Розділ 1 Загальна економіко-географічна характеристика світу
ТЕМА 4 СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО
§ 19. ГАЛУЗІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Дві галузі сільського господарства. У сільському господарстві виділяються дві великі галузі: рослинництво (землеробство) і тваринництво. Основною галуззю більшості країн, що розвиваються, є рослинництво. Лише у деяких державах цього типу переважає тваринництво, що пов’язане з особливостями природних умов. У високорозвинених країнах переважає тваринництво, яке дає більшу частину продукції сільського
Схема 30. Галузева структура рослинництва
Рослинництво та його галузі. Рослинництво є одним із найдавніших видів людської діяльності. Воно дає близько 30 % продукції, що безпосередньо використовується людиною, решта йде на корм для тварин (кормові трави, солома, відходи переробки рослин).
Рослинництво поділяється на дві галузі: рільництво – вирощування переважно однорічних культур, та садівництво
Рільництво займається вирощуванням різних сільськогосподарських рослин, які за використанням умовно об’єднуються в такі групи: зернові, технічні, бульбоплідні, овочево-баштанні та кормові.
Зернові культури. Головними продовольчими та фуражними (тобто кормовими) рослинами є зернові культури. їх культивують понад 100 видів. За призначенням вони поділяються на хлібні (пшениця, жито), зернофуражні (овес, ячмінь), круп’яні (рис, просо, гречка) та зернобобові (горох, квасоля). Провідне місце належить рослинам, які називають “трьома хлібами людства”: пшениці (дає понад 30 % зерна), рису (майже 28 %) та кукурудзі (майже 25 %). Щоправда, рис і кукурудзу “хлібами” називають умовно, маючи на увазі їх важливе продовольче значення.
Пшеницю вирощують майже у 70 країнах північної та південної півкулі. Вона забезпечує хлібом близько половини людства. Відомо понад 20 видів пшениці, проте найважливіше значення мають два: тверда і м’яка пшениця. Зерно твердої пшениці багате на білок, тому використовується у макаронній та кондитерській промисловості. М’яка містить більше крохмалю і йде на випікання хліба.
Пшениця вибаглива до грунту і тепла, потребує багато вологи в період вегетації. Це культура переважно помірного та субтропічного поясів. Вирощують озиму і яру пшеницю.
Протягом цілого року кожного місяця пшениця надходить на світовий ринок. Найбільші площі посівів пшениці зосереджені у північній півкулі. Китай, Індія та США посідають перші три місця за її збиранням. Крім них, багато пшениці збирають Росія, Франція, Канада, Туреччина, Україна, Казахстан. У південній півкулі пшеницю вирощують Австралія, Аргентина, Південна Африка. Найбільше зерна пшениці на ринок вивозять США. Експортерами цієї продукції є також Канада, Франція, Австралія, Аргентина, Південна Африка. Найбільші імпортери пшениці – Японія, країни Європи, Бразилія.
Рис є основною продовольчою культурою майже для половини людства. Це типова культура мусонного клімату, яка потребує багато вологи і тепла, а також родючих грунтів. Тому його культивують майже завжди при штучному зрошенні у тропічному та субтропічному поясах Азії, Латинської Америки, Африки. У більшості країн збирають два врожаї рису на рік. Хоча площ під ним удвічі менше, ніж під пшеницею, їх збирають майже однакову кількість. 90 % рису дають азіатські країни. Підраховано, що один житель Азії за рік споживає 100-300 кг рису, тоді як європеєць – лише 1-10 кг. Безперечними лідерами зі збирання рису є Китай, Індія та Індонезія, а з експорту – США. Імпортують рис країни Європи, довозять його й азіатські держави.
Рисове поле
Кукурудза (маїс) набуває дедалі більшого значення як фуражна культура. Проте у деяких регіонах кукурудзу вирощують і для продовольчих потреб. Це теплолюбна та посухостійка рослина, що дає високі врожаї. Тому, хоча кукурудза за площею посівів посідає третє місце, вона – світовий лідер з-поміж зернових культур за збиранням. Провідна роль з її виробництва та експорту належить США, які дають 48 % світового зерна кукурудзи. Багато кукурудзи вирощують Китай (20 %), Бразилія (9 %), Аргентина, Мексика. Культивують цю рослину також країни Африки та Південної і Середньої Європи.
Технічні культури. Всі технічні культури вирощують як сировину для подальшої переробки в різних галузях промисловості. Для них характерні такі спільні ознаки: висока товарність, монокультура та висока трудомісткість.
Товарність означає, що їх вирощують переважно на продаж. Монокультура пов’язана з колоніальним минулим. Так, Гана відома експортом какао, Судан – бавовни, Фіджі – цукру з тростини, Бенін – пальмової олії, Малайзія – натурального каучуку із соку гевеї і т. д. Трудомісткість означає, що в догляді за рослинами переважає важка ручна праця. Тому основними виробниками технічних культур є країни, що розвиваються.
За призначенням технічні культури поділяють на волокнисті, олійні, цукристі, тонізуючі, каучуконосні, наркотичні та ін.
Основними волокнистими культурами світу є бавовник, джут, льон-довгунець, сизаль.
Провідна роль належить бавовнику, який культивують майже у 80 країнах світу. Він є занадто вибагливим до грунтів, тому вирощується за умови внесення великої кількості добрив. Під час вегетації рослина потребує багато вологи і тепла. Вологу забезпечують переважно шляхом штучного зрошення. Це культура тропічного та субтропічного поясів. З 1 тонни бавовни-сирцю одержують 300-400 кг бавовни-волокна. За експортом бавовни-волокна виділяються Китай, США та Індія. Багато цієї сировини вивозять Пакистан та Узбекистан. Високоякісними довговолокнистими сортами відомі Єгипет і Судан. Головними імпортерами бавовни є країни Європи та Японія. Крім волокна, в результаті переробки бавовни отримують штучний шовк, папір, з насінин – харчову та технічну олію.
Джут – чагарник, з луб’яних волокон якого виготовляють цупкі тканини та канати. Він іде на виробництво килимів, рибних снастей, мішковини. Цю теплолюбну рослину культивують у тропічному та субекваторіальному поясах. Найбільше його вирощують та експортують Бангладеш, Індія та Пакистан.
Льон-довгунець невибагливий до умов зростання: він холодостійкий і добре розвивається на кислих грунтах. Тому це головна волокниста культура нечорноземної смуги Європи. Найбільші площі під льоном у Китаї, Росії, Великобританії, Франції, Бельгії, Україні, Білорусі. Багато його вирощують також у країнах Балтії, Канаді, США.
Найпоширенішими олійними культурами є соя, соняшник, арахіс, ріпак, маслини, олійна пальма. Кожна з них пов’язана з певними кліматичними умовами. Рослинами помірного поясу є соняшник та ріпак, субтропіків – маслини, мусонних областей – соя, субекваторіального й тропічного поясів – арахіс, екваторіального – олійна пальма.
Основною олійною культурою світу є соя. Більшість її посівів зосереджено в Америці – США (дає 52 % світового виробництва), Бразилії та Аргентині. Досить багато сої вирощують Китай та Індія. У наш час говорять про “переможну ходу” цієї культури. Тепер це не лише кормова й олійна рослина. Соя, що багата на білок, стає замінником м’яса. У деяких країнах уже є соєва курятина, соєве морозиво, соєва картопля.
Теплолюбний та посухостійкий соняшник вирощують Росія, Україна, держави Південної Європи, а також Китай, США, Аргентина.
У Західній Європі, Канаді та Індії основною олійною культурою є ріпак, у країнах Середземномор’я – маслини, у країнах Західної Африки та Океанії – олійна пальма.
Цукристими культурами є цукрова тростина (дає людству 60 % цукру) та цукрові буряки (40 %).
Цукрова тростина є багаторічною рослиною тропічного поясу, яка дуже вибаглива до тепла та вологи. Нині цукрову тростину вирощують переважно країни, що розвиваються. Її найбільшими виробниками є Індія, Куба та Бразилія. Імпортують цукор-сирець із тростини США, країни Європи та Японія, на території яких здійснюється його рафінування (очищення).
Цукрові буряки культивують у помірному поясі. Основними виробниками бурякового цукру є Україна, Франція, Росія. Значні площі під цукрові буряки відведені також у Німеччині, Італії, Туреччині. Головним експортером цукру з цукрових буряків є Україна.
Основними тонізуючими культурами є чай, кава та какао. Усі вони – рослини тропічного та субтропічного поясів, вирощуються здебільшого в країнах, що розвиваються. Так, експортом чаю на світовому ринку вирізняються Індія, Китай, Шрі-Ланка, кави – Бразилія (50 %), Колумбія, Індонезія, какао – Кот-д’Івуар, Бразилія, Гана.
Головними імпортерами всіх тонізуючих культур є країни Європи та США. Багато кави та какао-бобів завозить також Японія.
З каучуконосних рослин відомим є дерево гевея – культура екваторіального поясу. Нині 90 % натурального каучуку дають країни Південно-Східної та Південної Азії: Малайзія, Індонезія і Таїланд. Імпортують натуральний каучук розвинені країни Європи, США, Японія.
Бульбоплідні культури. З-поміж бульбоплідних культур найпоширенішою є картопля. За її валовим збором перші місця посідають Китай, Росія, Індія, Україна, США, Німеччина, Польща, Білорусь.
У тропічних країнах вирощують інші бульбоплідні культури, які мають там основну продовольчу функцію: батат, або солодку картоплю (Китай, Індія, Індонезія), таро (країни Океанії), ямс та маніок (країни Африки, Латинської Америки, Азії).
Тваринництво. У високорозвинених країнах тваринництво має інтенсивний характер і використовує концентровані корми. У країнах, що розвиваються, та посушливих районах світу переважає екстенсивне тваринництво на природних пасовищах.
Основними галузями тваринництва є скотарство, свинарство, вівчарство та птахівництво.
Скотарство, тобто розведення великої рогатої худоби – корів, буйволів, яків, дає людству майже все молоко і третину м’яса. Найпродуктивнішу молочну худобу розводять у країнах Європи та Північної Америки. Європа дає понад 55 % світових надоїв молока. М’ясний напрям переважає на територіях з посушливим кліматом та з великими площами пасовищ. Найбільшим у світі районом м’ясного скотарства є південноамериканська пампа. Аргентину називають “м’ясним цехом світу” через її провідну роль в експорті яловичини.
За поголів’ям корів перше місце посідає Бразилія. Другою є Індія, де сконцентровано 20 % їх світової кількості, що пояснюється релігійними причинами. Найбільшим поголів’ям продуктивної худоби також відомі Китай, США, Аргентина.
Свинарство є галуззю тваринництва, що дає людині майже 40 % м’яса, а також сало, шкури, щетину. Виділяють такі напрями розвитку свинарства: сальний, м’ясо-сальний, беконний та щетинний. Половина всього поголів’я свиней припадає на Азію. Китай є світовим лідером за кількістю вирощуваних свиней. Україна за цим показником посідає сьоме місце в світі.
Вівчарство є типовою галуззю посушливих районів (сухих степів, напівпустель, пустель), а також гірських масивів. Виділяють такі напрями вівчарства: тонкорунний (забезпечує текстильну промисловість високоякісною вовною), напівтонкорунний (окрім вовни, дає м’ясо), м’ясо-вовно-молочний, каракульський (овець розводять заради цінного хутра), курдючний (дає баранячий жир), овчинно-шубний (на дублянки). За поголів’ям овець переважають Австралія, Китай та Нова Зеландія.
Птахівництво дає людям близько 20 % м’яса, а також яйця, пір’я, пух. Саме через механізацію цієї галузі вона стала найбільш інтенсивною у високорозвинених країнах. Птахівництво розвивається переважно у приміській зоні, оскільки зорієнтоване на споживача продукції. Розводять курей, індиків, гусей, качок, гаг, страусів ему. Проте абсолютну більшість поголів’я становлять кури. За виробництвом курячих яєць перші місця у світі посідають Китай, США та Росія. Україна перебуває на сьомому місці.
Іншими галузями тваринництва є ставкове рибництво, шовківництво, бджільництво, конярство, оленярство, верблюдярство, хутрове звіринництво тощо.
Отже, сільське господарство залишається важливою галуззю матеріального виробництва, що забезпечує людство продуктами харчування, а промисловість – важливою сировиною.
КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ:
– Головними галузями сільського господарства є рослинництво і тваринництво.
– Основною галуззю рослинництва є рільництво – вирощування зернових, технічних, бульбоплідних, овочево-баштанних та кормових культур.
– Головними зерновими культурами є пшениця, рис та кукурудза. Найбільшими виробниками зерна в світі є Китай, США та Індія.
– Технічні культури вирізняються високою товарністю та трудомісткістю, тому їх культивують переважно в країнах, що розвиваються. Виділяють такі групи технічних культур: волокнисті (бавовник, джут, льон-довгунець), олійні (соя, соняшник, ріпак, маслини, олійна пальма), цукристі (цукрова тростина та цукрові буряки), тонізуючі (чай, кава, какао), каучуконосні (гевея) та ін.
– З бульбоплідних рослин найбільш поширена картопля.
– Головними галузями тваринництва є скотарство, свинарство, вівчарство та птахівництво. За поголів’ям корів першість належить Бразилії та Індії, свиней – Китаю, овець – Австралії, за виробництвом курячих яєць – Китаю. Найбільше м’яса та молока виробляють у країнах Європи та Північної Америки.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)