Розділ IV ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ
ТЕМА 2. РИМСЬКА ІМПЕРІЯ
§ 52. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ в III – на початку IV ст.
1. КРИЗА РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Назвіть основні прояви кризи в Римській імперії.
З кінця II ст. Римська імперія вступає у тривалу кризу. Після смерті останнього представника династії Антонінів основна роль у призначенні імператора належала армії або сенату. Тому правителів того часу називали “солдатськими” або “сенатськими” імператорами.
Армія перестала підкорятися законам, солдати навіть
Підкорені народи не бажали миритися зі своєю долею і весь час піднімалися на визвольну боротьбу. Міжусобні війни за владу в середині держави, напади сусідніх племен порушили її єдність і традиційні зв’язки між провінціями. Прийшли в запустіння землі, зменшилися врожаї, почався занепад ремесел і торгівлі.
Використання рабів перестало давати рабовласникам звичний прибуток, адже ті не були зацікавлені в результатах
У III ст. власники великих земельних маєтків почали роздавати рабам невеликі ділянки землі для обробітку. Таким рабам дозволяли мати сім’ю, будинок, власне невелике господарство. їх називали рабами з хатинами. За користування землею вони платили орендну плату та віддавали певну частину врожаю.
Величезні земельні володіння неможливо було обробити лише за допомогою рабів. Тому землевласники почали надавати земельні ділянки в оренду вільним селянам, розореним городянам та іншим збіднілим людям. Таких орендарів називали колонами. Колони були більше зацікавлені в результатах своєї праці, ніж раби, проте й вони не могли вивести з кризи господарство Риму.
Як римський письменник Колумелла (І ст.) характеризує працю рабів? Кому письменник пропонує передати землю, щоб зменшити втрати?
Збитки від рабів
В окремих маєтках, куди власникові важко дістатися, усі категорії землі будуть у кращому стані, якщо її обробляють вільні колони, а не раби. Особливо це стосується хлібних ланів, які набагато менше гинуть від господарювання колонів і більше терплять збитків від рабів.
Раби збувають на сторону биків, погано випасають худобу, не перевертають ретельно землю, набагато більше витрачають зерна, ніж вони його засівали, не доглядають посіви, щоб вони давали добрі сходи. Кількість зерна, зібраного для молотьби, вони щодня зменшують, оскільки самі крадуть та й від крадіїв не охороняють.
2. РЕФОРМИ ДІОКЛЕТІАНА
Як Діоклетіану вдалося припинити занепад імперії?
У 284 р. легіонери проголосили імператором Діоклетіана. Він походив із сім’ї колишніх рабів. Вступивши до армії простим легіонером, він, завдяки своїм здібностям, швидко досяг найвищих чинів.
Діоклетіан був жорстоким і рішучим політиком. Він збільшив чисельність війська та укріпив у ньому дисципліну. Завдяки цьому він відновив єдність Римської імперії.
Саме за Діоклетіана республіканські органи влади остаточно втратили своє значення. Влада імператора стала необмеженою і до титулу “август”(“священний”) додався титул “домінус” – пан, господар.
Діоклетіан розумів, що правити величезною Римською імперією йому одному не під силу. Тому він призначив співправителя. Діоклетіан керував східною частиною імперії, його співправитель – західною*. Рим, як і раніше, вважався столицею імперії, та оскільки ніхто з імператорів у ньому не жив, то місто втратило своє колишнє значення і блиск.
Після проведення реформ Діоклетіана занепад господарства в Римській імперії на деякий час припинився.
У 305 р. Діоклетіан, посилаючись на втому та свій похилий вік, зрікся влади.
Колони сплачують орендну плату (давньоримський барельеф)
* Згодом вони призначили собі ще по одному помічнику і встановилася влада чотирьох співправителів – тетрархів, кожен з яких управляв на певній території.
3. ПРАВЛІННЯ КОНСТАНТИНА
Які зміни відбулися в житті імперії за часів Константина?
Після зречення Діоклетіана розпочалась боротьба за імператорський престол, перемогу в ній здобув Константин, який правив у 306-337 pp.
Новий імператор продовжив реформи Діоклетіана. Знецінені срібні гроші Константин замінив золотою монетою. Щоб поліпшити контроль за сплатою податків, він видав укази, за якими колонам заборонялося переходити з одного маєтку в інший, мешканцям міст – залишати місця свого постійного проживання, а ремісникам – змінювати професію.
8а часів правління Константина Римська імперія стала сильнішою, її могутність було відроджено. Прийняті укази сприяли поповненню імператорської скарбниці. На ці кошти утримувалася величезна армія.
Імператор вів успішні війни із сусідніми племенами. Пожвавішала торгівля, відродилися міста.
На місці грецької колонії Візантій, що розташовувалася на європейському березі протоки Боспор, високому, укріпленому природою мисі, Константин наказав збудувати нову столицю, яку було названо за ім’ям імператора Константинополем (сучасне місто Стамбул). Саме тут перехрещувались торгові шляхи: сухопутний – з Азії в Європу та морський – із Чорного моря в Середземне. У 330 р. Константинополь був урочисто проголошений столицею і незабаром став найбільшим містом імперії. Частина римської знаті переселилася до Константинополя.
Константин прагнув, щоб нова столиця перевершила Рим своєю красою і не шкодував на це коштів. За його наказом старі будинки Візантія знесли. У місті було споруджено розкішний імператорський палац, терми, бібліотеку, великий іподром, два театри, палаци для придворної знаті, багато будинків для ремісників, торговців, мореплавців і рибалок. Поряд із християнськими храмами в Константинополі будувались язичницькі. Щоб прикрасити місто, з різних міст Греції та Риму було завезено кращі твори мистецтва, плити мармуру, колони. Імператорський палац обслуговувала величезна кількість людей. Як свідчать документи, лише цирульників там було близько тисячі.
Константин
Константин не лише сприяв поширенню християнства, а й сам охрестився, ставши першим в історії християнином на троні.
На основі тексту й ілюстрацій розкажіть про діяльність Константина.
1 – тріумфальна арка Константина (сучасне фото);
2 – Константин Великий приносить місто в дар Богородиці (мозаїка над входом у храм Святої Софії в Константинополі)
За Діоклетіана та Константина Римська імперія остаточно перетворилася на необмежену монархію.
Перевірте засвоєне на уроці
1. Кого в Стародавньому Римі називали “солдатськими імператорами”?
2. Хто такі “раби з хатинами” та колони?
3. Чому Константина назвали Великим?
4. Поясніть причини занепаду Римської імперії в III ст.
5. Якими засобами Діоклетіану вдалося відновити єдність імперії та міцність імператорської влади?
6. Розкажіть про імператора Константина та його заходи по зміцненню імператорської влади.
Домашнє завдання
1. Вправи з “історичної математики”:
А) Скільки років пройшло від початку правління Октавіана Августа до початку правління Діоклетіана? Скільки століть?
Б) Чи міг Діоклетіан листуватися з китайським імператором Цінь Шихуанді? Чому?
2. Поміркуйте, що було подібного в діяльності Діоклетіана і Константина Великого. Які були відмінності?
(2 votes, average: 3,00 out of 5)