до вождів і старійшин переходили найкращі землі, найчисельніші стада худоби. До того ж вони зосереджували у своїх руках управління общинним господарством, обміном, захистом від сусідів тощо.
Із часом вожді та старійшини почали успадковувати не лише свої багатства а й владу. Тоді їх стали називати знаттю – привілейованою верствою населення, належність до якої передавалася у спадок.
У місцях, де землероби обмінювали продукти харчування на вироби ремісників, виникали укріплені поселення, оточені високими мурами: спочатку це були городища, а згодом і міста. У деяких з них мешкало кілька тисяч осіб. Для захисту від ворогів навколо поселень будували з каменю або глини високі мури.
Одними з найдавніших таких поселень були Чатал-Гуюк (територія сучасної Туреччини) та Єрихон (у Палестині). Деякі вчені вважають, що вони були засновані більш ніж 9 тисячоліть тому.
3. ОСНОВНІ ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ І ЦИВІЛІЗАЦІЇ
Яким чином людство переходил о від первісності до цивілізації?
Поступово управління ставало професійною справою. Вожді перетворилися на правителів, старійшини – на підлеглих правителям чиновників-управлінців. Разом вони утворювали державний апарат, який керував життям суспільства.
Перші держави утворилися там, де основним заняттям стало землеробство, яке сприяло осілості населення. І відбулося це на межі IV-III тисячоліть до н. е.
Чатал-Гуюк (сучасна історична реконструкція)
Держава – це особлива організація суспільства для підтримання внутрішнього порядку й оборони від зовнішніх ворогів. Її ознаками є визначена територія з кордонами, єдині влада, економіка, закони, армія.
На чолі держави стояв правитель. Кожна держава мала визначену територію. Для захисту та завоювання нових територій на службі у правителя було військо. У державі встановлювалися закони – правила, обов’язкові для виконання.
Зверніть увагу, що слова “держава” та “країна” відрізняються за змістом. Країна – це місцевість, територія, частина поверхні земної кулі. Країна може бути “маленькою” і “великою”, “рівнинною” і “гористою” тощо. Держава завжди пов’язана зі словом “влада”.
З виникненням держав період первісності завершується. На зміну йому прийшов період, який учені називають цивілізацією, що латинською мовою означає “громадянський”, “державний”. Показниками переходу від первісності до цивілізації є: виникнення держави, писемності, розвиток міст, культури, наукових знань.
Слово “цивілізація” вживають не лише щодо всього людства, а й до різних народів, які досягли певного рівня розвитку.
Кожна цивілізація має особливі риси організації суспільного життя, культури, господарства, побуту, звичаїв, релігії. Усі цивілізації Стародавнього світу створили самобутню культуру і значною мірою передали свої надбання наступним поколінням.
Цього навчального року ви дізнаєтеся про досягнення різних цивілізацій Стародавнього світу, наприклад, Єгипетської, Грецької та Римської.
Перевірте засвоєне на уроці
1. Як було організовано владу в первісному суспільстві?
2. Яким чином виникає нерівність між людьми?
3. Назвіть ознаки держави.
4. Проаналізуйте, як змінилося суспільство у зв’язку зі змінами в заняттях людей.
5. Які зміни відбулися в житті людей з переходом до цивілізації?
Домашнє завдання
1. Підготуйте розповідь “Як виникали перші міста”. Поясніть причини їх заснування та розвитку.
2. Придумайте назви для кадрів презентації на тему “Життя родової общини”.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)