СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Речення з відокремленими членами
Відокремлені прикладки
1. Відокремлюються комами:
А) поширені прикладки, що стоять після іменників, до яких вони відносяться. Ліси шумлять, Моє зелене віче (Л. Костенко);
Б) поширені прикладки, які стоять перед пояснюваними іменниками, якщо прикладки мають обставинний відтінок. Мандрівник віяний, невблаганний час іде вперед… (Л. Дмитерко);
В) прикладки при особових займенниках незалежно від поширеності й позиції. Тайновидець, він одразу ж розгадує наші думки (О.
Г) прикладки, що приєднуються за допомогою слів родом, На ім’я, так званий. Ой був у Січі козак, На прозвище Чалий (Народна творчість);
Г) прикладки зі значенням причини, що приєднуються за допомогою сполучника Як. Як справжній, органічно близький митець, Андрій Головко черпав свої теми з живих народних джерел… (О. Гончар). Але: Дітям А. Головко відомий як автор (= у ролі автора) оповідань “Пилипко” й “Червона хустина”;
Д) прикладки, виражені загальними іменниками, якщо вони стосуються власних назв і
2. Ставиться тире, якщо:
А) прикладка має значення уточнення й перед нею можна поставити слова а саме, тобто. Обидва отаманові сини – Петро й РоМан – погинули за Україну (Ю. Мушкетик);
Б) прикладці надається особливий смисл (частіше в кінці речення). “Енеіда” визначила одну з найхарактерніших артерій нашої літератури – двозначний гумор… (Є. Сверстюк);
В) прикладка стосується одного з однорідних членів речення. Тим часом Шахай частував гостей: братів Шворнів – Розумного Саньку й пришелепкуватого Митьку; Макара – Колишнього чередника, рудого велетня із страшними вусами, кудлатою червоною головою і з дитячими блакитними очима; Бубона Петра – Найкращого у світі наводчика…; братів Василишиних – Незрівнянних розвідників, телефоністів і у вільну годину музикантів; Вири вайлів – Чотирьох соколів… (Ю. Яновський).