ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
Урок № 9
Тема: Займенник. Числівник
Мета: повторити вивчене про займенник та числівник як частини мови, удосконалювати вміння знаходити займенники й числівники в тексті, визначати їхні граматичні ознаки; удосконалювати орфографічні навички; виховувати патріотичні почуття; розвивати пам’ять, мислення, мовлення.
Тип уроку: урок повторення вивченого.
Обладнання: підручник, проектор.
Хід уроку
І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Повторення
Прочитати спроектовані через проектор речення. Знайти в тексті слова, що вказують на предмети, їхні ознаки, кількість, не називаючи їх. Якими частинами мови є ці слова? Замість якого іменника вживається в реченнях кожен із займенників?
1. Душу, тіло ми положим за нашу свободу! (П. Чубинський.) Є щось святе в словах “мій рідний край”. Його історія… В ній стільки гіркоти! (Л. Забашта.) Кожного чоловіка до свого краю тягне. Нашому роду нема переводу. (Нар. творч.)
2. Я пам’ятаю кожне слово, дивлюсь, як ви заходите у клас. І дзвонить ранком дзвоник малиново, і вчителька стрічає
Бесіда.
– Яка частина мови називається займенником? Навести приклади.
– Замість слів якої частини мови вживаються займенники?
– Пояснити назву займенник.
– Як змінюються займенники?
– Яка роль займенників у мовленні?
Робота з підручником. Виконання вправи 61 (усно).
ІІІ. Виконання вправ на повторення.
Робота біля дошки.
Записати речення. Підкреслити займенники, визначити ознаки кожного (скориставшись таблицею “Відомості про частини мови” на с. 18).
Я з роду, що любить свободу. Як ми будем в мирі жити, нас не зломити. Не буде добра, як між нами ворожда. За чесне діло ти стій сміло! Земля мила, де тебе мати народила. Воля нам дорожча за життя. (Нар. творч.)
Переписати, вставляючи пропущені букви. Підкреслити займенники, поставити кожного з них запитання.
Ти посп..тай зв..чайного займенника, за кого він у мові? За імен..ика! Хоч може цей наш скромний пос..редник замінювать ч..слівник і прикметник. (Д. Білоус.)
Робота біля дошки.
Записати речення. Якими частинами мови є виділені слова? Як ви це визначили?
А дівчаткам і хлоп’ятам не сиділось вдома всім. Треба в школу на дев’яту, а вони зійшлися в сім. (П. Воронько.) Ми додому бігли вдвох, несли в двох руках горох. (Нар. творч.)
ІV. Повторення ключових питань.
Бесіда.
– Яка частина мови називається числівником?
– На які питання відповідають числівники? Навести приклади числівників.
– Як змінюються числівники? Навечти приклади.
V. Виконання вправ на повторення.
Вибірковий диктант.
Виписати числівники (у формі називного відмінка), до кожного поставити питання.
Я – один, а з татом – двоє, тато, мама, я – вже троє, разом з братом нас – чотири, ми з четвертої квартири. Ще дідусь, він буде п’ятий. Можна далі рахувати. (В. Новомирова.) На дітей батьки багаті – одинадцятеро в хаті. (Д. Білоус.) Заходилася стонога прямо посеред дороги впорядковувати ноги: виплутала першу, п’яту, потім третю і дев’яту, двадцять другу й двадцять шосту. Потім… все пішло не просто, бо коли знайшла тридцяту, вже забула про двадцяту. А поки її шукала, п’ята знову десь пропала. (І. Світличний.) Всі сто ніжок обмітала, всі сто ніжок витирала. (Г. Бойко.)
Робота біля дошки. Записати прислів’я. Визначити числівники, підкреслити їх. До кожного з числівників поставити питання.
Брехня стоїть на одній нозі, а правда – на двох. Одному не страшно, а двом – веселіше. Природа одному мама, а другому мачуха. Одно літо ліпше, як сто зим. Хто один раз збрехав, тому на другий раз не повірять. П’ять днів нічого не робимо, на шостий відпочиваємо, на сьомий пригод шукаємо.
Народна творчість.
Прочитати (прослухати) загадки, відгадати їх. Вказати вжиті в загадках числівники. До кожного з них поставити питання.
У сімох братів по одній сестрі. Чи багато сестер? 2. Йшли син з батьком та дід із внуком. Скільки їх? 3. У двох матерів по п’ять синів, одне ім’я у всіх. 4. Шість ніг, дві голови, один хвіст. Що це таке? 5. Два стоять, два лежать, п’ятий ходить, шостий водить, сьомий пісні співає. 6. Дванадцятеро братів один за одним ходять, один одного не бачать. 7. Мовчить, а сто дурнів навчить. 8. Хто вранці ходить на чотирьох, удень на двох, а ввечері на трьох? 9. Під одним ковпаком сімсот козаків.
Народна творчість.
Відгадки.
1. Одна. 2. Троє. 3. Руки і пальці. 4. Вершник і кінь. 5. Косяки, скрипучі двері, людина, яка відчиняє їх. 6. Місяці. 7. Книжка. 8. Людина. 9. Маківка.
Пояснювальний диктант.
Підкреслити числівники, визначити їхні відмінки.
У семи няньок дитина без носа. Працює до сьомого поту. Риба й гості псуються третього дня. Хто більше трьох днів п’є й танцює, той двадцять п’ять днів голодує. Це той, що одним пострілом сорок сім качок б’є. Багатство одного може стати причиною бідності десятьох. Одному мука, а десятьом наука. Хто має надію, до ста літ молодіє.
Народна творчість.
Попереджувальний диктант.
Числівники підкреслити. До кожного числівника поставити питання.
1. Облітав журавель сто морів, сто земель. (П. Воронько.) Вночі на небо подивись, коли нема хмарок! Побачиш там Великий Віз, а в ньому – сім зірок. (Н. Забіла.) Різдво Христове відзначають сьомого січня. Незалежність України було проголошено десять років тому. (З газ.) Сьогодні зозуля у лузі широкім мені накувала аж тисячу років. (Є. Гуцало.) Налічила всім літа. Двадцять, тридцять, аж до ста! (Л. Компанієць.) Український карбованець поділявся на двісті шагів.
2. Ходять, ходять дві голубки білі і зерен шукають по подвір’ю. (О. Маковей.) Ой у полі три тополі, а четверта в’яне. З піснями ширший світ в сто раз. (П. Воронько.) Перший кишеньковий годинник було створено п’ятсот років тому. Людська волосинка завтовшки п’ять сотих міліметра витримує вантаж сто грамів. Найперший у світі автомобіль з’явився сто п’ятнадцять років тому. Першу в Україні публічну бібліотеку було відкрито сто сімдесят років тому в Одесі. (З календ.)
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання.
Вправа 59 (ІІ).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)