Гідрографічні характеристики річок

Розділ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УKPAЇНИ

Тема 6. ВНУТРІШНІ ВОДИ

§25. Гідрографічні характеристики річок

Географічна розминка

Подумайте, що може бути джерелом живлення українських річок.

На прикладі річок своєї місцевості поясніть, що є водним режимом.

Живлення і водний режим річок. Річки, хоч і належать до різних басейнів, часто мають спільні гідрографічні характеристики. Одними з основних характеристик є, зокрема, живлення і водний режим річок.

Живлення річок України є загалом мішаним,

адже їхнім джерелом живлення є талі снігові, дощові та підземні води. Проте більшість українських рік живляться переважно талими сніговими водами. При цьому частка тих чи тих джерел живлення може змінюватися в межах басейну. Наприклад, у верхній частині басейну Дніпра на снігове живлення припадає близько 50 %, а на дощове і підземне відповідно 20 і 30 %. Нижче за течією Дніпра роль снігового живлення зростає до 85-90 %, підземного – зменшується до 10-15%, дощового живлення майже немає.

Особливості живлення значною мірою визначають водний режим річок – зміни їхніх характеристик у часі. Деякі зовнішні

прояви таких змін вам уже відомі – це повінь і паводок, які характеризуються найбільшою водністю річки. Крім того, у режимі річки виділяється також межень – період найменшої її водності.

Живлення та водний режим рівнинних і гірських річок України помітно відрізняється. На річках рівнин повінь спостерігається навесні, коли починає танути сніг (мал. 112). У цей період на різних річках проходить від 40 до 80 %, а на півдні близько 100 % річного стоку. При цьому швидко підвищується рівень води: за добу вода підіймається на 20-40 см, інколи – на 100-200 см, а на окремих південних річках – понад 300 см.

Мал. 112. Повінь

Мал. 113. Дніпро взимку замерзає

Під час повені швидкість течії рівнинних річок, що зазвичай становить 0,2-0,3 м/с, зростає до 1,0 м/с і більше.

Весняна повінь на рівнинних ріках у середньому триває не більше 1,5 місяця, а буває лише 10-15 днів. Потім рівень води починає знижуватись і влітку досягає свого мінімального значення. Восени після тривалих дощів рівень води трохи підвищується. Узимку, коли вода в річках охолоджується і поступово замерзає (мал. 113), наступає другий період низького рівня води в рівнинних річках.

Географія культури

“Хто живе біля води, для того повінь не новина”.

І справді, щорічне явище повені не дивує більшість мешканців України. Вони звикли до нього, а поети навіть оспівують цей стан річки. Наприклад, М. Т. Рильський у циклі “Весняні води” писав: “Розлилися води на чотири броди, веснонько, весна! Ніби збезуміле, птаство дзвінкокриле небо протина”. Ці віршовані рядки нагадують нам про те, що більшість українських річок живляться талими сніговими водами і тому розливаються “на чотири броди” навесні.

Живлення та водний режим гірських річок, які живляться переважно дощовими водами, дещо відрізняються між собою у Карпатах і Криму. Річки Карпат (притоки Тиси, верхів’я Дністра, Пруту і Серету та деякі їхні притоки) мають постійну течію, пересихають дуже рідко і на короткий період, а малі річки іноді замерзають.

Кримські річки (Альма, Бельбек, Кача, Салгир, Чорна тощо) влітку швидко пересихають (мал. 114), але під час дощів і після танення снігу за кілька годин наповнюються водою. Те, що річки Криму пересихають, пояснюється насамперед наявністю тріщинуватих вапняків, у порожнинах яких зникають водотоки.

Паводки та повені, які щорічно трапляються на багатьох річках України, нерідко стають катастрофічними. Практично не існує жодної території, де б не відчувався їхній негативний вплив. Часто потерпають від повеней райони Полісся, придунайські землі, Донбас і Крим. Проте найбільшої шкоди від них зазнають гірські та передгірські райони Карпат, як-от у 1998 та 2001 роках. Серед причин цього негативного явища – дощі і танення снігу високо в горах, а також беззастережне вирубування лісу на схилах гір.

Мал. 114. Кримські річки влітку пересихають

Проблема

Паводки та повені у багатьох регіонах України набули настільки катастрофічного характеру, що змусили обговорювати це питання навіть на спеціальних парламентських слуханнях. А що ви думаєте про небезпеку повеней та паводків? Як, на вашу думку, можна зменшити збитки від цих природних явищ?

Річковий стік. Так називають кількість води, що протікає у її річищі за певний період часу. Саме річковий стік є основним джерелом водних ресурсів. Він формується переважно за рахунок атмосферних опадів, тому на рівнинній частині території України зменшується відповідно до наростання континентальності клімату – з півночі на південь, а також із заходу на південний схід. У горах у розподілі річкового стоку спостерігається вертикальна поясність.

Падіння та похил. Важливими гідрографічними характеристиками річки є також падіння та похил, які залежать від геолого-геоморфологічної будови та рельєфу. Падіння річки вимірюють у метрах і визначають як різницю висот рівня води між витоком і гирлом річки. А похил річки, що вимірюється в м/км або см/км, розраховують як відношення падіння річки до її довжини на певній ділянці.

Рівнинні ріки України мають широкі долини з пологими схилами і найменше падіння. Похил рівнинних річок не перевищує 10 м/км і зменшується вниз за течією. Так, наприклад, у верхів’ях Дніпра, де похил сягає найбільших значень, він становить близько 50 см/км. На території України, до якої Дніпро вступає біля гирла р. Сож, похил у середньому становить уже близько 10 см/км. А там, де Дніпро впадає у Дніпровський лиман, його похил знижується до 0,1 см/км.

Для гірських річок характерні неширокі, з крутими схилами долини (мал. 115, 117). Річища неглибокі, ширина їх у верхній течії становить тільки 10-20 м і навіть у пониззі не перевищує зазвичай 100 м. Похил гірських річок значно перевищує похил річок рівнин, досягаючи у верхів’ях 60-70 м/км. З цим пов’язана і висока швидкість течії, яка в середньому перевищує 1 м/с, а під час повеней – 3-5 м/с.

Мал. 115. Річки Українських Карпат

Мал. 116. Водоспади на гірських річках

На гірських річках часто трапляються пороги й водоспади. В Українських Карпатах добре відомий водоспад Шипот, що спадає численними мальовничими каскадами (мал. 116). А найвідомішим є Учансу – найвищий водоспад в Україні. Вода Учансу спадає майже прямовисно

З вапнякового уступу Головного пасма Кримських гір (Ай-Петринської яйли) з висоти 98,5 м. Звідси й назва водоспаду, що означає “летюча вода”.

Географія культури

“”Голос” Учансу”. Навесні або восени завдяки таненню снігів у горах або після тривалих дощів Учансу перетворюється на бурхливий сріблястий потік. І тоді страшенний гуркіт водоспаду чути ледь не за кілометр. Саме про це й писав відомий письменник І. О. Бунін: “Свіжішає повітря в горах. Неясний шум іде внизу; співає весело й бадьоро зі скель летючий Учан-Су!”

Практичне завдання

Знайдіть і покажіть на карті України водоспади Учансу і Шипот.

Робота річок. Як вам уже відомо, річки руйнують, переносять і накопичують гірські породи.

Руйнівна робота річок добре помітна, зокрема, завдяки каньйоноподібній формі, якої набувають річкові долини. У рівнинній частині такою формою виділяються окремі ділянки Дністра. Подекуди, у межах Подільської височини, глибина Дністровського каньйону сягає 150-180 м, а ширина до 1,5 км.

Ще більші каньйони виробляють гірські річки України. У передгір’ях вони подекуди врізалися на глибину 150-250 м, а в горах – на 600800 м. Прикладом є Великий каньйон Криму завглибшки 300-320 метрів, який виробила невелика гірська річка Аузун-Узень (мал. 117).

Руйнуючи гірські породи, річки переносять їхні дрібні частки на велику відстань. Частину з них вони залишають по дорозі – у вигляді піщаних пляжів. Але чималу кількість піску, мулу тощо річки доносять аж до гирла, де й відкладають, утворюючи дельту. Найбільшу дельту має Дунай, площа якої в межах України становить 1,2 тис. км2.

Мал. 117. Гірська річка Аузун-Узень.

У її межах вільно розмістилася б столиця України – місто Київ. Розміри дельти Дунаю постійно збільшуються, адже Кілійська частина Дунаю щороку зростає на 10-180 му бік моря. Так само зростає і площа дельти Дніпра, яка становить 350 км2, що за розмірами дорівнює двом таким містам, як Львів. Збільшується безперервно і дельта Дністра, площа якої (35,5 км2) помітно перевищує площу Івано-Франківська.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Живлення річок України є мішаним, хоча більшість річок живиться переважно талими сніговими водами.

Водний режим рівнинних річок України характеризується весняною повінню, підвищенням рівня води восени та літньою і зимовою меженню. 4 Водний режим гірських річок України характеризується весняною повінню і паводками впродовж року, кримські річки влітку пересихають. 4 Падіння і похил у гірських річок значно більші, ніж у рівнинних.

Ключові терміни і поняття

Живлення і водний режим річок повінь паводок межень річковий стік падіння та похил робота річок

Самоперевірка

Поясніть водний режим найближчої річки у вашій місцевості.

Де на території України туристи можуть зупинитися на ночівлю в річищі? Поясніть, чи варто це робити.

Чим відрізняється водний режим рівнинних і гірських річок України?

Що таке річковий стік і яке його значення?