Фізико-географічна характеристика Чорного моря

Розділ 3. ЛАНДШАФТИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

Тема 8. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ МОРІВ, ЩО ОМИВАЮТЬ УКРАЇНУ

Наша країна має унікальну можливість бути морською державою, адже на півдні її омивають води двох морів – Чорного й Азовського. Ці моря відомі своїми сонячними пляжами, туристськими базами й оздоровницями, що розкинулися вздовж їхнього узбережжя. І щоб вдало обрати місце свого відпочинку, кожен мусить добре орієнтуватися в природних особливостях цих морів. Рельєф морського дна, особливості течій та інші властивості водних мас

мають знати й ті, хто веде морські судна блакитними просторами. А хіба можна сподіватися рибакам на вдалу риболовлю, якщо не знати, у якій частині морської котловини зосереджені косяки риби. Безпосередньо в морі працює багато науковців – кліматологів, гідрологів, зоологів, ботаніків, які за допомогою наукових приладів і цілих лабораторій вивчають природні особливості морів, спираючись на свої, можливо, ще шкільні знання про них.

§42. Фізико-географічна характеристика Чорного моря

Географічна розминка

Пригадайте з курсів географії 6-го і 7-го класів, які форми рельєфу трапляються в океанах

і морях, що таке океанічні водні маси, які властивості цих водних мас.

Поясніть, чому Чорне море називають внутрішнім. Що ви знаєте про Чорне море?

 Фізико географічна характеристика Чорного моря

Мал. 199. Узбережжя Чорного моря

Географічне положення, розміри, берегова лінія. Чорне море – це внутрішнє море басейну Атлантичного океану, яке омиває береги України на півдні (мал. 199). (За картою атласу визначте, які ще держави розташовані на узбережжі моря.) Із своїм океаном Чорне море з’єднується своєрідним ланцюжком через кілька морів і проток: протокою Босфор з Мармуровим морем, протокою Дарданелли із Середземним морем, а воно вже через Гібралтарську протоку з’єднується з океанічними водними масами. На сході Чорне море через Керченську протоку сполучається з Азовським морем.

Такі особливості географічного положення моря суттєво вплинули на його природні особливості: солоність, температуру, переміщення водних мас і формування течій.

Площа Чорного моря становить 422 тис. км2, загальний об’єм води 547 тис. км3, пересічна глибина – 1271 м, а максимальна – 2245 м. Відстань між крайньою західною і східною точками майже вдвічі довша, ніж між північною і південною. Берегова лінія, довжина якої становить 4090 км, розчленована мало. Біля берегів України найбільшим півостровом є Кримський, найбільшими затоками – Каламітська, Джарилгацька, Каркінітська, Феодосійська. Островів також мало. Це – о. Зміїний, Джарилгач і Березань. Трапляються тут і намивні піщані коси: Кінбурнська (мал. 68) та Тендрівська. У Чорне море в межах України впадає кілька великих річок. (Згадайте їхні назви.) Вони значно впливають на особливості водних мас моря.

Історична довідка

Коли море стали називати Чорним? Це питання виникає дуже часто у багатьох людей. Існує думка, що таку назву йому дали стародавні греки, які ще до нової ери почали освоювати береги Скіфії. За іншим припущенням, “Чорним” його назвали племена ме – отів, які жили на півдні України до скіфів. На їхній мові воно називалося “Темарун”, що в перекладі означає “Чорне море”. Скіфи називали його “Ашхаена”, що означало “темне”, або “чорне”.

Будова котловини і рельєф дна дісталися Чорному морю у спадок від давнього океану Тетіс, що існував на місці сучасного моря 3040 млн років тому. З нього пізніше утворилися солоні моря Сарматське та Меотичне і прісне Понтичне. Пізніше, 500 тис. років тому, тут існував Давньоевксинський басейн, який мав зв’язок із Середземним морем. Вважають, що Чорне море є залишком цього басейну, тому й величають його дуже урочисто – “Понт Евксинський” – “море гостинне”! Сучасному Чорному морю усього 7 тис. років – вік за геологічними мірками невеликий. Значного підняття в межах морського басейну давно не було, це стійко знижена ділянка земної кори колишнього океану.

Чорне море лежить у межах рухливої області альпійської складчастості і складене як материковою, так і океанічною земною корою. Під чорноморську западину занурені продовження складчастих споруд сусідніх гірських країн. Морська котловина майже плоскодонна і вкрита переважно вапняковим мулом і глинами. На шельфі переважають черепашкові відклади і мули. На материковому схилі “виходять на поверхню” (відслонюються) корінні породи, а біля його підніжжя спостерігаються відклади підводних зсувів.

Клімат і водні маси. Особливості клімату Чорного моря визначаються положенням більшої його частини в субтропічному кліматичному поясі, а північної частини – у помірному. Зима тепла і волога, літо сухе і жарке. Взимку бувають сильні штормові вітри, пов’язані з проходженням циклонів. А влітку часто спостерігаються вигнуті стовпи смерчів.

Практичне завдання

За кліматичною картою атласу визначте, як змінюються температура повітря і кількість опадів над акваторією Чорного моря.

Температура водних мас залежить від загальних кліматичних умов території. Тому температура поверхневих вод Чорного моря неоднакова протягом року (мал. 200). Влітку вона становить +24…26 °С, а в мілководних затоках може підніматися аж до +27…29 °С. Пересічна температура поверхневих вод взимку сягає +8…9 °С, крім північно-західних і північно-східних частин, де у суворі зими море замерзає. Історичні дані свідчать, що колись, у 401, 660, 716 і 739 pp., море замерзало повністю. Однак нині бувають такі теплі зими, що море не замерзає навіть біля Одеси.

Коливання температури спостерігається до глибини 150 м, нижче протягом року вона залишається майже незмінною (+8,6… 9,1 °С).

 Фізико географічна характеристика Чорного моря

Мал. 200. Температура поверхневих вод (°С)

Чорне море – проточне, тому його солоність удвічі менша за середню солоність океанічної води. Солоність на поверхні становить 18 %, на дні підвищується до 20 %о. На північному заході, де притік прісної води річок найбільший, солоність не перевищує 15 %о. Розпріснена, а отже, і легша вода з чорноморського басейну стікає у протоку Босфор, утворюючи потужну течію. Вона щорічно виносить до Середземного моря до 400 км3 чорноморської води. Проточність могла б привести до повного опріснення моря, якби не протитечія, що рухається із Мармурового моря у Чорне через Босфор. Ця глибинна протитечія переносить солонішу і важку воду. За рік в Чорне море вертається майже 200 км3 води.

Водні маси Чорного моря мають ніби два поверхи. Перший поверх утворюють поверхневі водні маси. З глибини 150-200 м і до дна розмістився другий поверх, складений шарами води зі значним вмістом отруйного газу сірководню. Дехто вважає, що саме тому море здавна й називали Чорним.

Проблема

Існує багато наукових гіпотез щодо утворення мертвого сірководневого шару води. За однією з них, причиною такого явища є недостатнє вертикальне перемішування водних мас, яке охоплює шар лише до 100-125 м. За іншою гіпотезою, це явище – результат діяльності особливих бактерій, що продукують сірководень. Поясніть зв’язок між перемішуванням води і діяльністю бактерій в утворенні сірководневого шару. Сформулюйте гіпотезу щодо подальшого розвитку цього шару в Чорному морі та його наслідків.

Рівень води в морі не залишається постійним, що зумовлено стоком річок, припливами і відпливами, згінно-нагінними вітрами тощо. Припливно-відпливні коливання рівня води становлять в середньому 8 см. Амплітуда згінно-нагінних коливань перевищує 40-60 см, а біля північно-західних берегів навіть 1,5 м.

Хвильові процеси у Чорному морі пов’язані з циклонами (мал. 201). Восени і взимку під час штормів хвилі виростають до 5-6, а іноді до 10-14 м.

Життя в морі. Наявність сірководню сприяла тому, що все життя в морі зосереджене у багатому на кисень поверхневому шарі води (мал. 202). Море бідне на планктон, тому невеликим є видовий склад риб. Найчисленніші в морі хамса, ставрида, шпроти, скумбрія, кефаль, тунець, які мають промислове значення.

З реліктових видів риби тут представлені білуга, осетер, севрюга та оселедці. У зелених і бурих водоростях оселяються морські йоржі й мідії, а на прибережних донних пісках – раки, молюски, камбала. У заростях морської трави зостери живуть креветки, морські голки і коники. Глибше мешкають гребінці та устриці, ще нижче – губки, мідії і червоні водорості. Найближче до сірководневого шару занурюються особливі види молюсків.

 Фізико географічна характеристика Чорного моря

Мая. 201. Хвилі на Чорному морі – звичайне явище

 Фізико географічна характеристика Чорного моря

Мал. 202. Життя в Чорному морі

У морі мешкають різні види дельфінів. Найпоширенішими з них є такі види: білобочок, завдовжки до 2 м і масою 40-60 кг, афаліна, завдовжки до 3,3 м і масою до 350 кг, а також дельфін під назвою морська свиня, завдовжки до 1,2 м і масою до 20-30 кг. У морі є й хижаки, зокрема акула-катран. Усього в чорноморському басейні налічують близько 180 видів морської фауни.

Використання й охорона морського басейну. На шельфі Чорного моря знайдено поклади нафти і газу. На глибині 80-140 м біля західного узбережжя Кримського півострова заслуговують на увагу залізомарганцеві руди. В акваторії моря відкрито великі запаси будівельних пісків. На мілководді невичерпними є поклади черепашнику (мал. 203), який можна використовувати у будівництві і для виробництва скла, а також багато вапна, яке використовують у виробництві цукру, у птахівництві. Активне використання цих та багатьох інших ресурсів Чорного моря є серйозною загрозою забруднення морських вод.

Чорне море відіграє велику роль у внутрішніх і зовнішніх транспортних зв’язках. Тут розміщені найбільші порти України: Одеса, Іллічівськ, Південний, Миколаїв, Херсон, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч. Використання моря як транспортного шляху також є небезпечним чинником його забруднення.

Чорне море є важливим районом рекреаційної діяльності в Україні, розвитку санаторно-курортних і готельних комплексів, баз відпочинку і пансіонатів, що зумовлює його забруднення побутовими стоками.

Інтенсивне освоєння морського узбережжя, скидання забруднених вод, зменшення стоку прісної води річок погіршують екологічний стан Чорного моря.

У північно-західній частині моря часто бувають замори, коли порушується температурно-сольовий режим водних мас, змінюється видовий склад морських організмів, зростає біомаса планктону тощо.

При цьому інтенсивно, наприклад, розмножуються медузи, інфузорії, а зменшується кількість дельфінів, зникають різні види риб.

Для відтворення біологічних ресурсів Чорного моря необхідно дотримуватися правил риболовлі, запроваджувати сучасні технології очищення морської води від забруднювальних хімічних речовин. Важливим напрямком збереження і примноження ресурсів моря є акліматизація і штучне розведення цінних промислових видів риб, молюсків та ін., тобто здійснення мари культури.

Велике значення для збереження прибережної природи мають заповідники та інші природоохоронні території, які охоплюють частину акваторії моря. Серед них – Дунайські плавні, Чорноморський біосферний заповідник та ін.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Чорне море є залишком давнього морського басейну в межах рухливої області альпійської складчастості; його котловина майже плоскодонна.

Особливості клімату моря визначаються розташуванням більшої його частини в субтропічному кліматичному поясі, а північної частини – в помірному.

Поверхневі водні маси переміщуються з Чорного моря у Босфор, а придонні – у зворотному напрямку.

Море з глибини 150-200 м аж до дна заражене сірководнем.

Життя в морі зосереджене в поверхневому шарі.

Чорне море потребує охорони від забруднення і відтворення біологічних ресурсів.

Ключові терміни і поняття

Солоність водні маси морські течії протитечія затоки протоки острови півострови замори планктон

 Фізико географічна характеристика Чорного моря

Мал. 203. Черепашник – будівельний матеріал

Самоперевірка

Спрогнозуйте наслідки забруднення Чорного моря і його вплив на межі сірководневого шару.

Поясніть особливості циркуляції води в Чорному морі.

Наведіть приклади природних особливостей Чорного моря, які підтверджують його приналежність до Світового океану.

Назвіть елементи берегової лінії Чорного моря і підпишіть їх на контурній карті.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Фізико-географічна характеристика Чорного моря - Географія


Фізико-географічна характеристика Чорного моря