РОЗДІЛ IV МАТЕРИКИ ПІВНІЧНОЇ ПІВКУЛІ
ТЕМА 1. Північна Америка
& 35. Води суходолу
Пригадайте:
1. Що таке внутрішні води?
2. Які з вивчених материків багаті на внутрішні води? Які з них потерпають від нестачі води?
3. Від чого залежить розподіл внутрішніх вод по території материків?
Загальна характеристика внутрішніх вод. Північна Америка багата на внутрішні води. По її території протікає одна з найбільших річок земної кулі – Міссісіпі. На материку розташована найбільша озерна система – Великі озера. Значні території
Води розподілені дуже нерівномірно. У південно-західній частині материка річкова мережа слабо розвинена або зовсім відсутня. Територія ж південного сходу має густу річкову мережу.
За винятком області внутрішнього стоку, річки несуть свої води в басейни трьох океанів. На відміну від Південної Америки, де річки отримують тільки дощове живлення, для річок Північної
Річки басейну Атлантичного океану виокремлюються значною довжиною й великою кількістю приток. Найбільша річка Північної Америки – Міссісіпі, що в перекладі з мови індіанського племені означає “Велика ріка”, бере початок майже в центрі материка й тече по рівнині на південь. У середній течії Міссісіпі приймає найдовшу притоку – Міссурі (“Мулиста річка”), довжина якої більша, ніж Міссісіпі. Ліві притоки Міссісіпі, які стікають з Аппалачів, значно повноводніші, ніж праві притоки, і не так міліють улітку. Узимку у верхній течії Міссісіпі замерзає на короткий час. Рівень води в річці дуже змінюється впродовж року. Повінь буває навесні, коли тане сніг, а іноді й улітку, під час злив. Тоді річка виходить із берегів, затоплюючи поля й населені пункти. Міссісіпі несе багато мулу й піску, утворюючи в гирлі велику дельту. Щороку дельта входить у Мексиканську затоку на 85-100 м.
Річки, що стікають із східних схилів Аппалачів, короткі, повноводні, з великим запасом енергії. На них побудовано багато електростанцій. При впаданні в Атлантичний океан гирла річок розширяються, тому тут будують морські порти.
Найповноводніша притока Міссісіпі – річка Огайо. Після впадання притоки в річку об’єм води в Міссісіпі збільшується більше ніж удвічі. Її русло стає звивистим, у ньому багато островів. У нижній течії Міссісіпі перетинає субтропічні широти й ніколи не замерзає.
Річки басейну Північного Льодовитого океану мають переважно снігове живлення. Більшу частину року вони вкриті кригою. Льодохід починається пізньою весною. Це призводить до утворення крижаних заторів, коли русло річки забивається до самого дна кригою і вода широко розливається по навколишній місцевості. Повноводними є річки й улітку, їх живлять болота й численні озера.
Найбільша північна річка – Маккензі (мал. 95). Річка живиться талими сніговими водами. Улітку вона повноводна.
Більшу частину року Маккензі скована льодом.
Мал. 95. Річка Маккензі
Річки басейну Тихого океану та внутрішнього стоку порівняно короткі, порожисті, з швидкою течією. На північному заході, де бувають великі опади, вони повноводні.
Колумбія та Колорадо – найбільші річки. Свій початок вони беруть у горах і протікають по плоскогір’ю. Колорадо утворює Великий Каньйон – глибоку ущелину з прямовисними стінами, який простягнувся на 446 км за течією річки. Західні річки, особливо Колумбія, мають великі запаси енергії.
Річка Юкон бере початок з озера Атлін і тече на північний захід у бік Аляски. Це – рівнинна річка, гірський характер має тільки біля витоку. Основне живлення річки – снігове. Її довжина – 3700 км.
Частина Мексиканського нагір’я та Великого басейну не має стоку в океан. Басейни внутрішнього стоку займають невелику територію. Особливо мало річок на Мексиканському нагір’ї.
Озера. У Північній Америці розташована система Великих озер – найбільше скупчення прісної води на Землі (мал. 96). Вона об’єднує п’ять великих озер: Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо. Річка Святого Лаврентія з’єднує озера з Атлантичним океаном. Саме тут знаходиться найбільше за площею прісноводне водоймище на планеті – озеро Верхнє. Озера півночі материка утворилися внаслідок розломів земної кори, а пізніше були поглиблені льодовиком. Великі озера розташовані на різній висоті й сполучені між собою короткими річками-протоками в єдину озерно-річкову систему.
Річка Ніагара сполучає озера Ері й Онтаріо. В її руслі є уступ заввишки 50 м, з якого вода падає, утворюючи Ніагарський водоспад (мал. 97), що означає “Вода, що гуркоче”.
Значні за площею озера розташовані на північному заході материка, про що говорять їх назви – Велике Невільниче, Велике Ведмеже.
У Кордильєрах є багато озер вулканічного й льодовикового походження. На внутрішніх плоскогір’ях трапляються мілководні засолені озера. Це залишки великих водойм, які існували тут при більш вологому кліматі. Багато озер укриті кіркою солі. Найбільше з них – Велике Солоне озеро.
Однак, незважачи на це, у деяких районах недостатньо прісної природно-чистої води. Це пов’язано з нерівномірністю розподілу вод, а також із зростаючим використанням їх у промисловості, для зрошення та побутових потреб великих міст.
Мал. 96. Великі озера
Мал. 97. Ніагарський водоспад
Практична робота 9 (продовження)
Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Північної Америки
Позначте на контурній карті, користуючись атласом.
Річки: Міссісіпі, Маккензі, Юкон, Колорадо;
Водоспад Ніагарський;
Озера Великі (Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо), Велике Солоне.
Запитання та завдання
1. До яких басейнів належать річки Північної Америки?
2. Які частини материка найбільш багаті на внутрішні води? Чому?
3. Опишіть річку за планом, використавши текст підручника, атлас та інші джерела інформації (за вибором).
4. Яке значення річок у господарській діяльності людини?
5. Назвіть і покажіть на карті найбільші озера Північної Америки. Як вони утворилися?
Працюємо з картою та атласом
Нанесіть на контурну карту межі басейнів Північної Америки.
Сторінка дослідника
Творчий проект “Дослідження топоніміки Північної Америки”
1. З’ясуйте походження географічних назв, які характерні для материка Північна Америка, використовуючи різноманітні джерела інформації.
2. Які річки Північної Америки отримали назву на честь дослідників?
3. Складіть словник назв географічних об’єктів (не менше 8).
Цікавий факт
Великий Каньйон річки Колорадо (США) – одне з визнаних природних чудес світу. Розташований на плато Колорадо, на території Національного парку Гранд-Каньйон (мал. 98).
Процес виникнення каньйону розпочався майже 60 млн років тому, коли дві річки – Колорадо й Уалпай – з’єдналися в одну. Зростання каньйону триває і тепер (4 см на рік). Зупинити цей природний процес людина не може.
Мал. 98. Великий Каньйон (США)
(2 votes, average: 2,50 out of 5)