Соціологія короткий енциклопедичний словник
ВИМІРЮВАННЯ – процедура позначення числами за певними правилами ознак чи властивостей об’єкта, який вивчається соціологом, в результаті чого дослідник надалі вже має справу не з множиною якісно різних характеристик об’єкта, а з сукупністю чисел, кожне з яких певним чином відображає інтенсивність прояву відповідної характеристики. Отже, під В. можна розуміти процедуру порівняння ознак об’єкта з певною числовою системою, в результаті якої виникає модель властивостей об’єкта,
Номінальна шкала відображає лише можливість встановлювати рівність або нерівність об’єктів. За такою шкалою вимірюють такі ознаки, як стать, національність, віросповідання тощо.
Порядкові шкали відображають не тільки відношення рівності (нерівності) за даною ознакою між різними об’єктами, а й відношення порядку на підставі критеріїв, як-от: “більше, ніж”, “краще, ніж” тощо. Шкала вимірювання ознаки “задоволеність працею” є наочним прикладом порядкової шкали, бо варіантам відповідей “цілком задоволений”, “скоріше так, ніж ні”, “важко сказати”, “скоріше ні, ніж так”, “зовсім не задоволений” просто приписати такі числові значення: 5, 4, 3, 2, 1 (відповідно). Можна приписати цим варіантам будь-які інші числові значення за умови, що буде збережено порядок між ними, тобто більшій мірі задоволеності відповідає більше число й навпаки.
Метричні шкали поряд з відображенням рівності та порядку об’єктів ще мають відображати рівність дистанцій чи інтервалів між парами об’єктів за певною ознакою. Прикладом шкали цього типу є шкали В. таких ознак, як зарплата, вік, час (що витрачається людиною на ту чи іншу діяльність), прибуток, стаж. Коли йде мова про інтервальні шкали, то такими є температурні шкали Цельсія, Реомюра, Фаренгейта з умовним нулем. Дещо інші шкали відношень, які зберігають не тільки рівність інтервалів, а й співвідношення між ними. Це шкали з природним нулем, напр., вік, зарплата. Одначе в соціології ці дві останні шкали не розрізняють у подальшому аналізі інформації й тому цей поділ мало доречний.
Якісними ознаками наз. ті, що вимірювались за допомогою номінальної та порядкової шкал, кількісними – за допомогою метричної шкали. Чим менше насиченими е відношення між об’єктами, відображеними шкалою, тим менше властивостей чисел можна використати певній ознаці об’єктові. Тому від типу шкали залежить, які саме методи аналізу соціол. інформації можна використати (див, Міри центральної тенденції, Міри варіації, Коефіцієнт кореляції). Номінальні шкали, які вважаються шкалами найнижчого рівня, дають змогу обчислити обмежене коло показників: частоту, моду, нормовану ентропію, ентропійну міру дисперсії, коефіцієнти асоціації Юла та контингенції, середньої сполученості, модульний коефіцієнт зв’язку. Наступною за пізнавальними можливостями є порядкова шкала. Тому, окрім уже вказаних, вона дає змогу ще обчислити такі показники: квантилі, медіана, квантильні відхилення, парний та частковий коефіцієнти рангової кореляції. Застосування інтервальної шкали збагачує далі можливості кількісного аналізу соціол. даних – середньоарифметичний показник, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт кореляції Пірсона – Браве, Спірмена, варіаційний розмах, кореляційне відношення. Нарешті, шкала відношень до вже вказаного додає середньо-геометричний показник та інші існуючі статист, міри, Класифікація шкал за рівнем В. є базовою для визначення та застосування тих чи інших методів аналізу інформації.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)