ЧАСТКА
1. ПРОБЛЕМА ЛІНГВІСТИЧНОГО СТАТУСУ ЧАСТОК
Термін “частки” вживається у широкому і вузькому розумінні. При широкому витлумаченні він ототожнюється з усіма службовими словами. В. В. Виноградов, зокрема, семи частинам мови протиставив категорію часток мови, що охоплюють власне частки, зв‘язки, прийменник та сполучник. Частками мови він називає класи таких слів, які не мають цілком самостійного реального або матеріального значення, а надають здебільшого додаткових відтінків значенням інших слів, груп слів, речень або не служать
У вузькому розумінні термін “частки” (“частка”) вживається на позначення окремої службової частини мови – такого класу службових слів, які надають додаткових семантичних відтінків певному слову або реченню в цілому. Цей підхід став поширеним у традиційному мовознавстві. У межах вузького підходу класифікаційний статус часток визначається по-різному. Більшість мовознавців ставить частки в один ряд з іншими
Якщо в попередній граматичній традиції частки мали переважно статус слова, то останнім часом деякі мовознавці кваліфікують їх як аналітичні синтаксичні морфеми3. Статус, морфеми синтаксичної сфери частки дістали тому, що вони, подібно до синтетичних морфем, не мають лексичного значення, але, на відміну від них, функціонують не в складі морфологічного слова, а обслуговують здебільшого сферу синтаксичного слова та сферу синтаксичної одиниці – конструкції – речення, виділяючи та підкреслюючи тему або рему при актуальному членуванні речення чи створюючи тип речення за комунікативною метою, виконуючи тим самим різні комунікативні завдання, що свідчить про суто синтаксичне призначення часток, пор. речення, в яких частки виділяють рему або тему: Викладач // лише контролює роботу студентів (комунікативне завдання – що робить викладач), Викладач контролює //лише роботи студентів (комунікативне завдання – що контролює викладач), Контролює роботу студентів Ц лише викладач (комунікативне завдання – хто контролює роботу студентів); Діти ж// сказали правду і Сказали правду //діти ж (комунікативне завдання – хто сказав правду), а також речення, комунікативні типи яких за метою висловлювання створюють частки: “- Чи збереглася колисочка, в якій вигойдалося стільки діточок? – Аякже, є,- усміхається жінка,- онде в куточку прикрита рябчунцем. Скільки виспівала я над нею колискових” (В. Скуратівський).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)