Українська мова
Орфографія
Уживання м’якого знака
М’який знак уживається:
1. Для позначення м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н, що закінчують склад: забудько, заздалегідь, мазь, молотьба, нехіть, увесь, гедзь, мовець, обмаль, сутінь, спільний, Гринько, Луцьк.
2. Для позначення м’яких приголосних у середині складу перед о: дзьоб, дьоготь, льон, сьомий, тьохкати.
3. Після з, с, ц у суфіксах – зьк(ий), – цьк(ий), ‑ськ(ий), – зьк(о), – цько(о), – ськ(о), – иськ(о), ‑зькість, – ськість: запорізький, індійський, близькість, людськість,
4. Після н у суфіксах – еньк-, – оньк-, – есеньк-, ‑ісеньк‑, – юсінь-: біленький, рибонька, тонюсінький, чепурнесенький, здоровісінький.
5. Після л перед наступним приголосним (крім л): більший, ковальський, кільце.
6. У родовому відмінку множини іменників жіночого роду м’якої групи І відміни й середнього роду на – нн(я), – ц(е) ІІ відміни: бажань, кілець; друкарень, робітниць.
7. У 3-й особі однини й множини дійсного та 2-й особі однини й множини наказового способу дієслів, а також у стягнених формах інфінітива та зворотного афікса – ся(сь): будить, будять,
М’який знак не вживається:
1. Після л у сполученні лк, а також у похідних від нього сполученнях лц, лч: балка, балці, голка, голці, галка, галченя, Наталка, Наталці, Наталчин.
Але: Галька, Гальчин, Гальці.
2. Після б, п, в, м, ф: дріб, приголуб, сипте, степ, кров, ставте, вісім, верф.
3. Після ж, ч, ш, щ: їж, їжте, вічко, піч, борешся, їдеш, ківш, дощ, борщ.
4. Після р в кінці складу: воротар, гіркий, (але Горький), кобзар, перевір, перевірте, тепер, Харків.
5. Після н, д, т перед суфіксами – ченк(о), – чук, ‑чишин: безбатченко, Панченко, Радчук, Степанчук, Панчишин.
Але після л пишеться ь: Михальченко, Натальченко.
6. Після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами ‑ськ(ий), – ств(о): інженер, кінчик, менший, Уманщина, радянський, селянський, селянство.
Але: доньчин, няньчин, бреньчати; донька, нянька, бренькіт.
7. Після м’яких приголосних, крім л, якщо за ними йдуть інші м’які приголосні: віконця, вінця, ланцюжок, передній, свято, сміх.
8. Між подвоєними (подовженими) приголосними: буття, відлюддя, віддячитися.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)