ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ

РОЗДІЛ I РОЗВИТОК ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ ПРО ЗЕМЛЮ

Тема 2 ВІДКРИТТЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ ТА НАВКОЛОСВІТНІ ПОДОРОЖІ

§5. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ

– Пригадайте, що змушувало мандрівників вирушати в тяжкі й небезпечні подорожі.

– Хто 9 середні віки плавав до берегів Північної Америки?

З кінця XV до середини XVIІ ст. було здійснено найбільше визначних географічних відкриттів в історії людства. Цей період називають добою Великих географічні” відкриттів.

Сприяв цьому розвиток у Європі ремесел, торгівлі та науки. Для морських експедицій

почали будувати нові, достатньо надійні для далеких плавань, вітрильні судна – каравели. У цей час удосконалили компас і морські карти.

ПОШУКИ МОРСЬКОГО ШЛЯХУ В ІНДІЮ. Тим часом уяву європейців розбурхували розповіді мандрівників про незліченні багатства країн Сходу. Золото, слонову кістку, прянощі та інші товари, що продавали арабські купці на база­рах Північної Африки, доставляли караванами з віддалених районів Африки та Індії. Відомі на той час сухопутні дороги на Схід були вкрай небезпечні. Це спонукало європейців розвідувати шляхи морем. Португальці на той час плавали уздовж західного

узбережжя Африки, просуваючись щоразу далі й далі на південь.

Першим, кому вдало ся досягти південного краю Африки, був португалець Бартоломеу Діаш. Пливти далі Індійським океаном моряки відмовились, оскільки дуже стомилися від кількамісячного плавання. Тому Діаш був змушений по­вернути назад. Відкритий Діашем південно-західний край Африки було названо мисом Доброї Надії – надії на те, що незабаром буде відкрито шлях до Індії.

Каравела

Бартоломеу Діаш (бл. 1450 – 1500)

Мал. 15. Маршрути плавання Бартоломеу Діаша (1437 р.) і Васко да Гами (1497- 1498рр.)

Васко да Гама (бл. 1460- 1524)

Справу Діаша вдалося завершити його земляку Васко да Гамі. Мореплавець обігнув південний край Африки і, руха­ючись далі уздовж її східних берегів, за три тижні пройшов Індійський океан. Наприкінці XV ст. португальські кораблі причалили до узбережжя Індії (мал. 15). Морський шлях до неї було відкрито.

ПЛАВАННЯ ХРИСТОФОРА КОЛУМБА У той час Іспанія також намагалася знайти морський шлях до Індії. Морепла­вець Христофор Колумбзапропонував іспанському королю свій сміливий проект. Переконаний у кулясто с ті Землі, він вважав, що, рухаючись на захід через Атлантичний океан, а не на схід, можна також досягти Індії.

У 1492 р. експедиція Колумба вирушила в плавання. За місяць мореплавці перетнули Атлантичний океан і побачили острови Центральної Америки. Колумб був переконаний, що дістався східного краю Азії й Івдія зовсім близько. Тому він на­звав нововідкриті острови Вест-Індія (Західна Івдія), а місцеве населення – індіанцями. Ні його освіта, ні досвід мореплавця, ні карти тих часів не давали можливості навіть уявити, що на просторах Атлантичного океану могли бути величезні материки. Тому в розрахунки Колумба вкралася помилка.

Ще тричі після цього вирушав Колумб з експедиціями до нових земель (мал. 16). Він відкрив багато островів і північне узбережжя Південної Америки. Проте до кінця своїх днів Колумб вважав, що відвідав Азію.

Христофор Колумб (бл. 1451 – 1506)

Поштова марка, випущена до 500-річчя плавання X. Колумба

Прибуття X. Колумба на Антильські острови. Гравюра (1493 р.)

Мал. 16. Маршрути плавання Христофора Колумба (1492-1504 pp.)

Амеріго Веспуччі (бл. 1451-1512)

ЧОМУ АМЕРИКУ НАЗВАЛИ АМЕРИКОЮ. Історія виявилася несправедливою до Колумба. Відкритий ним материк дістав назву від імені іншого мореплавця – італійця Амеріго Веспуччі Він також плавав до Америки у той самий час, що й Колумб. Проте Веспуччі зрозумів, що перебуває не в Азії, а на інших невідомих землях. Він назвав їх Новим Світом – світом, що дуже відрізнявся за своїм географічним положен­ням і культурою від відомого європейцям.

Славу Веспуччі принесли його листи на батьківщину, у яких він майстерно описав побачене, а також карти нових земель. Згодом картографи назвали нові материки ім’ям Амеріго. А Колумбією стала називатися лише одна з країн Південної Америки, і тільки в XIX ст.

Відкриття Колумбом Америки – найважли­віша подія доби Великих географічних від­криттів. Вона мала, далекосяжні географічні наслідки. Це була зустріч двох світів – Старого і Нового. З 1492 р. дві півкулі, дві половини Землі стали єдиним цілим.

ПЕРШЕ НАВКОЛОСВІТНЄ ПЛАВАННЯ. Коли з’ясувалося, що відкриті Колумбом землі у не мають нічого спільного з Івдією, Іспанія спо­рядила наступну експедицію. Її очолив португа­лець Фернан Магеллан. Кінцева мета була до сить практичною – дістатися островів Прянощів (Молуккських), що поблизу берегів Південно-Східної Азії. Магеллан, які Колумб, хотів досягти їх новим, західним шляхом.

Експедиція вирушила в плавання в 1519 р. Мореплавці пливли вздовж східного узбережжя Південної Америки, шукаючи прохід з Атлантичного океану в Тихий (мал. 17).

Наслідки відкриття Америки

Після відкриття Америки країни Європи намагалися мати від неї якнайбільшу вигоду. Слідом за Колумбом туди подалися іспанські конкістадори (з іспанської – за­войовники). Вони винищували і поневолювали народи Америки, і спустошували і грабували їхні землі.

Фернан Магеллан (1480- 1521)

Каравела “Вікторія”

Мал. 17. Маршрут плавання Фернана Магеллана і Хуана Елькано (1519- 1522 рр.)

Хуан Елькано (бл. 1486 – 1526)

Магеллану коштувало великих зусиль знайти протоку. Пізніше її назвали Магеллановою. Майже чотири місяці кораблі пливли по “нескінченній воді” найбільшого на Землі океану. Він був спокійним, обійшлося без жодної бурі. Тому Магеллан назвав його Тихим океаном. Проте плавання, що тривало без харчів і вода, було даже виснажливим.

Довгоочікувана земля – Філіппінські острови – не стала для моряків щасливим перепочинком. Талі Магеллан і багато його товаришів загинули в сутичці з тубільцями. Завершив експедицію соратник Магеллана Хуан Елькано” Він подолав Індійський океан, обігнув Африку з півдня і повернувся до Іспанії в 1522 р. Втрати були великими: із п’яти каравел за­лишилася тільки одна з красномовною назвою “Вікторія” (“Перемога”), із 265 мандрівників додому повернулися лише 18. Так майже за три роки (1080 днів) було здійснено перше навколосвітнє плавання. Воно стало визначною подією XVI ст. Експедиція, що вирушила на захід, по­вернулася зі сходу. Європейці вперше перетнули Тихий океан.

Перша навколосвітня подорож Фернана Магелла­на в XVI ст. тривала 1080 днів. Сучасні пасажирські літаки мо­жуть облетіти земну кулю за 40 год, космічний корабель – за 90 хв.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Доба Великих географічних відкриттів (XV-XVII ст.) дала поштовх активному розвитку наук і вивченню Землі.

Бартоломеу Діаш і Васко да Гама у XV ст. відкрили морський шлях до Індії.

1492 р. вважають роком відкриття Америки Христофором Колумбом.

1519 – 1522 pp. – перше навколосвітнє плавання Фернана Магеллана.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які умови сприяли настанню доби Великих географічних відкриттів?

2. Яке географічне відкриття зробив Бартоломеу Діаш?

3. Яке значення мало плавання Васко да Гами?

4. Чи справді Колумб був першим, хто відкрив Америку?

6. Поміркуйте, чому відкриття Америки Колумбом вважають випадковим. Чому нововідкриті ним материки назвали Америкою, а не Колумбією?