Тема 4. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (середина 1960-х – початок 1980-х років)
§ 20. ЖИТТЯ ПАРТІЙНО-ДЕРЖАВНОЇ НОМЕНКЛАТУРИ ТА НАРОДУ
2. Повсякденне життя населення.
У той час, як партійно-державна номенклатура боролася за владу та користувалися привілеями, населення жило своїм повсякденним життям, не пов’язаним із визначними подіями загальнодержавного значення, офіційними публічними церемоніями. Для інтелігенції, робітників, селян, чиновників найнижчого рівня воно зводилося здебільшого до вирішення побутових
Повсякденне життя сільських і міських жителів мало свої особливості. Умови життя міських жителів помітно змінювалися під впливом науково-технічної революції. У нього проникали нові стандарти життя. Неодмінними атрибутами повсякденного життя стали телевізори та радіоприймачі. Розширилася мережа будинків побуту, салонів краси, ательє пошиття модного одягу тощо.
Селяни щоденно працювали у своїх підсобних господарствах, від яких значною мірою залежав їхній добробут.
Зміни в повсякденному житті населення України були пов’язані з новими інформаційними можливостями, які давало
Зросла потужність домашніх радіоприймачів, що давало можливість слухати зарубіжні радіопередачі. Виникла цікава суперечність: радянська влада налагодила масове виробництво теле – і радіоприймачів для ведення комуністичної пропаганди, але саме завдяки їм громадяни могли слухати передачі західних радіостанцій, які повідомляли інформацію, заборонену в СРСР. Одним із сюжетів радянських карикатуристів став образ людини, яка, притуливши вухо до радіоприймача, намагається почути “ворожий”, за визначенням офіційної пропаганди, голос.
Прикметною в цьому зв’язку є стаття “Конфлікт”, опублікована в газеті “Радянська Україна” 30 січня 1965 р. У ній змальовано батька, який, бажаючи знати і правдиву, на його думку, інформацію, щовечора слухає радіо “Свобода”, і сина, який щоразу вимикає радіоприймач, бо там “брешуть”.
Використання побутових приладів, зокрема холодильників, істотно змінювали умови життя. З’явилися нові форми обслуговування населення, важливе значення мало відкриття в магазинах відділів кулінарії, де можна було придбати різноманітні напівфабрикати.
Завдяки телебаченню спорт вийшов за межі стадіонів. У 1970-1980-х роках чимало часу витрачалося на перегляд футбольних матчів та інших спортивних змагань. Мільйони людей захоплювалися перемогами футболістів київського спортивного клубу “Динамо” та інших улюблених команд.
Найпоширенішим і доступним видом розваг було кіно. Відвідування кінотеатрів стало частиною повсякденного життя.
Влада заохочувала населення до масової передплати періодичних видань, які були важливим способом впливу на його свідомість. Багато сімей одержували одночасно по кілька газет і журналів. Чимало людей захоплювалися колекціонуванням популярних книжок, постійно відвідували книгарні, створювали домашні бібліотеки.
У період “холодної війни” радіо, телебачення та преса часто повідомляли про гонку озброєнь, можливість ядерної війни, що впливало на свідомість людей і формувало стан тривожності.
У 1970-х роках набули популярності вокально-інструментальні ансамблі (ВІА). Майже кожна школа прагнула мати свій ансамбль, а школярі захоплювалися грою на електрогітарах. Багато дітей і молоді відвідували творчі колективи та студії, що діяли при міських і сільських будинках культури, спортивні та музичні школи. Молодь захоплювалася також колекціонуванням платівок, слухала модну музику.
Батьки доручали дітям виконання різних обов’язків, пов’язаних із побутом, зокрема здавання в спеціальні пункти приймання скляного посуду, оскільки молочні продукти та інші різноманітні товари продавались у скляних пляшках. Невід’ємним атрибутом того часу стали стихійні (нелегальні) ринки, де можна було придбати модні речі, яких не було в магазинах.
Повсякденне життя кожної соціальної верстви мало свої особливості, було пов’язане з тими соціально-економічними процесами, що відбувалися в державі.
Біля приймального пункту. 1970-і роки
Київська футбольна команда “Динамо”. 1964 р.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)