МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
Іменник
Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Іменник – це самостійна частина мови, що має значення предметності і виражає його в словозмінних категоріях числа і відмінка та несловозмінній категорії роду і відповідає на питання ХТО? або ЩО?
Іменник позначає предмет у найширшому розумінні цього слова. Поняття предметності охоплює назви: речей (Портфель, таблиця, сукня), осіб (Актор, школяр, герой), живих істот і організмів (Борсук, лелека, джміль, амеба, вірус), речовин і матеріалів (Вода,
За значенням іменники поділяються на назви Істот (Мати, Дмитро, соловей, мавка) і назви Неістот (Полиця, обрій, Ельбрус). Іменники можуть бути Загальними назвами (Дерево, стіл, постать) і Власними (Карпати, Алчевськ, Григорій).
Значення предметності іменників виражається в граматичних категоріях роду, числа і відмінка. Особливостями цих категорій іменника є те, що іменники змінюються за числами й відмінками та належать до певного роду, а не змінюються за родами.
У реченні іменники можуть виступати будь-якими членами. Іменник буває:
А) підметом або додатком (найчастіше). Зима старенькі Стріхи залатала (Л. Костенко). Сто ВітР Ів мій Вік запріг сиву Хату розхитати (І. Драч). Гарна Птиця Пером, а Чоловік Розумом (Народна творчість);
Б) іменною частиною складеного присудка. Художник – це Світогляд і Талант! (М. Вінграновський). Я – Син краси і голубої мрії, я – Автор ненаписаних поем (В. Симоненко);
В) неузгодженим означенням. Тобі присвячую я Літ своїх світання, весну Думок, весни свого Кохання (М. Вінграновський). Настурцій ніч і ніч Конвалій (Б.-І. Антонич);
Г) прикладкою. Чорногуз-Лелека прилетів здалека (І. Блажкевич);
Д) обставиною. Пливуть Над Степом Хмари волохАті (Л. Костенко). Від Спеки місто важко дише (Б.-І. Антонйч).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)