Розділ 3 ІСТОРІЯ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
АНТИЧНА ГРЕЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ДОБИ
§ 36. МИСТЕЦТВО ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 8
1. У чому своєрідність архітектури давніх греків? Які пам’ятки уславили архітектуру Давньої Греції?
Найяскравішим свідченням розквіту архітектури Давньої Греції були храми. Досягнення давньогрецьких митців – новий тип храмової споруди, яка стала центром найважливіших подій суспільного життя. Храми розташовували в центрі акрополя чи міської площі. Грецькі храми мали прямокутну форму й були з усіх
Одним з найвідоміших храмів Давньої Греції був храм Артеміди в Ефесі на узбережжі Малої Азії (нині Туреччина), збудований у 6-5 ст. до н. е. Його вважали одним із семи чудес світу. Завширшки храм Артеміди простягався на 51 м, а завдовжки – на 105 м. Висота храму з колонами -18 м.
Храм прикрашали 127 колон. У 356 р. до н. е. храм було спалено мешканцем Ефеса Геростратом, який хотів увічнити своє ім’я в історії за будь-яку ціну. Тож вислів Геростратова слава означає – ганебна слава.
Храм Артеміди в Ефесі. Реконструкція.
Найяскравішою архітектурною пам’яткою Давньої Греції став комплекс будівель на афінському Акрополі. Після перемоги над персами тут почалося велике будівництво. Ініціатором його став Перікл. Він залучив до будівництва свого друга Фідія, і за короткий час було споруджено цілий комплекс будівель, який став символом розквіту та могутності Афін.
Мармурові сходи вели до парадних воріт Акрополя, які називалися Пропілеї. Ліворуч розташовувалася картинна галерея – пінакотека. Праворуч від Пропілей стояв храм Ніки – богині перемоги, скульптуру якої афіняни позбавили крил задля того, щоб перемога ніколи не залишала місто.
Центральною спорудою Акрополя був храм Парфенон. Його будували як пам’ятник перемоги греків над персами і як символ могутності Афінської держави. Він розташований на верхній терасі Акрополя, на висоті 150 м над рівнем моря. Його було видно навіть з кораблів, які підходили до Афін. Храм будували архітектори Іктін та Каллікрат. Прямокутний у плані храм оточували 46 колон. Оздоблювали його 92 зображення різних сцен з міфів і рельєф, присвячений іграм на честь Афіни (так звані великі Панафінейські ігри). У храмі встановили грандіозну статую богині Афіни, яку виготовив Фідій із золота та слонової кістки. У центрі Акрополя височіла грандіозна фігура Афіни в золотому обладунку роботи Фідія.
1. Сучасний вигляд Парфенона. 2. Каріатиди Ерехтейона.
Ще один храм Акрополя – Ерехтейон, за легендою, збудовано на місці суперечки Афіни та Посейдона за владу над Афінами. Південний бік храму прикрашають шість мармурових фігур дівчат-каріатид.
– Які споруди зводили давні греки? Розкажіть про афінський Акрополь як про святиню Афін, найважливіший релігійний центр.
Працюймо самостійно.
Завдання 1. Роздивіться ілюстрації та виконайте завдання.
1. Визначте, до якого стилю належать зображені колони. 2. Укажіть споруди Акрополя відповідно до цифр. 3. Доберіть слова та словосполучення для розповіді про ці споруди.
2. Які найвидатніші твори давньогрецької скульптури?
Найдавніші скульптурні зображення, виготовлені давньогрецькими майстрами, не надто вражають: їх вирізняє нерухома поза, притиснуті до тіла руки, спрямований уперед погляд. Проте від 5 ст. до н. е. грецька скульптура наближується до реальності. Постаті стають динамічними й анатомічно правильними. Людську красу й досконалість ос, і, що прагнули відтворити грецькі скульптори.
Митці створювали статуї богів та героїв, прикрашали храми рельєфами. Окрім того, у скульптурних зображеннях увічнювали державних діячів або переможців на Олімпійських іграх. Статуї виливали з бронзи або вирізьблювали з мармуру. Найвідомішими скульпторами 5 ст. були Фідій, Мирон та Поліклет. Фідій, як ви вже знаєте, був творцем статуї Зевса Олімпійського, встановленої в храмі Зевса в Олімпії, – одного з чудес стародавнього світу. Йому належать і статуї Афіни, про які йшлося вище.
Зразок давньогрецької скульптури 6 ст. до н. е.
Статуї Мирона та Поліклета сповнені життя та руху, їхні твори – зразки перших об’ємних скульптур у грецькому мистецтві, які можна розглядати з різних боків, обходячи навколо. Найвідоміша статуя Мирона “Дискобол”: атлета зображено в момент розмаху перед киданням. “Дорифор” (“Списник”) – статуя роботи Поліклета. Списника зображено так, що він спирається тільки на одну ногу, інша залишена вільною.
Від 4 ст. до н. е. митці прагнули передати в скульптурі внутрішній світ людини. Найвідомішим скульптором тієї доби був Пракситель. Його талант виявився в тому, що він значно врізноманітнив пози статуй, зробив їх більш легкими й граціозними. Так, у найвідомішій мармуровій статуї Гермеса митець зобразив юнака, який у задумі спирається на стовбур дерева та позирає на немовля Діоніса, якого тримає на руках.
Інша його статуя – Афродіта Кнідська, є зображенням богині, яка, збираючись зайти у воду, скидає одяг на вазу, що стоїть поруч. Уже за тих часів твір вважали найдосконалішою скульптурою.
1. Роздивіться статую фараона Рамзеса II. Що спільного між творами давньоєгипетських та давньогрецьких митців, а що їх істотно відрізняє?
2. Чому про грецьку скульптуру 5-4 ст. до н. е. сучасники говорили: “Вона жива, вона дихає, ось-ось щось скаже”?
Працюймо самостійно.
Завдання 2. Роздивіться ілюстрації та виконайте завдання.
1. Чи могла бути створена така скульптура, як “Дискобол”, у країнах Давнього Сходу? Чому?
2. Чому греки прагнули зображувати людину фізично досконалою? Чим це можна пояснити?
3. Установіть імена скульпторів – авторів зображених нижче статуй.
3. Як виник грецький театр? Які вистави грали в грецькому театрі?
Яскрава сторінка життя грецьких міст – театр. Цей вид мистецтва виник із пишних свят – Діонісій, які греки влаштовували на честь Діоніса – бога виноградарства та виноробства. Під час Діонісій виступали хори одягнених у козячі шкури співців, які виконували урочисті пісні – дифірамби. Ці обряди започаткували театральні вистави – трагедії, у перекладі з грецької – “пісня цапів”. Діонісії закінчувалися святковими обрядами з піснями, танцями і бенкетами, які називали “комос”. Від цього слова походить назва інших вистав – комедій.
Спочатку не було спеціальних приміщень для вистав, і глядачі розміщалися на схилах пагорбів. Згодом дійства почали відбуватися в спеціально збудованих спорудах – театрах. Місця для глядачів розташовувалися півколом, розділеними проходами. їх називали “театрон”, від грецької – дивлюся. Грецькі театри вміщали кілька десятків тисяч глядачів. Театр як споруда складався ще із кількох частин: майданчик – орхестра, де відбувалася вистава, скене – намет для переодягання акторів, на місці якого згодом стали споруджувати постійну будівлю, а на ній вішали декорації. Артисти почали вбиратися в гарні костюми, на обличчя одягали маски – веселу чи сумну – залежно від ролі. Актори носили взуття на високих підборах – котурни, щоб їх можна було побачити здалеку. Акторами були лише чоловіки, які виконували й жіночі ролі.
Театральні вистави зазвичай відбувалися як змагання, що тривали 2-3 дні, а глядачі вирішували, чия вистава краща. Під час правління в Афінах Перікла біднякам видавали гроші, щоб вони відвідували театр.
Роздивіться сучасний вигляд одного з найбільших грецьких театрів в Епідаврі на 20 тисяч глядачів. (В Ефесі театр уміщував 60 тисяч осіб). Що спільного має ця споруда із сучасним театром, які відмінності? Чи відповідають тогочасні назви частин театру сучасним?
– Поміркуйте, чому в Давній Греції театр називали “школою для дорослих”, а авторів трагедій – “вождями мудрості”.
Працюймо самостійно.
Завдання 3. Роздивіться ілюстрації та виконайте завдання.
1. Визначте відповідно до цифр частини та елементи давньогрецького театру.
2. Роздивіться тогочасні театральні маски. Які почуття, на вашу думку, передавали кожною з масок? Чому ви зробили такі висновки?
3. Про що свідчить зображення сумної та веселої маски, що й сьогодні уособлюють мистецтво театру?
– Що в матеріалі уроку вразило найбільше? Про що свідчить той факт, що багато грецьких слів є загальновживаними в сучасних мовах?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)