РОЗДІЛ 3 ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА
Тема 3. Гідросфера
§ 49. Багатства вод Світового океану. Океан і людина
Пригадайте
Які живі організми мешкають в океанах і морях? Яке значення колообігу води в природі? (Див. § 45.)
Головними багатствами Світового океану є різноманітні природні ресурси – природні об’єкти і явища, придатні для людини. Серед таких розрізняють біологічні, мінеральні та енергетичні ресурси.
Біологічні ресурси океану – усі живі організми океану, які може використати людина. Світовий океан іноді вважають своєрідною
Мал. 141. Мешканці океану: 1 – краб: 2 – коралові поліпи; 3 – морська зірка на водорості ламінарії; 4 – планктонні організми; 5 – медуза; 6 – риби
Краби, донні риби, а також різноманітні водорості, бактерії. Це і дрібні організми, які населяють товщу води. Вони немов зависли у воді і пасивно переміщуються течією. Сукупність таких організмів називають планктоном. Океан є також домівкою
Дивовижні об’єкти і явища
Живі викопні. Акули заселили Світовий океан близько 350 млн років тому, але й дотепер поширені в усіх морях і океанах. Через деякі особливості анатомічної будови ці невтомні мешканці морських вод рухаються постійно – і вдень, і вночі. Сплять акули “на ходу”, уривками. Трикутні зуби цих хижаків розташовані в п’ять-шість, а іноді й у 15 рядів. їхня загальна кількість сягає кількох сотень, і кожний з них гостріший за лезо. Сила стиснення щелеп сягає 18 тонн! Такі акули можуть легко перекусити черепаху, дельфіна і, ясна річ, людину. Акули мають надзвичайно тонкий нюх, завдяки якому реагують на запах крові на відстані 4 км. Це дає їм змогу успішно полювати на здобич.
“Живі консерви”. Супова, або зелена, черепаха, усупереч назві, не завжди зелена. Це досить велика черепаха. Панцир дорослих особин у середньому близько 1-1,5 м завдовжки, маса може сягати 400 кг. В епоху Великих географічних відкриттів зелені черепахи відігравали роль “живих консервів” для мореплавців. М’ясо їх надзвичайно смачне, черепаховий суп готують саме з цих черепах. Високо цінують і їхні яйця. Через це зелених черепах інтенсивно винищують і дотепер, їхня чисельність стрімко зменшується, незважаючи на охоронні заходи. Ці тварини стають рідкісними
Мал. 142. Світовий океан – комора біологічних ресурсів: 1 – промисел риби: 2 – кальмар: 3,4 – вилов креветок
Попри величезну кількість і різноманіття морських мешканців, 60 % площі Світового океану нагадують пустелі материків. Організми, потребуючи сонячного світла та кисню, оселяються переважно у прибережних та поверхневих водах. Саме тут здебільшого ведуть промисел риби – цінного продукту харчування людини. Крім того, ловлять кальмарів, креветок, крабів, мідій, видобувають їстівні та лікувальні водорості, полюють на морських звірів (китів, моржів, тюленів), які є для промисловості джерелом сировини, зокрема жиру, шкіри, хутра (мал. 142).
Найбільше біологічних ресурсів видобувають у Тихому океані. Йому помітно поступаються Атлантичний, Індійський та Північний Льодовитий океани.
Мінеральні ресурси – корисні копалини океану, що може використати людина. Найважливішою сировиною Світового океану можна вважати саму воду, зокрема питну воду. Щоб її добути, з давніх-давен морську воду опріснювали. Так, давньогрецькі мореплавці тримали на своїх суднах спеціальні ящики з піском. У них заливали морську воду, яка, проходячи крізь шар піску, ставала придатною для пиття. Мешканці північних районів вживали воду, яку отримували, розтоплюючи верхні шари морського льоду.
Основним мінералом морської води є сіль. Сіль, яку містять води Світового океану, могла б рівномірно вкрити поверхню суходолу шаром завтовшки у багато десятків метрів. Отже, не випадково в морі видобувають приблизно кожну четверту тонну необхідної людству кухонної солі.
З морського дна активно видобувають нафту й газ, запаси яких в океані становлять не менш як 40 % від усіх, що є на планеті. Останнім часом відкриті та експлуатуються велетенські родовища не лише на шельфі, а й на великих глибинах у ложі океану (мал. 143).
Факти сьогодення
Д и в о – в е ж і. Нині у Світовому океані налічують близько 1000 нафтогазових родовищ. Територія видобутку в океані нафти й газу не поступається за розмірами площі Євразії. Корисні копалини видобувають за допомогою морських бурових платформ (мал. 143), яких налічується багато тисяч. Це справжнє диво інженерної думки. Багато з них сягають велетенських розмірів і розташовані на палях завдовжки 400 м. Вони здатні витримувати ураганні вітри в 200 км/год і більше, 30-метрові хвилі і цунамі, сильні землетруси та потужні льодові поля.
На межі океан – суходіл унаслідок розмивання берегів, виносу та відкладання уламкового матеріалу річками, хвилями й течіями часто утворюються багаті розсипні родовища різних корисних копалин, як-от: золота, платини, титану, алмазів тощо.
Дивовижні об’єкти і явища
Корисні “камінці”. У другій половині XIX ст. з дна океану вперше були підняті дивні темні “камінці”. За розмірами і формою вони нагадували картоплю. Хімічний аналіз засвідчив, що ці камінці містять близько 30 різних елементів, а найбільше – заліза і марганцю. Звідси й з’явилася назва – залізомарганцеві конкреції. За підрахунками, світовий запас залізомарганцевих конкрецій набагато перевищує запаси всіх рудників, які нині розробляють.
Енергетичні ресурси – енергія океану, яку може використати людина. Насамперед це енергія припливів і відпливів, яку вже використовують для отримання електроенергії. Для цього споруджують спеціальні припливні електростанції. Вони діють у Франції, Росії, Китаї тощо.
Енергію морських хвиль використовують у Японії, Австралії, Великобританії, Індії та ін. Розробляють також проекти використання величезних запасів енергії морських течій. У перспективі планується “задіяти” до роботи морський прибій.
Проблеми Світового океану – негативні зміни в океані, спричинені господарською діяльністю людини. Цих проблем дуже багато. Вони по в’язані з виснаженням різноманітних ресурсів океану, із забрудненням вод океану. Через інтенсивну господарську діяльність води Світового океану забруднюються промисловими і побутовими відходами, сміттям. Непоправної шкоди океану завдають аварії на нафтоналивних суднах та бурових вежах, злив забруднених нафтовідходами вод. Роль забруднювачів відіграють також численні вантажо – і пасажироперевезення морським транспортом.
Мал. 143. Нафтодобувна вежа в океані
Проблема забруднення і виснаження Світового океану давне набула глобального характеру. Для розумного вирішення цієї проблеми потрібні загальні зусилля всього людства, адже від цього залежить і його майбутнє. Щоб привернути увагу світової громадськості до цієї проблеми, 1998 рік був оголошений ООН Міжнародним роком Океану.
Факти сьогодення
Корали гинуть! За останні декілька десятиріч понад чверть коралових рифів на планеті зруйновано через нераціональну господарську діяльність людини. Особливо дістається кораловим рифам у водах таких країн, як Малайзія, В’єтнам, Індонезія, Філіппіни. Якщо не зупинити цей процес, то протягом життя лише одного покоління людей зникне більше половини всіх коралових рифів. Між іншим, загибель коралових рифів загрожує життю 500 млн людей, що мешкають на узбережжях. Адже рифи – природне місце оселення багатьох тисячі видів риб, які є основним продуктом харчування для місцевого населення. Риф, площею в 1 км, може забезпечити 15 тонн риби та інших продуктів харчування, достатніх для того, щоб прогодувати 2500 осіб,
ПІДСУМКИ
– Головними багатствами Світового океану є біологічні, мінеральні та енергетичні ресурси.
– До біологічних ресурсів належать усі живі організми океану, що може використати людина.
– Мінеральні ресурси – корисні копалини океану, що може використати людина.
– Енергетичні ресурси – енергія океану, яку може використати людина.
– Проблеми Світового океану – забруднення його вод і виснаження ресурсів, спричинені господарською діяльністю людини.
Запитання і завдання для самоперевірки
Наведіть приклад біологічних, мінеральних та енергетичних ресурсів океану. Поясніть, як їх використовують.
Про одну дуже відому корисну копалину говорять: “У воді народжується, а води боїться”. Що це за корисна копалина і як її використовують?
Де у Світовому океані живих організмів найбільше?
На які групи поділяють морські організми за пристосуванням до умов життя?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)