РИМСЬКА РЕСПУБЛІКА В 2 СТ. ДО Н. Е

Розділ 4 ІСТОРІЯ ДАВНЬОГО РИМУ

ДАВНІЙ РИМ ЗА ЦАРСЬКОЇ ТА РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ДОБИ

§ 44. РИМСЬКА РЕСПУБЛІКА В 2 СТ. ДО Н. Е.

– Роздивіться зображення спорядження римського легіонера. Із чого воно складалося? – Поміркуйте, для чого були потрібні зображені речі. – Навіщо на підошву взуття легіонерів прибивали цвяхи?

Спорядження римського легіонера часів Гая Марія: 1. Списи. 2. Меч та кинджал. 3. Взуття. 4. Кирка. Вовняний плащ (згорнутий). Лопата. Сумка для особистих речей та фляга для води. 5. Панцир та вовняна

туніка. 6. Шолом. Римське військо було одним з найсильніших у стародавньому світі. Основним підрозділом у римській армії був легіон із 4200 воїнів.

1. Коли, як і чому розпочалися нові війни Риму з Карфагеном?

Реконструкція воєнної башти на бойовому слоні.

Втративши Сицилію та острови Середземномор’я, Карфаген заснував колонію в Іспанії – Новий Карфаген. Золоті та срібні поклади дали можливість відновити колишню могутність держави. Цю нову область очолював Ганнібал. Він зібрав потужну найману армію, яка налічувала 60 тис. воїнів і мала на озброєнні 37 слонів.

З нею Ганнібал розпочав Другу пунічну війну (218-201 pp. до н. е.). На шляху до Італії війську потрібно було подолати Альпи. Полководець планував напасти зненацька й підняти на боротьбу з Римом його колишніх ворогів: галлів, італіків, греків. Найбільший успіх йому принесла битва біля містечка Канни 2 серпня 216 р. до н. е. Армія Ганнібала зуміла оточити вдвічі більшу армію Риму. Римляни втратили 50 тис. воїнів, а на бік Ганнібала перейшли міста півдня Італії та Сицилії. Шістнадцять років Ганнібал воював в Італії і не програв жодного бою. Проте після кожної поразки Рим виставляв нову армію, а сподівання Ганнібала на воєнну допомогу місцевих племен не виправдалися.

Згодом римські війська на чолі з Публієм Корнелієм Сципіоном висадилися в Африці. Ганнібала було відкликано з Італії для захисту рідного міста. У 202 р. до н. е. у битві під Замами римляни здобули вирішальну перемогу. Римськими провінціями стала Сицилія, південь Іспанії. У Північній Італії були організовані нові колонії.

Римляни почекали, поки Карфаген виплатить контрибуцію в 10 тис. талантів, а потім оголосили йому нову війну. Третя пунічна війна (149- 146 pp. до н. е.) була просто знищенням слабшого. Після трирічної облоги місто було захоплене, його жителі перетворені на рабів. На землях Карфагена було створено римську провінцію, а саме місто зруйноване.

Після перемоги над Карфагеном Рим став наймогутнішою морською державою Середземномор’я, а саме море римляни стали називати “внутрішнім”, або “нашим”, морем.

Контрибуція – грошові виплати, які накладалися державою, що перемогла, на державу, що зазнала поразки.

2. Які країни були підкорені Римом у 2 ст. до н. е.?

Уже в часи Другої пунічної війни армії Риму воювали в різних кінцях Європи.

Філіпп V, цар Македонії, необачно погодився виступити союзником Ганнібала в Другій пунічній війні. Після перемоги над Карфагеном римляни підтримали союз еллінських міст, що боровся з Македонією, й оголосили Філіппу V війну. У 197 р. до н. е. римський полководець Тіт Фламінін розгромив македонську армію в битві біля поселення Кіноскефали. Через рік Тіт Фламінін від імені римського сенату проголосив “визволення Греції”. Насправді ж Рим прагнув підкорити і македонців, і греків. У 148 р. до н. е. Македонія стала римською провінцією.

У 146 р. до н. е. римляни захопили місто Коринф: Грецію було перетворено на римську провінцію Ахайя. Лише Спарті та Афінам було дозволено зберегти обмежене самоуправління.

У 133 р. до н. е. землі Пергамського царства (Мала Азія) й Іспанії стали римськими провінціями. Унаслідок завойовницьких воєн Рим перетворився на найеильнішу в стародавньому світі державу.

1. Знайдіть на карті території, завойовані Римом у 2 ст. до н. е. 2. Яка територія належала Римській республіці на кінець 2 ст. до н. е.? 3. Назвіть римські провінції.

3. Як вплинули війни Риму 2 ст. до н. е. на господарське й суспільне життя?

Після великих завоювань у господарстві відбулися істотні зміни. Першим наслідком стало зростання кількості рабів та більш активне використання їхньої праці. Другим наслідком війн стало пограбування провінцій. Переможені сплачували величезні контрибуції й податки. Право збирати податки з населення провінцій продавалося на аукціоні, тобто на торгах. Певну суму вносили в державну скарбницю, а потім здирали з місцевих жителів значно більше грошей. Для сплати податків завойовники позичали їм гроші. Коли борг своєчасно не повертали, боржників перетворювали на рабів.

Малоземельні селяни, розорені війною та конкуренцією з великими господарствами, залишали свої наділи й переселялися до міст, де жили на державні кошти або з продажу своїх голосів під час виборів. Так формувався римський люмпен-пролетаріат – прошарок суспільних утриманців (волоцюг, жебраків, безпритульних).

– Прочитайте уривок із твору Плутарха, у якому історик наводить промову Тіберія Гракха. Поясніть, долею яких прошарків римського населення переймався трибун. У чому він убачав причини їхнього жалюгідного становища?

“Навіть дикі звірі мають свої нори й лігвища, і тільки ті, хто гине за Італію, не мають притулку та змушені разом зі своїми жінками й дітьми жити волоцюгами. Воєначальники обманюють солдатів, коли говорять їм, що вони віддають своє життя за батьківщину. Вони воюють і гинуть заради розкоші й достатків інших. Цих воїнів називають “володарями всього світу”, а тим часом у них немає ні клаптика власної землі”.

4. Що передбачали реформи братів Гракхів, яку мету вони мали?

Перемоги у війнах Римові здобула армія із селян. Проте розорення селянства підривало боєздатність римського війська: втрата землі позбавляла права служити в легіоні. Ті, хто виступав за реформи в державі, популяри, обрали своїм лідером Тіберія Семпронія Гракха. У 133 р. до н. е. Гракх виступив з проектом земельного закону. Кожна сім’я, за цим законом, не повинна мати більше ніж 500 югерів на батька і по 250 на двох синів (югер – близько чверті гектара) державної землі. Надлишки землі держава вилучала та розподіляла між безземельними. Закон забороняв продаж та дарування цих наділів.

Римський легіонер часів Гая Марія. Реконструкцію зроблено на основі римських зображень легіонерів на рельєфах тріумфальних споруд чи надгробних пам’яток. Воїн одягнутий у коротку туніку та штани, що закривають коліна, груди та спину захищає панцир з металевих пластин, на голові металевий шолом.

Невдоволені великі землевласники спровокували сутичку, під час якої Гракха і триста його прихильників було вбито. Проте оптимати не змогли припинити діяльності дуже популярної серед населення аграрної комісії. Справу Тіберія продовжив молодший брат Гай Гракх. У 123 р. до н. е. його було обрано народним трибуном. Незабаром його також убили, тож реформа звелася нанівець.

Закон 111 р. до н. е. проголосив приватними власниками тих, хто на той момент володів державною землею. Це був перший у світі закон про приватизацію землі.

Підсумком суспільних протистоянь стало схвалення реформи консула Гая Марія, яка перетворила римську армію з ополчення на найману. Відтепер римські громадяни, ставши до лав війська, отримували платню, а після закінчення служби – земельну ділянку.

Оптимати – прибічники правління Сенату й противники реформ.

– Поміркуйте, яка небезпека загрожувала республіканському ладу внаслідок реформи Гая Марія.

– Прочитайте уривок з праці Плутарха про діяльність Гая Гракха, дайте відповідь на запитання.

– Що передбачали реформи Гая Гракха? – Як вони захищали права плебеїв?

“Із законів, які він запропонував на догоду народові та з метою послабити вплив сенату, один стосувався заснування колоній. Цей закон передбачав водночас і розподіл громадської землі між бідняками. Другий стосувався воїнів, вимагаючи видавати їм одяг на кошти державної скарбниці без вирахування його вартості з їхньої платні, а також забороняв брати до війська осіб, яким не виповнилося сімнадцять років. Закон про союзників надавав італійцям однакові права з римськими громадянами. Хлібний закон передбачав продаж хліба бідним за дешевою ціною. Судовий закон своїми змінами найбільш відчутно підривав владу сенату. Потім Гай вніс ще й законопроект про нові колонії, про будівництво доріг і хлібних комор, причому сам керував цими роботами, сам за ними наглядав, ніскільки не втомлюючись ні від кількості, ні від важливості занять. З дивовижною швидкістю і старанністю виконував він кожну роботу, немовби вона була єдина. Тому навіть ті, що люто його ненавиділи й боялися, дивувалися його невичерпній діловитості та цілеспрямованості”.

Оцініть себе

1. Які території Рим завоював у 2 ст. до н. е? Які провінції було утворено?

2. Витлумачте поняття: легіон, народний трибун, оптимати, популяри.

3. Як Рим став наймогутнішою морською державою Середземномор’я?

4. Що спонукало братів Гракхів здійснювати реформи?

– У чому виявлялася криза республіки в 1 ст. до н. е.? Якими були її причини?