Мета: актуалізувати знання учнів про іменник, його значення, граматичні ознаки; розвивати вміння знаходити іменник у тексті серед інших частин мови; виховувати пізнавальний інтерес.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Каліграфічна хвилинка
Шш Шш ше рен га шеренга
– Поясніть значення слова шеренга.
(Група людей, які стоять на одній лінії з поверненими в один бік обличчями.)
– На якому уроці діти шикуються у шеренгу?
– Допишіть словосполучення, змінюючи слово шеренга.
Стати
2. Бесіда
– З чого складається наше мовлення? (З речень)
– З чого складаються речення?
– Як групуються слова у мові? За якими ознаками?
– Які частини мови вам відомі?
– Яку роль у мовленні виконує кожна з них?
– Наведіть приклади слів, що належать до відомих вам частин мови.
3. Гра “Упізнай іменник”
Осінь така мила, осінь славна.
Осінь матусі їсти несе:
Борщик у горщику,
Кашка у жменьці,
Скибка у пазусі,
Грушки в фартушку.
П. Тичина
– Назвіть іменники,
– На які питання вони відповідають?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми пригадаємо, що нам відомо про іменник; розширимо свої знання про лексичне значення іменника.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за таблицею
2. Вибіркове списування
– Прочитайте текст.
– Доберіть до нього заголовок.
У далекі часи Київ був відомим торговим центром. У ньому проводили великі ярмарки. Сюди приїжджали купці з Німеччини, Угорщини, Китаю, Єгипту. Вони привозили до Києва шовкові тканини, золоті й срібні нитки, вино, фрукти, зброю, прикраси. Ви – возили купці з України товари, які користуються попитом у їхніх країнах. Серед цих товарів хліб, хутро, мед, риба.
За М. Слабошпицьким
– Випишіть загальні іменники.
– Випишіть власні іменники.
– Що ви знаєте про правопис власних іменників?
– Які з іменників належать до істот, а які – до неістот?
3. Гра “Хто швидше?”
– До кожної групи доберіть по 3-4 іменники.
– Визначте їх рід.
Дівчата:
Назви явищ природи: …
Перелітні птахи: …
Хлопці:
Назви знарядь праці: …
Свійські тварини: …
– Як ви визначали рід іменників?
4. “Працюймо разом!”. Уточнення предметності іменника
– Наведіть приклади іменників, що означають назви предметів, які можна побачити, почути, до яких можна доторкнутися.
– А які іменники означають те, про що можна лише подумати? (Радість, сум, сміливість, біль, холод, любов)
– Яке питання можна поставити до цих іменників? (Що?)
Висновок. До іменників належать слова, які мають абстрактне значення і відповідають на питання що?.
– Яка різниця між предметом і словом?
– Порівняйте слово парта з предметом, який він позначає.
Висновок. Коли ми даємо характеристику предмету парта, то розповідаємо про її форму, розміри, матеріал, з якого вона виготовлена, яке має призначення.
Коли ми даємо характеристику слову парта, то розповідаємо про кількість звуків і букв у слові, до якої частини мови належить це слово, які граматичні ознаки (рід, число, відмінок, член речення) має.
5. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Поетична хвилинка
– Прочитайте виразно уривки з віршів М. Грабоуса.
Взявши ножиці у руки, –
Це Василькова вже звичка,-
Хлопчик вирізав без муки
Із паперу чоловічка.
Таня просить свого тата: –
Тато, Сонце зупини,
Хочу я його впіймати,
Тільки двері відчини.
– Знайдіть у них іменники, які не мають роду. Чому ви так уважаєте?
2. Вправа на визначення відмінка іменника
– Прочитайте текст.
Щедро родить земля, оброблена умілими руками. Навкруги розкинулись простори рідної землі. І найкращій землі треба дбайливих рук. Удобриш землю вчасно, то й урожай буде рясний. Хвались не землею, а тим, що виростив на ній. Ми красно дякуєм за хліб, який виростили на щедрій українській землі.
– Випишіть виділене слово у сполученні з тим, від якого воно залежить.
– Укажіть, на яке питання відповідає слово земля, виділіть у ньому закінчення.
– До якого відмінку належить це слово?
Міркуйте так: простори (чого?) земл[і] – родовий відмінок.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
– Яку частину мови пригадали на уроці?
– Що називається іменником?
– Як змінюється іменник?
– Що має іменник?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ