НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

Розділ 1. Загальна економіко-географічна характеристика світу

Тема 4. Світове господарство

§ 16. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

Науково-технічна революція (НТР) – глибокі якісні перетворення суспільного виробництва під впливом досягнень науки і техніки. Саме таких перетворень і зазнає сучасне світове господарство від середини XX ст. Головною і визначальною особливістю НТР є бурхливий розвиток науки, яка стала важливою сферою діяльності. Адже рівень сучасних наукових розробок визначає поступ людства на шляху

до розв’язання цілої низки глобальних проблем: екологічної, продовольчої, сировинно – енергетичної та ін.

Нині характерною особливістю науки є перетворення її на безпосередню продуктивну силу. Стрімко розвиваються наукоємні галузі – електроніка, електронно-обчислювальна техніка, робототехніка. На цьому тлі відбувається деяке скорочення традиційних галузей промисловості, як-от: текстильної, вугільної та ін. Отже, за рахунок зростання частки високотехнологічних і наукоємних виробництв відбувається зміна структури виробництва.

Іншою важливою особливістю сучасного господарства є

докорінна зміна в технічній базі виробництва. Свідчень цього чимало. Тут і поява нових хімічних матеріалів із заздалегідь заданими властивостями, і відкриття нових джерел енергії (атомної, термоядерної), і широке використання ЕОМ та лазерної техніки тощо.

Крім того, змінюється технологія виробництва. Прикладом цього є впровадження нових технологічних досягнень, як-от біотехнологій і робототехніки. З одного боку, це значно підвищує продуктивність праці, але з іншого – впливає на зменшення зайнятості працездатного населення. Продовжують широко впроваджуватися ресурсозберігаючі техніка і технології, пов’язані з проблемами економії палива і сировини, з використанням вторинної сировини.

Дедалі більшого значення набувають також природоохоронна техніка і технології, які впливають на зменшення шкідливих викидів або їх запобігання на основі використання так званої безвідходної технології (технології мінімальних відходів). Законодавством багатьох країн передбачені жорсткі санкції за забруднення навколишнього середовища. Проблема

Природоохоронна техніка і технології вимагають додаткових капіталовкладень, на які власники приватних підприємств не завжди погоджуються. Хто і як, на вашу думку, може у таких випадках вирішити проблему?

Вплив НТР на територіальну організацію виробництва. До середини ХХ ст. зазвичай розглядалися такі чинники розміщення виробництва, як наявність сировини, джерела енергії, води, споживача (ринки збуту продукції) і особливості географічного положення або транспортної доступності. Відомо, що їх значення не залишалося сталим, змінюючись залежно від галузі, а також у різні історичні епохи.

Сучасний етап науково-технічної революції вносить суттєві додаткові корективи до ролі зазначених традиційних чинників розміщення не лише в окремих країнах, а й в усьому світі. Різко виявилося тяжіння виробництва до центрів наукових досліджень, що мають у своєму розпорядженні відповідні кадри.

У кінці XX ст. у країнах ЄС, США, Японії розширювалася практика створення науково-промислових комплексів, зокрема їх різновиду – технологічних парків, для виробництва новітньої наукоємної продукції на базі тісних зв’язків з університетськими і науково-дослідними центрами. Типовими прикладами подібних парків є “Ізар Веллі” у Німеччині, що спеціалізується на випуску мікроелектроніки, і аналогічного профілю “Цукуба” в Японії, що виник на базі нового університетського центру поблизу Токіо.

Відомим прикладом тяжіння виробництв до наукових баз та висококваліфікованих трудових ресурсів є також Силіконова долина, що на південь від Сан-Франциско в США. Царство новітніх технологій. Силіконова долина має ще іншу назву – Кремнієва долина (Silicon Valley), від silicon, англійської назви кремнію – основного елемента, що застосовується при виробництві напівпровідників. У Силіконовій долині найвища у світі концентрація підприємств електронної промисловості. Тут діють понад три тисячі фірм. Сотні з них випускають комп’ютери, близько тисячі спеціалізується на програмному забезпеченні. Тут працюють близько 40 % американських інженерів, зайнятих у сфері інформаційних технологій.

В умовах НТР висока концентрація виробництва нерідко пов’язана з агломераціями та розвинутою інфраструктурою. Прикладом можуть бути потужні промислові регіони високорозвинутих країн, зокрема Рейн – Вестфалія в Німеччині, район Великого Лондона в Англії, мегаполіси США. Усі вони є носіями НТР, оскільки володіють висококваліфікованими кадрами, найсучаснішою виробничою та соціальною інфраструктурою, можливостями комплексної переробки відходів виробництва. У подібних регіонах уміло використовують вигоди кооперування і спеціалізації (так званого ефекту агломерації), мають значні резерви капіталовкладень, що можуть спрямовуватися на природоохоронні заходи тощо.

Помітна також орієнтація виробництва на дешеву робочу силу, особливо невисокої кваліфікації, що є економічно доцільним. Як наслідок, у країни “третього світу” перенесено окремі підприємства легкої промисловості, а також деякі екологічно небезпечні нафтопереробні підприємства і підприємства кольорової металургії. Так, відомо, що Сінгапур або Малайзія зовсім не є світовими “кузнями” науково-технічних кадрів. У цьому випадку йдеться про трудомісткі галузі, що випускають масову продукцію або технологічно складну продукцію філіалами ТНК у країнах з дешевшою робочою силою.

Проте особливо сильно в останні десятиліття зросла роль екологічного чинника в розміщенні господарства, що обмежує можливості нового промислового будівництва в багатьох індустріальних регіонах світу і потребує нових, часом колосальних витрат на підтримку екологічної безпеки.

У сільському господарстві визначальними, як відомо, є природні чинники. Проте в другій половині XX ст. помітно посилилася роль економічних і соціальних чинників. Це проявляється, наприклад, у формуванні приміських сільськогосподарських ареалів довкола великих населених пунктів, у витісненні (особливо в слаборозвинутих країнах) споживчих культур високотоварними і т. ін.

Таким чином, НТР помітно впливає на територіальну структуру світового господарства. До кінця XIX ст. домінував один центр світового господарства – Європа. Потім утворився другий центр – США. У період між двома світовими війнами виникли нові центри світового значення – СРСР і Японія. Після Другої світової війни почали формуватися такі центри світового господарства, як Китай, Індія, група нафтовидобувних

Мал. 38. Головні центри світового господарства (частка у світовому ВВП, %)

Країн Південно-Західної Азії, Канада, Австралія, Бразилія. Наприкінці XX ст. на світову арену вийшли нові індустріальні країни, спочатку “першої хвилі” – Республіка Корея, Сінгапур, Гонконг, Тайвань, а потім і “другої хвилі” – Малайзія, Таїланд, Філіппіни, Індонезія. Як наслідок, на рубежі XX і XXI століть географічна модель світового господарства розглядається як така, що має багато центрів (мал. 38).

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Науково-технічна революція (НТР) – глибокі якісні перетворення суспільного виробництва під впливом досягнень науки і техніки.

Особливістю НТР є бурхливий розвиток науки, що спричинює зміни у структурі, технічній базі і технології виробництва.

НТР впливає на територіальну структуру світового господарства.

В епоху НТР велику роль відіграють такі чинники розміщення виробництва, як-от: наукові центри, висококваліфіковані трудові ресурси, агломерації, розвинута інфраструктура, екологічна безпека, дешева робоча сила.