Фразеологізми в ролі членів речення. Тематичне тестування (Лексикологія. Фразеологія)

І СЕМЕСТР

ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

Урок № 13

Тема: Фразеологізми в ролі членів речення. Тематичне тестування (Лексикологія. Фразеологія)

Мета: пояснити синтаксичну роль фразеологізмів, формувати вміння визначати синтаксичну роль фразеологізмів; формувати вміння добирати фразеологічні антоніми та синоніми, здійснювати розбір фразеологізму; з’ясувати рівень засвоєння теми “Лексикологія та фразеологія”; удосконалювати навички користування словником та навички самостійної роботи.

Тип уроку: комбінований

урок (вивчення нового матеріалу; перевірка й облік знань і вмінь).

Обладнання: підручник, тестові завдання.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

Робота біля дошки. Записати речення. Визначити в них фразеологізми. Розкрити їхнє значення, вказати походження (з античної міфології, Біблії, фольклору), за потреби скориставшись словником.

Брехня потрапляє у Лету, а правда живе у віках. (Б. Мозолевський.) Співай, ридай і будь готовий замість лаврового терновий вінець узяти на чоло. (М. Старицький.) Чи можете утямки взяти ви, що горя мав я вище голови? (М. Зеров.) Над кордоном тиша висне, мов

дамоклів меч. (В. Пузиренко.) Давно вже не течуть молочні ріки для мене в киселевих берегах… (І. Муратов.)

Для довідок. Потрапити (впасти) в Лету – бути забутим. Лавровий вінок – символ перемоги у змаганні. Терновий вінок – символ страждань. Брати втямки – усвідомити, збагнути. Вище голови – багато. Дамоклів меч – щось невідворотне. Молочні ріки в киселевих берегах – символ добробуту й благополуччя.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Робота з підручником. Самостійно опрацювавши теоретичний матеріал (п. 68), розповісти, якими членами речення можуть виступати фразеологізми.

Пояснювальний диктант. Розкривши значення фразеологізмів, з’ясувати їхню синтаксичну роль.

То був якийсь блискучий карнавал… Здавалось, налетів дев’ятий вал. (Леся Українка.) Люті звірі прийшли в овніх шкурах і пазурі розпустили… (Т. Шевченко.) Ви мене привітали, як рідні, моє серце, мою душу одігріли… (П. Мирний.) Мабуть, до нових віників доведеться вас виглядати. (Л. Гроха.)

Для довідок. Дев’ятий вал – розбурхана, некерована стихія. Розпустити пазурі (кігті) – виявляти ворожість, агресивність. До нових віників – дуже довго, тривалий період.

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

Пояснивши значення поданих фразеологізмів, дібрати до кожного фразеологізм-синонім. Один-два з них увести до самостійно складених речень. З’ясувати синтаксичну роль фразеологізмів у складених реченнях.

1. Валяти (клеїти, строїти) дурня (ганяти вітер по вулицях; давати горобцям дулі; ханьки м’яти) 2. Носитися як курка з яйцем ( як дурень із ступою; як циган (чорт, старець) з писаною торбою; носитися як з писанкою; як чорт з грішною душею). 3. Не всі дома ( нема царя в голові; блекоти (дурману) об’ївся; нема клепки). 4. Як бабак свисне (як рак свисне; як п’явка крикне; як волосся на долоні виросте; як виросте трава на помості). 5. Як зайцеві бубон (як лисому гребінь; як собаці п’ята нога; як торішні бублики; як діра в мості).

Для довідок. 1. Робити дурниці, безглузді вчинки. 2. Приділяти надмірну увагу чомусь незначному. 3. Про того, хто безглуздо себе поводить. 4. Вживається для ствердження неможливості чогось. 5. Вживається для заперечення потрібності чогось.

Пояснивши значення кожного з фразеологізмів, дібрати фразеологізми-антоніми. Скласти речення, ввівши до нього одну з утворених антонімічних пар. З’ясувати синтаксичну роль фразеологізмів у складеному реченні.

1. За тридев’ять земель (під самим носом). 2. Хоч у вухо бгай (хоч кілок на голові теши; хоч черепком вухо ріж); 3. Вивести кінці (сховати кінці у воду). 4. Пороху не вигадає (не винайде) (не в тім’я битий). 5. Не видавиш слова (проворний на язик; язик без кісток) 6. Не викурити й ладаном (не заманити й калачем).

Для довідок. 1. Дуже далеко. 2. Про того, хто лагідний, покірний, податли вий. 3. З’ясувати щось. 4. Про того, хто позбавлений кмітливості, розумово обмежений. 5. Про того, хто мовчазний, небалакучий. 6. Не можна позбутися, вигнати.

V. Перевірка рівня засвоєних знань та вмінь з лексикології та фразеології.

Пояснення способу перевірки знань і вмінь (інструктаж до проведення тестування)

Проведення тестування.

І варіант

1. Лексикологія вивчає:

А слова як частини мови;

U Б лексичне значення та вживання слів;

В граматичне значення та словозміну.

Пояснити (письмово) лексичне та граматичне значення будь-якого слова.

2. Діалектні слова – це

А слова, які розуміють і вживають усі;

U Б слова, вживання яких обмежене певною місцевістю;

В слова, які використовують представники певних професій.

Дібрати й записати приклад діалектного слова та його літературний відповідник (напр.: вуйко – дядько, шаркан – буря, конопляник – горобець, маржина – худоба) або скласти (пригадати) речення, що містить діалектне слово (напр.: До села наближаємось плаєм, на порозі rаздиня стрічає (Б. Дегтярьов.); Цей майстер до чужих тайстер (Нар. творч.).

3. Застарілі слова – це

А слова, що перейшли в українську мову з інших мов;

Б слова, які використовують представники певних професій;

U В слова, які вийшли з активного вжитку.

Дібрати й записати приклад застарілого слова та його відповідник із сучасної мови (напр.: рать – військо, піїт – поет, ланіти – щоки) або скласти (пригадати) й записати речення із застарілим словом (напр.: Місяць у хмарах лілових срібну згубив корогов (М. Самійленко), Чи є між нами нині Симиренко з калиткою і поетичним вухом? (П. Мідянка).

4. Стійкі сполучення слів, які за змістом часто дорівнюють одному слову, це

U А фразеологізми;

Б діалектизми;

В неологізми.

Розкрити (письмово) значення виразу вивечти на чисту воду (прикусити язика, дивитися крізь пальці, накрити мокрим рядном).

5. Власне українськими є такі слова:

А душа, сонце, річка, небо;

Б мати, батько, брат, спільність;

U В лелека, мрія, мимохіть, плесо.

Скласти (пригадати) й записати речення, що містить власне українське слово (напр: Я тут прополюю суницю навсидьки голими пучками (М. Самійленко).

6. До неологізмів належать слова:

А поштамт, пепсі-кола, хоровод, Інтернет;

U Б т’ютор, плеймейкер, саунд-трек, шоуїнг;

В чимчикувати, швендяти, вештатися.

Навести приклад неологізму, що з’явився в мові недавно.

ІІ варіант

1. Лексичне значення слова пояснено в словнику

А орфографічному;

U Б тлумачному;

В антонімів.

Пояснити (письмово) лексичне значення будь-якого слова.

2. Наукові поняття позначають:

А діалектизми;

Б неологізми;

U В терміни.

Дібрати й записати термін, пояснити його значення (напр.: Архаїзми – застарілі назви предметів і явищ, витіснені новими, сучасними назвами (З довідн.) або скласти (пригадати) й записати речення, що містить термін (напр.: Ноосферу вигадав Вернадський (В. Самійленко).

3. Неологізми – це слова, які

А вийшли з активного вжитку;

U Б з”явились у мові недавно;

В використовують жителі певної місцевості.

Будь-який неологізм увести до самостійнос кладеного речення (напр.: На роботі повсякчас вируча новенький факс).

4. Фразеологія вивчає:

А лексичне значення та вживання слів;

U Б лексичне значення та вживання стійких сполучень слів;

В лексичне значення та вживання наукових термінів.

Розкрити значення виразу з відкритим серцем (замітати сліди, заварити кашу) або в поданому реченні підкреслити фразеологізм та пояснити його значення (напр.: Хто не обтяжувавсь нічим, суворі предки наші всипали добрих різок тим – березової каші! (Д. Білоус.) Всипати березової каші – покарати, відлупцювати).

5. За правилом “дев”ятки” пишуться такі слова іншомовного походження:

А діадема, радіо, ізоляція, раціональний;

U Б директор, зигзаг, циклон, чинара;

В інженер, ірис, імпічмент, індекс.

Записати слово іншомовного походження та письмово пояснити його лексичне значення (напр.: Інвестиція – довготермінове вкладення капіталу (коштів) у певну справу, підприємство. Супермаркет – великий магазин самообслуговування, де продають товари повсякденного попиту, переважно продовольчі).

6. Фразеологізмом є таке словосполучення6

А побити носа;

Б побити тарілки;

U В побити горшки.

Будь-який фразеологізм увести до самостійно складеного речення та підкреслити його як член речення (напр.:Зло наступає на п”яти, зводить вік нанівець (М. Самійленко); Він не виносив сміття з хати, щоб хтось комусь не мовив щось (В. Симоненко).

Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

П. 6, вправа 69.

Самостійна робота.

Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). У першому реченні підкреслити члени речення. Вжиті в реченнях фразеологізми розібрати за поданою схемою.

На ясні зорі і на тихі води до нас листи з минулого доходять. (Є. Гуцало.) Як часто ми чуєм і дома, і в школі: “Ученому легше далеко піти. Старайтеся, вчіться, бо будете в полі волам або свиням крутити хвости”. (М. Сом.)

1. Пояснити значення фразеологізму (бажано з використанням словника).

2. Вказати його походження (з античної міфології, Біблії, фольклору, художньої літератури і та ін.)

3. Дібрати синоніми (якщо вони є).

4. Дібрати антоніми (якщо вони є).

Подані фразеологізми увести до самостійно складених речень. Пояснити правопис слів іншомовного походження.

Шукати Атлантиду; відкрити Америку; співати дифірамби; виносити сміття з хати.