Розділ 1 ОКЕАНИ
Тема 4. Північний Льодовитий океан
Північний Льодовитий океан найменший з океанів планети: його площа у 12 разів менша за площу Тихого океану. Це наймілководніший океан, більша частина його дна є шельфом. Проте до кінця XIX ст. про Північний Льодовитий океан майже нічого не знали, адже цей найхолодніший з океанів узимку майже повністю вкритий кригою.
§13 Географічне положення. Історія відкриття та освоєння. Рельєф дна. Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси
Пригадайте
Як впливає географічне положення
На яких глибинах розташований шельф?
Географічне положення. Північний Льодовитий океан охоплює площу 14,1 млн км2 і розташований на крайній півночі Землі. Його природними межами є північні узбережжя Євразії та Північної Америки (мал. 45). Береги материків значно порізані, тут розташовані численні моря і затоки. За кількістю островів Північний Льодовитий океан посідає друге місце після Тихого. Більшість островів мають материкове походження і вкриті льодовиками.
В океан впадають багатоводні річки, прісні води яких помітно змінюють природні умови прибережних районів.
Історія відкриття та освоєння. Тривалий час Північний Льодовитий океан вважали мілководним морем. І лише після наукових досліджень експедиції норвезького полярного дослідника Ф. Нансена (1893-1896) стало відомо, що насправді являє собою цей океан.
Мал. 45. Географічне положення Північного Льодовитого океану
У 1925-1926 роках норвежець Р. Амундсен і американець Р. Берд вивчали океан з повітря – спочатку на літаках, а пізніше на дирижаблі. Новий етап досліджень розпочався 1937 року, коли була організована перша радянська наукова станція на кризі, що дрейфує. Наприкінці 1940 років учені виявили на дні океану потужні гірські системи, які дістали назву хребти Ломоносова і Менделєєва.
У 1968-1969 роках четверо англійських мандрівників уперше перетнули пішки увесь Північний Льодовитий океан з Європи в Америку. Вони вивчали полярний живий світ, збирали дані про погоду.
У 1977 році вперше вдалося досягти Північного полюса на судні.
Це був атомний криголам “Арктика” (мал. 46). Плавання атомохода дало змогу отримати достовірні дані про кригу у високих широтах і відкрило перспективи освоєння Арктики. І донині в океані працюють російські дрейфуючі наукові станції.
Мал. 46. Криголам Арктика
Рельєф дна. Головна особливість рельєфу дна Північного Льодовитого океану – великі розміри шельфу. Ширина шельфу вздовж берегів Євразії становить приблизно 1300 км. Улоговини ложа океану розділені підводними хребтами. З-поміж них великими розмірами виділяються хребти Ломоносова і Менделєєва.
Серединно-океанічний хребет Північного Льодовитого океану є фактично продовженням такого самого хребта в Атлантиці. Він також розбитий глибокими розломами, де спостерігаються вулканічні явища. Однак загалом для дна цього океану не дуже характерні вулканізм і землетруси, оскільки тут немає перехідної зони.
Клімат і води. Кліматичні умови Північного Льодовитого океану помітно відрізняються від клімату інших океанів. Температура вод у приповерхневому шарі в зимовий період майже всюди від’ємна і становить -1,8 °С. Влітку вона зазвичай не перевищує +5 °С. Через це у центральній частині океану впродовж усього року зберігається крига. Взимку вона вкриває 9/10, а влітку – майже половину його площі. Пересічна потужність арктичної криги – 3 м.
Практичне завдання
За кліматичними картами визначте, які повітряні маси переважають над океаном протягом року, пригадайте їхні властивості.
Взимку в центральній частині океану температура повітря досягає -30 °С і часто знижується до -40 °С. Літо також холодне: температура повітря в більшості районів становить -10 … -12 °С. Вищі температури впродовж року спостерігаються біля берегів Європи, де помітний вилив мають теплі течії.
Загальновідомо, що з глибиною вода в океані стає холоднішою. Подібне спостерігається й у Північному Льодовитому океані. Але не скрізь. На карті океану можна побачити струмені потужної Північноатлантичної течії, далекої спадкоємиці Гольфстріму, що прямує через Норвезьке і Баренцове моря. Атлантична тепла вода рухається на глибині 600-900 м. Проте як солоніша і тому густіша, вона поступово опускається під холодні поверхневі води океану. Теплі глибинні атлантичні води виявлені навіть поблизу Північного полюса.
Наука стверджує
Арктика втрачає кригу. Сучасне глобальне потепління помітне і в Арктиці, де триває танення криги. Лише за останні 30 років протяжність льодової поверхні тут скоротилася на 1/10. Через це рівень Світового океану буде й надалі поступово підвищуватися. Якщо, скажімо, розтане арктична крига лише на суходолі, то це може спричинити підняття рівня моря на 8 м.
Крига ізолює поверхню океану від безпосереднього впливу атмосфери. Тому, на відміну від інших океанів, морські течії Північного Льодовитого океану слабо пов’язані з атмосферною циркуляцією. Головну роль у їхньому формуванні відіграє потужний потік атлантичних вод, що рухаються вздовж Євразії на схід до Берингової протоки. Крізь неї у Північний Льодовитий океан вливаються води Тихого океану. Значну кількість води сюди приносять також річки, зокрема Азії. Все це разом створює надлишок води в Чукотському і Східносибірському морях. Ця вода стікає через центр Арктики до проток між Гренландією та Європою. Так виникає Трансарктична течія.
Дивовижні об’єкти і явища
Полюс -“мандрівник”. Чергове свідчення існування поверхневих морських течій у Північному Льодовитому океані було отримано у травні 1986 року. Тоді одна з експедицій, що досягла Північного полюса, залишила, як належить у таких випадках, на льоду спеціальну капсулу з фотографією учасників експедиції. Але три роки потому цю капсулу знайшли на узбережжі Ірландії, на 35° південніше Північного полюса, тобто капсула подолала відстань у 4500 км.
Солоність вод океану завдяки періодичному таненню криги невисока. В окремих морях, куди впадають численні річки, вона становить 25-29 %о. Там, де в океан вливаються солоні води Атлантичного і Тихого океанів, солоність зростає до 35 %о.
Органічний світ і природні ресурси. Через суворі кліматичні умови життя у Північному Льодовитому океані бідне. Виняток становить лише його приатлантична частина. На скелястих берегах птахи, як-от: мартини, гагари, кайри, тупики, баклани – утворюють масові гніздування – “пташині базари” (мал. 47).
Серед риб в океані водяться навага, нельма, сиг, сайка, мойва, палтус тощо. Риба – головна пожива для морських ссавців: тюленів, моржів, білух. Полює на тюленів і рибу також білий ведмідь. Це найбільший суходільний ссавець Арктики, справжній її господар. Він вільно почуває себе на суші, у воді і на кризі. Маса дорослого ведмедя часто сягає 400-600 кг, а довжина перевищує 2,5 м (мал. 48).
Мал. 47. Пташиний світ Арктики
Мал. 48. Білий ведмідь – господар Арктики
Органічний світ Північного Льодовитого океану дуже своєрідний. Одна з його особливостей – гігантизм організмів. Тут, зокрема, трапляється найбільша медуза – ціанея, яка у діаметрі може сягати 2 м, її щупальця витягуються до 20-40 м. У холодних водах океану деякі його мешканці доживають до солідного віку “старців”. Наприклад, мідії у Баренцовому морі живуть до 25 років, а у Чорному – лише 5-6 років, тріска доживає до 20 років, камбала – до 30-40 років.
В Арктиці однією з головних судноплавних магістралей є Північний морський шлях. Він пролягає морями Північного Льодовитого океану вздовж узбережжя Євразії. Довжина Північного морського шляху становить 5600 км. Щорічно цей шлях “працює” лише два-чотири місяці, поки прибережні води вільні від криги (мал. 49).
Складні природні умови значно утруднюють освоєння мінеральних ресурсів Північного Льодовитого океану. Але нині вже розпочато добування олова біля узбережжя Сибіру, а також нафти й газу біля берегів Канади й Аляски. У Баренцевому і Карському морях виявлено унікальні родовища нафти й газу.
Охорона природи Арктики. Через особливості циркуляції з повітряними потоками в Арктику надходять і залишаються тут забруднювальні речовини не лише з Північної Європи або Північної Америки, а й з Центральної і навіть Південно-Східної Азії. Ось чому важливо дбати про зменшення масштабів забруднення природи на всій земній кулі, а не лише в якомусь одному регіоні.
Зважаючи на те, яку велику роль відіграють полярні області у вивченні навколишнього середовища, 2007-2008 роки оголошено Міжнародним полярним роком. Головна його мета – дослідження клімату і оцінка наслідків його змін для стану природного середовища полярних регіонів, а також вироблення практичних рекомендацій для ведення господарської діяльності в області вічного холоду.
Мал. 49. Тіксі – один із портів на узбережжі Північного Льодовитого океану
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5 (завершення)
Позначення на контурній карті географічних об’єктів Північного Льодовитого океану
Позначте на контурній карті моря: Гренландське, Норвезьке, Баренцове, Біле, Карське; підводні хребти: Ломоносова, Менделеева; Трансарктичну течію.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6
Складання комплексної порівняльної характеристики двох океанів (за вибором)
Виконувати практичну роботу слід за планом (див. Додатки). Його можна вмістити в лівій колонці таблиці, а в правих двох колонках – характеристики океанів.
ПІДСУМКИ
Північний Льодовитий океан розташований на крайній півночі Землі.
Головна особливість рельєфу дна океану – значна площа шельфу і відсутність перехідної зони.
Суворі кліматичні умови зумовлюють те, що більша частина океану цілорічно вкрита кригою.
Органічний світ Північного Льодовитого океану бідний, але досить своєрідний.
Запитання і завдання для самоперевірки
Які позитивні і негативні зміни відбудуться у природі Північного Льодовитого океану у разі тішення його криги влітку?
Лише приатлантична частина Північного Льодовитого океану має багатий рослинний і тваринний світ. Чим це пояснити?
3 чим пов’язана загалом низька солоність вод Північного Льодовитого океану?
Поясніть назву Північного Льодовитого океану.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)