Мета:
Навчальна: удосконалити знання про форму Землі, її рухи у просторі та їхні географічні наслідки; повторити знання про природні процеси, що відбуваються в географічній оболонці; сформувати знання про різну за часом ритмічність процесів у географічній оболонці;
Розвивальна: формувати науковий світогляд, розвивати допитливість, логічне мислення, уміння аналізувати наукові факти, робити висновки й узагальнення, застосовувати набуті знання в повсякденному житті, сприяти розвитку інтересу до науки географії;
Виховна: виховувати
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, атлас, глобус, телурій, космічні знімки різноманітних процесів на Землі (антициклони, виверження вулканів, лісові пожежі тощо).
Опорні та базові поняття: планета Земля, геоїд, ритмічність, освітленість, день рівнодення, день сонцестояння, зеніт, пора року, екватор, полярні кола, вісь обертання, орбіта, місцевий час, поясний час.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Чи була б наша Земля такою, до якої ми звикли, якщо б трішечки змінити кут нахилу
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ
– Яку форму має Земля?
– Які рухи здійснює Земля в космічному просторі?
– За який час Земля робить оберт навколо своєї вісі? Навколо Сонця?
– Який кут нахилу земної вісі відносно площини її орбіти?
– Що таке екватор, тропіки, полярні кола, полюси? За якими ознаками вони виділені?
– Наведіть приклади ритмічно повторюваних процесів у живій та неживій природі.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Форма Землі
Для картографічних розрахунків за форму планети прийнято еліпсоїд.
Справжня форма складніша – геоїд – опукла замкнута поверхня, що збігається з поверхнею води у Світовому океані у спокійному стані (продовжена під континенти), яка в кожній точці перпендикулярна до сили тяжіння.
Наслідки: нерівномірний розподіл сонячної енергії по широтах – більшість природних процесів набуває зональних відмінностей (зональність клімату, грунтів, рослинності, тваринного світу). Сонце розташоване настільки далеко від Землі, що можна вважати його промені паралельними лініями. Чим менший кут між променем і поверхнею Землі – тим менша кількість тепла надходить на одиницю площі.
Розміри Землі
Екваторіальний радіус | 6378,24 км |
Полярний радіус | 6356,86 км |
Площа поверхні | 510 млн км2 |
Об’єм | 1,1 12 м3 |
Довжина кола в меридіональному напрямку | 40 008,5 км |
Довжина кола по екватору | 40 075,6 км |
Наслідки:
– утворюється така сила тяжіння, що здатна утримати атмосферу й гідросферу, без яких неможливе життя, а вони в свою чергу визначають розміри географічної оболонки;
– саме така кількість природних зон можлива (за менших розмірів планети їх було б менше, за більших – більше);
– утворення значних за розмірами ділянок суходолу й океану, форм рельєфу, протяжністю течій, розділення тропосфери на різні за якостями повітряні маси сприяють різноманітності чинників кліматоутворення, а відповідно й багатьох природних процесів на поверхні.
2. Рухи Землі, їхні наслідки
Добове обертання відбувається навколо вісі проти годинникової стрілки (якщо дивитися на Північний полюс), тобто із заходу на схід. Повний оберт відносно зоряного неба відбувається за 23 год 56 хв 4 с (зоряна доба). Відносно Сонця доба становить 24 год (сонячна доба).
Наслідки:
– зміна дня й ночі → ритмічність природних процесів протягом доби (бризи, сон);
– формування системи відліку часу → місцевий й поясний час;
– полярне стискання → полярний радіус менший за екваторіальний на 21,4 км;
– виникнення сили Коріоліса → усі тіла, що рухаються, відхиляються від початкового напрямку в Північній півкулі праворуч, у Південній – ліворуч, на екваторі відхилення не відбувається (відхилення річок, вітрів, течій тощо);
– повторюваність припливів і відпливів.
Річне обертання відбувається певною орбітою навколо Сонця за 365 діб 6 год 9 хв 10 с, або рік. Прийнята тривалість року 365 діб (зайвий час компенсується додатковим днем раз на чотири роки). При цьому вісь Землі нахилена до площини орбіти під кутом 23°26’21.
Наслідки:
– зміна пір року → сезонність природних процесів (мусони, фенологічні зміни);
– періодична змінюваність тривалості темного й світлого часу доби (виділення днів рівнодення 21 березня та 23 вересня, днів сонцестояння 22 червня та 22 грудня, полярних дня й ночі), → формування поясів освітленості (тропічний, 2 помірні, 2 полярні), → різна висота сонця, → різна тривалість світлового дня → різна кількість тепла (формування саме такої кількості і меж природних зон).
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Розмістіть глобус телурію так: в Україні 22 червня, полудень. Розкажіть, яка на вигляд природна зона мішаних лісів нашої країни; які природні процеси можуть відбуватися на узбережжі Чорного моря; оберіть найнеобхідніше обладнання для перебування на Південному полюсі; в якому напрямку буде дути мусон на сході Азії.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
– Опрацюйте §___.
– Творче завдання: підготуйте повідомлення про гіпотезу Альфреда Вегенера про походження материків і океанів.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)