РОЗДІЛ 1 ГЕОГРАФІЧНЕ ПІЗНАННЯ ЗЕМЛІ
Тема 3. Географія Нового часу
Упродовж другої половини XVIII й всього XIX ст. всебічно вивчали внутрішні території всіх відомих на той і час земель, досліджували території навколо полюсів Землі, відкрили льодовий континент – Антарктиду. Сміливі й мужні мореплавці, вирушаючи у тривалі навколосвітні подорожі, ретельно вивчали особливості Світового океану та суходолу, складали докладні карти своїх мандрівок. Цей час увійшов в історію пізнання земної кулі як Новий час.
§ 7. Експедиції XVIII-XIX ст. Діяльність
Пригадайте
У якому напрямку рухався Ф. Магеллан під час своєї навколосвітньої подорожі? (Див. § 6.) Хто із стародавніх мислителів згадував про Південний материк? (Див. § 3.)
Експедиції Джеймса Кука. Метою навколосвітніх подорожей Нового часу було розширення торговельних зв’язків і колонізація нових земель. Видатний мореплавець і дослідник того часу англієць Джеймс Кук здійснив три навколосвітні подорожі (мал. 16). Під час першої (1768-1771) він відкрив східне узбережжя Австралії і встановив, що Нова Зеландія складається з двох островів. Під час другої експедиції (1772-1775)
Під час третьої експедиції (1776-1780) кораблі Джеймса Кука обігнули Австралію, а звідти повернули на північ – до Гавайських островів і далі – до Північного Льодовитого океану. Зіткнувшись з кригою, мореплавець повернув назад до Гавайських островів. Це була його остання подорож. У 1779 році Джеймс Кук загинув у сутичці з місцевим населенням.
Мал.16 Плавання Джеймса Кука
Відкриття Джеймса Кука в Тихому океані мали велике значення для розвитку географії, але вони значно прискорили завоювання Австралії та Океанії Великобританією.
Географічні дослідження узбережжя та внутрішніх районів материків. Нову сторінку в морські дослідження вписали експедиції, організовані з ініціативи російського царя Петра І. Так, у 1725-1730 роках Перша камчатська експедиція під керівництвом Вітуса Беринга остаточно підтвердила наявність протоки між Азією та Америкою.
Завдяки Великій Північній експедиції (1733-1743) на карту було нанесено північні райони Сибіру, доведено неможливість регулярного плавання водами Північного Льодовитого океану через суцільну кригу (мал. 17). Зібрані експедицією відомості упродовж наступних 200 років залишалися єдиними настановами для мореплавання у цьому океані.
У другій половині XVIII ст. наукові експедиції вивчали внутрішні райони майже всіх материків. Це експедиції в Азії, подорож Александра Гумбольдта до Південної Америки, дослідження Александра Маккензі Північно-Західної Канади та інші.
На початку XIX ст. було організовано кілька навколосвітніх подорожей. Одну з них очолили Іван Крузенштерн та Юрій Лисянський на суднах “Надежда” та “Нева” (мал. 18). Під час цієї експедиції (1803-1806) було уточнено карту світу, відкрито низку островів, проведено численні дослідження в океані. Дуже цікавими були описи побуту, традицій, господарства жителів Сахаліну і Камчатки.
І. Крузенштерн склав “Атлас Південного моря”, найточніший на той час.
Мал. 17. Маршрути Великої Північної експедиції
Мал. 18. Навколосвітня подорож Івана Крузенштерна та Юрія Лисянського
“Вікно” в Україну
Перший плавець навколо світу. У Санкт-Петербурзі Івану Крузенштерну споруджено пам’ятник, на п’єдесталі якого є такий напис: “Перший плавець навколо світу”. Однак першим додому з плавання повернувся Юрій Лисянський – помічник Крузенштерна й капітан одного з двох суден експедиції. Юрій Федорович Лисянський – наш співвітчизник, уродженець міста Ніжин, де йому й встановлено пам’ятник.
Відкриття Антарктиди. Унікальною за задумом і відкриттям стала експедиція Фадея Беллінсгаузена і Михайла Лазарева, яка вирушила в дорогу 1819 року на двох кораблях – “Восток” і “Мирний”, їй належало розв’язати давню загадку про материк на крайньому півдні Землі. Подолавши труднощі плавання під вітрилами майже в суцільній кризі, 28 січня 1820 року кораблі підійшли до невідомого материка. Так був відкритий шостий материк – Антарктида. Крім материка, мореплавці побачили чимало островів. Вони визначили місце розташування своїх стоянок і провели різноманітні спостереження, зокрема за станом криги.
Нині Антарктида – це материк міжнародного співробітництва, на якому є й українська наукова станція “Академік Вернадський” (мал. 19).
Географія культури
Увічнені в пам’ятниках. Фадею Беллінсгаузену споруджено два пам’ятники: один у Кронштадті, а інший (погруддя) – на алеї флотоводців в українському місті Миколаїв. Тут також встановлено пам’ятник (погруддя) супутникові Беллінсгаузена по експедиції – Михайлу Лазареву.
Мал. 19. Українська наукова станція “Академік Вернадський”
Громадські об’єднання географів. Друга половина XIX ст. – новий період у розвитку географії. Наукові експедиції інтенсивно вивчають Світовий океан, збирають інформацію про недостатньо вивчені землі, досліджують внутрішні райони материків з метою господарського використання їхніх природних багатств.
У багатьох країнах світу створюються громадські організації географів – географічні товариства. У 1871 році в Антверпені (Бельгія) відбувся І Міжнародний географічний конгрес, а 1922 року для узгодження діяльності географічних товариств було створено Міжнародний географічний союз.
На території України 1872 року було відкрито Південно-Західне відділення Імператорського Російського географічного товариства. Проте проіснувало воно лише три роки. Цар розпустив його своїм указом. Пізніше Україна відновила свою діяльність у складі Географічного товариства СРСР. І лише з набуттям Україною незалежності у 1991 році товариство стало самостійним.
ПІДСУМКИ
– Три навколосвітні подорожі Джеймса Кука відкрили Великобританії шлях до Австралії та Океанії.
– Результатом навколосвітнього плавання І. Крузенштерна і Ю. Лисянського став уточнений атлас світу.
– Шостий материк Землі – Антарктиду відкрили 28 січня 1820 р.
– У ХІХ-ХХ ст. розвиток географії узгоджують географічні товариства та Міжнародний географічний союз.
– В Україні Географічне товариство як самостійне функціонує з часів незалежності.
Підберіть матеріали про діяльність Українського географічного товариства, використавши додаткову літературу.
Оцініть значення відкриття Антарктиди. Що ви знаєте про українську науково-дослідну станцію в Антарктиді?
За картою атласу прокладіть і опишіть маршрут Ф. Беллінсгаузена і М. Лазарева.
З якою метою були організовані експедиції Нового часу?
(2 votes, average: 4,00 out of 5)