ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ

Мета: актуалізувати знання учнів про іменник, його значення, граматичні ознаки; розвивати вміння знаходити іменник у тексті серед інших частин мови; виховувати пізнавальний інтерес.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Каліграфічна хвилинка

Шш Шш ше рен га шеренга

– Поясніть значення слова шеренга.

(Група людей, які стоять на одній лінії з поверненими в один бік обличчями.)

– На якому уроці діти шикуються у шеренгу?

– Допишіть словосполучення, змінюючи слово шеренга.

Стати

в…, вийти з…, крокувати в…, командувати…, обійти…, зупинитися біля…

2. Бесіда

– З чого складається наше мовлення? (З речень)

– З чого складаються речення?

– Як групуються слова у мові? За якими ознаками?

– Які частини мови вам відомі?

– Яку роль у мовленні виконує кожна з них?

– Наведіть приклади слів, що належать до відомих вам частин мови.

3. Гра “Упізнай іменник”

Осінь така мила, осінь славна.

Осінь матусі їсти несе:

Борщик у

горщику,

Кашка у жменьці,

Скибка у пазусі,

Грушки в фартушку.

П. Тичина

– Назвіть іменники, які почули.

– На які питання вони відповідають?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

– Сьогодні ми пригадаємо, що нам відомо про іменник; розширимо свої знання про лексичне значення іменника.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за таблицею

 ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ

2. Вибіркове списування

– Прочитайте текст.

– Доберіть до нього заголовок.

У далекі часи Київ був відомим торговим центром. У ньому проводили великі ярмарки. Сюди приїжджали купці з Німеччини, Угорщини, Китаю, Єгипту. Вони привозили до Києва шовкові тканини, золоті й срібні нитки, вино, фрукти, зброю, прикраси. Ви – возили купці з України товари, які користуються попитом у їхніх країнах. Серед цих товарів хліб, хутро, мед, риба.

За М. Слабошпицьким

– Випишіть загальні іменники.

– Випишіть власні іменники.

– Що ви знаєте про правопис власних іменників?

– Які з іменників належать до істот, а які – до неістот?

3. Гра “Хто швидше?”

– До кожної групи доберіть по 3-4 іменники.

– Визначте їх рід.

Дівчата:

Назви явищ природи: …

Перелітні птахи: …

Хлопці:

Назви знарядь праці: …

Свійські тварини: …

– Як ви визначали рід іменників?

4. “Працюймо разом!”. Уточнення предметності іменника

– Наведіть приклади іменників, що означають назви предметів, які можна побачити, почути, до яких можна доторкнутися.

– А які іменники означають те, про що можна лише подумати? (Радість, сум, сміливість, біль, холод, любов)

– Яке питання можна поставити до цих іменників? (Що?)

Висновок. До іменників належать слова, які мають абстрактне значення і відповідають на питання що?.

– Яка різниця між предметом і словом?

– Порівняйте слово парта з предметом, який він позначає.

Висновок. Коли ми даємо характеристику предмету парта, то розповідаємо про її форму, розміри, матеріал, з якого вона виготовлена, яке має призначення.

Коли ми даємо характеристику слову парта, то розповідаємо про кількість звуків і букв у слові, до якої частини мови належить це слово, які граматичні ознаки (рід, число, відмінок, член речення) має.

5. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Поетична хвилинка

– Прочитайте виразно уривки з віршів М. Грабоуса.

Взявши ножиці у руки, –

Це Василькова вже звичка,-

Хлопчик вирізав без муки

Із паперу чоловічка.

Таня просить свого тата: –

Тато, Сонце зупини,

Хочу я його впіймати,

Тільки двері відчини.

– Знайдіть у них іменники, які не мають роду. Чому ви так уважаєте?

2. Вправа на визначення відмінка іменника

– Прочитайте текст.

Щедро родить земля, оброблена умілими руками. Навкруги розкинулись простори рідної землі. І найкращій землі треба дбайливих рук. Удобриш землю вчасно, то й урожай буде рясний. Хвались не землею, а тим, що виростив на ній. Ми красно дякуєм за хліб, який виростили на щедрій українській землі.

– Випишіть виділене слово у сполученні з тим, від якого воно залежить.

– Укажіть, на яке питання відповідає слово земля, виділіть у ньому закінчення.

– До якого відмінку належить це слово?

Міркуйте так: простори (чого?) земл[і] – родовий відмінок.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

– Яку частину мови пригадали на уроці?

– Що називається іменником?

– Як змінюється іменник?

– Що має іменник?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ




ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ