Урок 29. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ. ПОЧАТКОВА ФОРМА ІМЕННИКА
Мета: актуалізувати знання учнів про відмінювання іменників; розвивати вміння визначати початкову форму іменника, відмінок іменника в реченні; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати культуру письмового мовлення.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Ось дзвінок сигнал нам дав –
Працювати час настав.
Тож і ми часу не гаймо,
Урок мови починаймо.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 99, с. 50)
– Прочитайте складені
“Ланцюжком” учні називають іменники з речень та визначають їх рід та число.
2. Самостійна диференційована робота на картках
1 варіант
Вибрати найбільш влучне слово із синонімічного ряду іменників: їжа, страва, харч, корм, пожива.
Восени люди заготовляють для тварин – … (корм).
Комахи під корою дерев знаходять – … (поживу).
У дорогу турист узяв із собою – … (їжу).
2 варіант
Замінити словосполучення найбільш влучним іменником-синонімом. Восени падає листя – … (листопад).
Сильний дощ – … (злива).
Дрібний осінній дощ – … (мряка).
Перевірка
3. Каліграфічна хвилинка
– Закресліть літери, що найчастіше повторюються, та утворіть слово.
П, б, з, е, р, е, б, з, а, з, б, е, ц, б, е, з, я (Праця)
– Виконайте звуко-буквений аналіз цього слова.
– Доберіть спільнокореневі слова до слова праця. (Працівник, працювати, працьовитий)
– Утворіть нові слова за допомогою префіксів: на-, до-, пере-. (Напрацювати, допрацювати, перепрацювати)
– Складіть прислів’я.
Марнує, годує, людину а, лінь, Праця.
(Праця людину годує, а лінь – марнує.)
– Знайдіть антоніми.
– До якої частини мови вони належать?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати тему “Іменник”. Повторимо відмінювання іменників, дізнаємося цікаві відомості про називний відмінок іменника, будемо вчитися визначати відмінок іменників у реченні.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Колективне виконання вправи 100 (с. 51)
Учні читають прислів’я і приказки та пояснюють їх зміст.
– Яке слово повторюється в кожному реченні?
– Випишіть ці слова в зошити.
– Яка частина слова змінилася? Виділіть її.
– Як ви вважаєте, чому змінилися закінчення іменників? (Тому що вони відповідають на різні питання.)
– Таку зміну іменників за питаннями називають відмінюванням.
– Чи змінилося значення цього слова? (Ні. Змінилася лише його форма.)
2. Робота в парах. Вправа 101 (с.51)
Опрацювання правил, які необхідно запам’ятати.
– Поставте одне одному запитання за змістом правил та дайте на них відповідь.
3. Колективне виконання вправи 102 (с. 51-52)
– Розглядання таблиці відмінювання іменників.
– Колективне заучування назв відмінків по порядку і питань, на які вони відповідають.
– Що цікавого ви помітили у питаннях називного і знахідного відмінків? Давального і місцевого?
– Усне відмінювання іменника день.
– Самостійне виконання завдання 4 до вправи.
4. Лірична хвилинка. Вправа 103 (с. 52-53)
– Які назви відмінків ви почули у вірші?
– На які питання вони відповідають?
– Чому відмінки мають такі назви?
Розвиток мовлення
Складання розповіді про один з відмінків.
5. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Тренувальна вправа 104 (с. 53)
– Виразне читання вірша Н. Голуб.
– Визначення початкової форми іменників (усно)
Підказочка. Форма називного відмінка однини є початковою формою іменника.
– Вибіркове списування з граматичним завданням.
Смереки (смерека), ясени (ясен), тополі (тополя), квіти (квітка), трави (трава), сади (сад), вірші (вірш).
– Визначення кличної форми виділених іменників.
2. Письмо з пам’яті. Вправа 105 (с. 54)
– Самостійне визначення закінчення і відмінка у іменника, який повторюється в кожному реченні.
– Усне добирання синонімів з довідки.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Що цікавого ви дізналися на уроці?
– За якими відмінками змінюються іменники?
– Що є початковою формою іменника?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 106, с. 54.