УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
ЛЕКСИКОЛОГІЯ
Лексикологією (від гр. Lexis – Слово, Logos – Вчення) називають науку, яка вивчає лексику. Слово лексика походить від грецького слова Lexicos – Словесний, словниковий. Ним називають усі слова мови, а також окремі шари або групи слів (побутова, професійна лексика) та словниковий склад окремих творів чи письменників (лексика Шевченка, лексика “Гайдамаків”).
Слово є однією з основних одиниць мови. Воно дає найменування всім пізнаним людиною предметам, явищам природи та суспільства,
До найважливіших ознак слова належать такі:
– слово складається зі звуків і має певну внутрішню впорядкованість звуків;
– має наголос;
– має лексичне значення, тобто щось називає або виражає;
– може поділятись на менші мовні одиниці – морфеми (основу й закінчення, корінь, суфікс, префікс);
– пов’язується з іншими словами в реченні або словосполученні змістовими й граматичними зв’язками;
– має граматичні форми;
–
Слова поділяються на групи:
Самостійні – це ті слова, що мають лексичні й граматичні значення: Поле, ліс, гай, гарний, свій, чотири, сміятися, весело, взимку Та ін.
До самостійних належать іменники, прикметники, числівники, займенники, дієслова, прислівники;
Службові слова мають тільки граматичні значення і можуть виражати залежність одних слів від інших у словосполученнях та реченнях, пов’язувати однорідні члени речення, частини складного речення, надавати певних відтінків словам або утворювати окремі граматичні форми.
Службовими словами є сполучники, прийменники, частки.
Окремою групою слів є вигуки та звуконаслідування, бо вони нічого не називають, а лише виражають почуття, емоції, реакції, акустичні образи.
Слово, яке має лексичне значення, називається Лексемою.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)