ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ. РІСТ ТА РОЗВИТОК

ТЕМА 1. ОРГАНІЗМ ЯК ЖИВА СИСТЕМА

УРОК 8

ТЕМА. ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ. РІСТ ТА РОЗВИТОК

Мета уроку: навчальна – закінчити вивчення теми 1 (тобто розмову про відмінні риси живих організмів) тим, що живій природі властиві ріст і розвиток; розвиваюча – розширити кругозір учнів порівнянням особливостей розвитку рослин і тварин, а також інформацією про те, що у тварин також є два види розвитку – прямий і непрямий; виховна – дати зрозуміти учням, що їхні нинішні обмеження за віком у можливостях і правах – це лише певний

період життя, що властивий усім живим організмам, і що він обов’язково закінчиться зрілістю.

Основні поняття: зигота, ріст, розвиток, зрілість, однолітні й багатолітні рослини, прямий і непрямий розвиток.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в підручнику), практичний.

Обладнання: колекція “Розвиток шовковичного шовкопряда”, 9 насінин квасолі, скляна банка місткістю 0,5 л, 2 однакові кришки для банок, волога тканина.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь, практичний.

Міжпредметні зв’язки: біологія (7 клас).

Структура уроку

І. Перевірка домашнього

завдання

Варіант 1. У формі термінологічного диктанту за попередньою темою “Види розмноження рослин і тварин”.

Варіант 2. В усній формі, коли вчитель ставить запитання, а викликані ним учні дають на них відповіді.

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

III. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього попереднього досвіду

IV. Викладення основного матеріалу

1. Дорослість.

2. Особливості росту рослин і тварин.

3. Однолітні й багатолітні рослини.

4. Прямий і непрямий розвиток тварин.

5. Чинники, що впливають на ріст і розвиток живих організмів.

V. Підбиття підсумків уроку

VI. Домашнє завдання

Хід уроку

І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Варіант 1

У формі термінологічного диктанту. Ця форма буде доцільною, оскільки попередня тема містила багато нових термінів, а підготовка до диктанту й саме його проведення – додатковий стимул для учнів належно розібратися в матеріалі домашнього завдання, а також сама по собі є чудовим закріпленням матеріалу.

Учитель заздалегідь пише на дошці дев’ять термінів із домашнього параграфа й диктує визначення цих термінів, але не в тій послідовності, у якій вони написані на дошці, й, зрозуміло, не називає самі терміни. Завдання учнів: записати номер прочитаного визначення в зошиті, знайти відповідний термін у списку на дошці й поставити його номер навпроти номера визначення.

Терміни:

1) статеве розмноження;

2) запліднення;

3) зигота;

4) зародок;

5) перехресне запилення;

6) самозапилення;

7) вегетативне розмноження;

8) насіння;

9) плід.

Визначення:

1. Перенесення пилку на маточку своєї ж таки квітки, (б)

2. Перенесення пилку з тичинок однієї квітки на маточку іншої квітки цієї ж таки рослини. (5)

3. Розмноження, у якому беруть участь чоловічі й жіночі статеві клітини. (1)

4. Злиття сперматозоїда та яйцеклітини в одну клітину. (2)

5. Вони бувають сухі й соковиті, але їхнє призначення – захищати насіння рослини. (9)

6. Воно містить зародок рослини й запас поживних речовин. (8)

7. Клітина, що утворюється після запліднення. (3)

8. Майбутній організм рослини або тварини, що розвивається в насінні, ікрі, яйці або організмі матері. (4)

9. Розмноження рослин частинами їхнього тіла – бульбами, вусами, цибулинами, кореневищами. (7)

Варіант 2

1. Що таке розмноження? Яке його значення в житті організмів?

Додаткове запитання: Яка частина рослини відповідає за розмноження?

2. Чим перехресне запилення відрізняється від самозапилення?

Додаткове запитання: Як відбувається вегетативне розмноження рослин?

3. Чим статеве розмноження у тварин відрізняється від розмноження частинами тіла?

Додаткове запитання: Де може перебувати зародок тварини до свого народження?

4. Камінь упав і розбився на кілька частин. Чи є це прикладом розмноження? Так чи ні? Чому?

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ, ЇХНЬОГО ПОПЕРЕДНЬОГО ДОСВІДУ

Ви вже знаєте, що з однієї заплідненої яйцеклітини, або зиготи, утворюється багатоклітинний зародок.

– Запитання до учнів

– Що відбувається із зиготою після запліднення? (Вона починає ділитися: спочатку на дві клітини, потім кожна половинка так само на дві і так далі.)

– Як називають процес збільшення розмірів і маси організму за рахунок збільшення числа клітин? (Цей процес називають ростом.)

Зміни, які відбуваються з живим організмом упродовж його життя, називають розвитком.

Ріст і розвиток рослин і тварин чимось схожі, чимось відрізняються. Мета нашого сьогоднішнього уроку полягає в тому, щоб порівняти ці характеристики живої природи – ріст і розвиток – у рослин і тварин.

– Завдання у робочому зошиті

IV. ВИКЛАДЕННЯ ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Дорослість

Дорослість (зрілість) – означає здатність відтворювати собі подібних, тобто мати потомство.

– Завдання у робочому зошиті

2. Особливості росту рослин і тварин

Рослини:

– ростуть упродовж усього свого життя;

– ростуть переважно вночі, удень ріст уповільнений, організм зосереджений на фотосинтезі;

– ростуть усі частини організму.

Тварини:

– ростуть до певного віку;

– ростуть переважно вдень, а вночі всі життєві процеси вповільнюються;

– ростуть усі частини організму.

3. Однолітні й багатолітні рослини

За тривалістю життя розрізняють:

– однолітні (квасоля, огірки);

– дволітні (морква, цибуля);

– багатолітні (кущі й дерева).

– Завдання у робочому зошиті

4. Прямий і непрямий розвиток тварин

Існує два види розвитку тварин: прямий – при якому новонароджений організм схожий на дорослу тварину, і непрямий – коли один і той самий організм упродовж свого життя набуває несхожих одна на одну форм (жуки, метелики).

– Завдання у робочому зошиті

5. Чинники, що впливають на ріст і розвиток живих організмів

На ріст і розвиток впливає кількість сонячного тепла й світла, кількість поживних речовин.

Щоб одержати докази цього твердження, учитель пропонує класу домашнє завдання на додаткову оцінку.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Ріст і розвиток властиві тільки живим істотам. Це відрізняє їх від неживої природи. Ріст і розвиток рослин відбуваються впродовж усього життя. Ріст тварин відбувається лише до певного віку. Розвиток тварин буває прямим і непрямим.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

– Завдання у робочому зошиті

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Ріст живих організмів

Мікроорганізми ростуть за рахунок розмноження клітин, тобто за рахунок збільшення їхнього числа й відповідно загальної маси живого організму. Тим часом у багатоклітинних організмів збільшується не тільки число клітин, але й їхні розміри.

У живих організмів розрізняють два типи росту: ізометричний (від грец. isos – рівний, однаковий і metron – міра) та алометричний (від грец. allos – інший і metron – міра). У першому випадку середня швидкість росту органів збігається зі швидкістю росту всього тіла, тобто й органи, й тіло в цілому збільшуються пропорційно. Ізометричний тип росту характерний для риб та деяких комах – пропорції тіла однакові у молодих і дорослих тварин.

У випадку алометричного росту пропорції тіла змінюються в міру дорослішання організму. Такий ріст характерний для птахів і ссавців, включно з людиною. Досить пригадати, наприклад, що новонароджені діти, кошенята й цуценята мають трохи завеликі голівки, а їхні кінцівки – навпаки, короткі й тоненькі, щоб зрозуміти особливості алометричного росту, адже при ньому пропорції тіла змінюються з часом дорослішання організму – у дорослих особин голова вже не здається непропорційно великою, а кінцівки стосовно тулуба стають довгими й досить потужними.

Важливою особливістю росту рослин є його ритмічність. Вона пов’язана в першу чергу із сезонними змінами клімату. У північних широтах ріст рослин гальмується, коли коротшає день наприкінці літа, а в південних широтах рослини перестають рости під час засушливого сезону.

У будь-якому організмі відбуваються два протилежні процеси: відмирання та відновлення. Так, у ссавців протягом усього життя постійно заміщуються клітини крові, покриття всередині кишечнику, шкіри. При цьому швидкість заміщення відповідає швидкості відмирання клітин і тканин. Окрім природного ходу подій, іноді організм втрачає тканини й органи в непередбачених, а іноді й трагічних ситуаціях: при захворюваннях, нещасних випадках, нападах хижаків тощо. У цьому разі відновні процеси помітно активізуються й призводять до вражаючих результатів. Так, у морської зірки може відрости втрачений промінь, ящірка спроможна відновити хвіст. Саме цю здатність організмів відновлювати втрачені або ушкоджені тканини й органи називають регенерацією (від латин, regeneratio – відродження, відновлення). Щоправда, зазвичай, чим складніше влаштований організм, тим більше обмежені його можливості до регенерації. На відміну від річкового рака, який здатен відрощувати втрачені клешні, вищі хребетні, зокрема й людина, такої здатності не мають. Однак меншою мірою – тільки на рівні тканин, але не органів,- регенерація доступна і їм. Якщо втрачена частина, печінки, щитовидної або підшлункової залози, клітини вцілілих фрагментів цих органів починають посилено ділитися, унаслідок чого первісні розміри органа відновлюються. На жаль, нервові клітини такою здатністю не володіють, саме тому дуже часто кажуть: “Нервові клітини не відновлюються”.

Справжніми майстрами регенерації є рослини. Завдяки цій особливості багато які з них здатні до вегетативного (частинами організму) розмноження. Нові рослини можуть виростати із живців або черешків, а іноді навіть із окремих листків (наприклад, традесканція або сенполія, остання більше відома за назвою кімнатна фіалка).