МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
Прикметник
Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Прикметник – це самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета і змінюється за родами, числами та відмінками. Прикметники відповідають на питання Який? (яка? яке?) Або чий? (чия? чиє?).
Наприклад: (який?) справжній герой; (яка?) чорна (чия?) мамина сумка; (яке?) дощове небо.
Вираження ознаки предмета – загальне лексичне значення прикметника. Прикметник може виражати ознаку безпосередньо (Теплий день, довгий шлях, бліде обличчя) або
Прикметники, як правило, слова багатозначні. Вони вживаються як у прямому, так і в переносному значенні. Наприклад: Гострий ніж, гострий зір, гострі пахощі, гострі страви, гостре запалення, гостре слово, важка валіза, важкі кроки, важке життя, важка вдача.
Переносні значення прикметників часто використовуються в художніх творах для образного вираження думок і почуттів. На Білу річку впали роси, Веселі бджоли одгули, замовкло поле Стоголосе в обіймах золотої мли (М. Рильський). З-за Золотого шумовиння ніч блакитніє Чиста й Вічна (Б.-І. Антонич). І раптом Богдан полегшено перевів подих – це не людина, а Самотній вітряк журився в Мертвому полі (М. Стельмах).
Прикметники вживаються в мові при іменниках, увиразнюючи й конкретизуючи їхній зміст. Наприклад, речення “Словом серця не запалиш. Слово – що день” незрозумілі, а то й позбавлені змісту. Висловити думку ясно допомагають прикметники: “Холодним словом серця не запалиш. Ласкаве слово – що Весняний день” (Народна творчість).
Уживаючись з іменниками, прикметники узгоджуються з ними в роді (в однині), числі та відмінку (сонячний день, сонячного дня, сонячним днем, сонячні дні, сонячних днів, сонячними днями). Тому рід, число і відмінок у прикметника не самостійні (як в іменника), а залежні від іменника.