ВСТУП
§2. ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
– Пригадайте, про які методи вивчення природи ви дізналися з уроків природознавства в 5 класі.
– Якими вимірювальними приладами ви вмієте користуватися?
МЕТОДИ ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.
Географічні знання здобувають у різний спосіб. Способи, за допомогою яких вивчають той чи інший об’єкт, явище, процеси природи та суспільства, називають методами досліджень.
Найдавнішим є описовий метод слідження. Він полягає в описі об’єкта (де розташований, як змінювався з часом, як впливає
Історичний метод дає змогу з’ясувати, коли виник і як потім розвивався у часі об’єкт чи явище. Із вивчення матеріалів, що зберігаються в архівах (сховищах документів) і музеях, з аналізу
Картографічний метод до слідження полягає у визначенні місцезнаходження об’єктів і нанесенні їх на карту. Вміло читаючи, аналізуючи й порівнюючи географічні карти, дослідник може отримати чимало потрібної інформації. Аерокосмічний метод полягає у вивченні поверхні Землі за знімками, зробленими з літаків і космічних апаратів (мал. 4).
Подорож у слово
Слово експедиція у перекладі з латинської означає похід.
Емблема експедиції на Еверест
Мал. 4. Вивчення поверхні Землі за знімками з космічних апаратів і літаків
Дослідники ретельно вивчають, літературу – все, що вже написано зданої теми. Вони аналізують і зіставляють історичні документи, стати стичні дані, об’єкти та явища. Використавши таким чином досвід інших до спідників, кожний робить і свій внесок у наукове пізнання світу.
ЯК ОРГАНІЗУВАТИ ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ. Від давніх-давен і донині географи проводять спостереження. Ви також можете скористатися цим методом до слідження, аби більше дізнатися про різні об’єкти, явища і процеси.
Спостереження можна проводити в школі на географічному майданчику або вдома, використовуючи не складні прилади. Так, за допомогою гномона (рейки завдожки 1 м) ви можете дослідити, як змінюється висота Сонця над горизонтом протягом року. Для цього у 20-х числах кожного місяця, опівдні (приблизно о 12-й год), вимірюйте довжину полуденної тіні гномона (мал. 5). Ці дані вам знадобляться, коли ви згодом вивчатимете тему “Атмосфера”. Звертайте увагу нате, як змінюється довжина тіні гномона щомісяця.
Мал. 5. Вимірювання довжини полуденної тіні і кута падіння сонячних променів за допомогою гномона
Також нескладно провести метеорологічні спостереження (спостереження за погодою) – за зміною температури повітря, станом неба (хмарністю), опадами, напрямком вітру та іншими погодними явищами. Такі спостереження проводять щодня. Температуру повітря, як ви вже знаєте, вимірюють за допомогою термометра. Проте варто пам’ятати: якщо його встановити неправильно, наприклад на сонці, то прилад покаже не температуру повітря, а на скільки градусів нагрівся сам термометр.
Гномон
Термометр на будівлі у м. Харкові
Хмарність (ступінь покриття неба шарами) визначають на око: безхмарно (коли небо ясне і хмар немає), невелика, мінлива (якщо хмари закривають приблизно півнеба) чи суцільна (коли хмарами закрите все небо).
Спостерігайте за наявністю опадів. Вони можуть випадати з хмар у рідкому (дощ, мряка) і твердому (сніг, град) станах або можуть утворюватися на земній поверхні та різних тілах (туман, роса, іній, паморозь).
Важливо спостерігати й за іншими явищами, пов’язаними з погодою, – коли бувають заморозки, за яких умов виникають веселка, гроза, буря, хуртовина тощо.
Напрямок вітру можна встановити за допомогою флюгера (якщо він є на географічному майданчику в школі). Його визначають за тією стороною горизонту, звідки дає вітер. Коли, наприклад вітер дме із заходу на схід, його називають західним. Якщо в школі флюгера немає, можна скористатися даними прогнозу погоди, який щодня повідомляють по телебаченню, друкують у газетах або розміщують в Інтернеті.
Результати своїх спостережень за погодою потрібно записувати в календарі погоди (табл. 2).
Цікавими є й фенологічні спостереження – спостереження за сезонними змінами в рослинності та тваринному світі. Для систематичних фенологічних спостережень оберіть невелику ділянку з кількома деревами, кущами та трав’яними рослинами поблизу свого будинку, школи чи в парку. Якщо подивитесь уважно, ви помітите там і представників тваринного світу: мурашок, жуків, черв’яків, пташок та ін. Навіть у місті можна зустріти білку, їжака, жабу озерну та інших тварин і обережно, щоб не налякати та не завдати шкоди, спостерігати за ними.
Спираючись на свої результати спостережень, ви легко зможете уявити географічні явища, розуміти причини їх виникнення, аналізувати природні процеси та прогнозувати зміни, які відбуваються в природі. Спостерігаючи, ви навчитеся користуватися приладами. А головне – ви відкриєте для себе унікальний світ живої природи з її натхненною земною красою, яка потребує захисту й охорони.
Умовні знаки
Позначення хмарності
Фенологічні зміни в природі
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
Основні методи географічних досліджень: описовий, експедиційний, історичний, картографічний, аерокосмічний, спостереження.
Власні дослідження можна проводити на основі своїх спостережень: за зміною висоти Сонця над горизонтом, метеорологічних (за погодою) та фенологічних (за змінами в рослинності та тваринному світі).
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Назвіть основні методи географічних досліджень.
2. У чому полягає експедиційний метод дослідження?
3. Розкажіть про картографічний метод пізнання.
4. За якими явищами проводять метеорологічні спостереження?
5. Які спостереження називають фенологічними?
ШУКАЙТЕ В IHTEPHETI
Знайдіть сайти, що містять метеорологічну інформацію (ключові слова: погода, метеопрогноз, синоптик). Які показники погоди зазначені на сайтах? З’ясуйте, яка погода очікується завтра. Як вона зміниться через тиждень?
ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ
Тема: Спостереження на місцевості за змінами в природі
1. У 20-х числах кожного місяця приблизно о 12 год вимірюйте довжину тіні гномона для визначення висоти Сонця над горизонтом. Результати спостережень записуйте в накресленій у зошиті таблиці (табл. 1).
Таблиця 1
Спостереження за довжиною тіні гномона
2. Проводьте спостереження за погодою. Результати записуйте в календарі погоди за зразком (табл. 2).
Таблиця 2
Календар погоди за вересень місяць
3. Проводьте спостереження за сезонними змінами в природі. Результати занотовуйте в накресленій у зошиті таблиці (табл. 3).
Таблиця З
Календар фенологічних спостережень