Гірські країни. Корисні копалини

РОЗДІЛ І V МАТЕРИКИ ПІВНІЧНОЇ ПІВКУЛІ

Тема 2. ЄВРАЗІЯ

& 39. Гірські країни. Корисні копалини

Пригадай або здогадайся

1. Від чого передусім залежить сучасний рельєф материка?

2. Що таке платформи, складчасті пояси?

3. Як поділяють рівнини і гори за висотою?

Гірські країни

Альпійсько-Гімалайський складчастий пояс. В основі більшості гірських систем Євразії лежать різновікові рухливі складчасті пояси. Областям кайнозойської складчастості відповідають гігантські гірські системи. Так, на півдні Євразії простягнувся

на тисячі кілометрів величезний Альпійсько – Гімалайський складчастий пояс. У межах Європи до нього належать Піренеї, Альпи (Монблан – 4 807 м – найвища вершина Європи), Апенніни, Карпати (вершина Герлаховський Штит – 2 655 м) (мал. 4.71).

В Азії до найвищих гір цього поясу належать Кавказ, Гіндукуш, Памір, Гімалаї. У рельєфі це переважно різновисотні складчасті гори. Місцями, між пасмами хребтів, простягаються внутрішні високо підняті рівнини, які ускладнені бриловими горами. Серед них, наприклад, внутрішні райони Іранського нагір’я. Іноді хребти зближуються, утворюючи гірські вузли. Найвищий

із них – Памір (найвища вершина Конгур (7 719 м), мал. 4.72).

Між гірськими спорудами і платформ – ними ділянками сформувалися передгірні крайові прогини. Вони заповнені осадовими відкладами, нанесеними з гір, що піднімаються. У них сформувалися здебільшого низовинні рівнини (Індо-Гангська – мал. 4.73, Месопотамська).

Мал. 4.71. Гори Альпи

Мал. 4.72. Вершина Конгур у китайській частині Паміру

Мал. 4.73. Індо-Гангська низовина. Долина річки Інд

Тихоокеанський пояс. Другий молодий складчастий пояс Євразії, формування якого ще не закінчено, – Тихоокеанський. Він простягається вздовж східної окраїни материка поруч з найглибшими океанічними западинами. Тут відбувається взаємодія Тихоокеанської океанічної і материкової літосферних плит. Підсування океанічної плити під окраїну материка супроводжується формуванням складчастих гірських систем, острівних вулканічних дуг.

Утворення складчастих невисоких гір Європи, Уралу (мал. 4.74), Тянь-Шаню, Куньлуню, Алтаю, Саян, Тибету і багатьох інших гірських систем відбулося у палеозої і мезозої. З того часу гори поступово руйнувалися, перетворюючись на горбисті рівнини. У період альпійського горотворення ці області зазнали розломів і піднять окремих блоків у вигляді горстів. Таким чином відбулося відродження та омолодження гірських систем. Деякі з них досягли значної висоти і на сьогодні є вищими від багатьох молодих складчастих гір. Серед таких високих омолоджених складчасто-брилових гір – Тянь-Шань (найвища вершина Томур – 7 439 м), Каракорум (Чонгорі – 8 611 м, мал. 4.75), Куньлунь, Алтай. Процеси омолодження продовжуються в деяких з них і сьогодні, а тому час від часу фіксуються осередки досить потужних землетрусів. Вулкани там у більшості випадків згаслі. Про підвищену активність дії внутрішніх сил Землі нагадують також гарячі джерела. Такі явища характерні для зруйнованих гірських масивів у центральній частині Франції, на заході Чехії.

У цілому рельєф Євразії нагадує собою своєрідну “решітку” з великих і дрібних гірських систем, між якими розташувалися порівняно високі рівнини. Є на материку і багато улоговин, які з усіх боків оточені горами і височинами.

Мал. 4.74. Південний Урал

Мал. 4.75. Чонгорі

Землетруси і вулкани Євразії. У поясах нової складчастості й сьогодні тривають активні тектонічні рухи. Про це свідчить високий ступінь сейсмічності в районах взаємодії літосферних плит. Японські та Філіппінські острови, архіпелаги Південно-Східної Азії, узбережжя Адріатичного й Егейського морів у Європі, Іранське і Вірменське нагір’я часто зазнають землетрусів різної сили, іноді катастрофічних. Землетруси часто руйнували столицю Японії – Токіо, приморські міста Італії та країн Балканського півострова.

Мал. 4.76. Ключевська Сопка

У молодих складчастих поясах також широко розвинутий вулканізм. Тут багато діючих вулканів, з яких найвідомішими є Ключевська Сопка на Камчатці (мал. 4.76), Везувій на Апеннінському півострові, Етна на Сицилії. Багато вулканів на острові Ісландія в Атлантичному океані, де магма піднімається на поверхню у рифтовій зоні серединного океанічного хребта. У результаті виверження деяких вулканів відбувалися могутні руйнівні вибухи. Велике лихо приніс 1883 р. вибух вулкану на одному з островів Малайського архіпелагу. Він майже знищив острів із декількома тисячами жителів. Внаслідок виверження сформувалось цунамі. Всього вибухом і цунамі було зруйновано 165 міст та сіл. Хмара попелу, викинута на висоту до 80 км, забарвлювала у червоний колір нічні зорі у багатьох районах Землі впродовж декількох років.

Корисні копалини

Різноманіття корисних копалин. Складна будова земної кори Євразії зумовлює виняткову розмаїтість на її території корисних копалин. Із виходами на поверхню магматичних і метаморфічних порід у виступах фундаменту платформ і в гірських країнах пов’язані найбагатші родовища руд різних металів. Значні поклади залізних руд є на півострові Індостан, північному сході Китаю, у Скандинавії (мал. 4.77), Україні.

У породах докембрійського фундаменту є золото, дорогоцінне каміння, наприклад, на півострові Індостан і острові Шрі-Ланка. На півостровах Індостан та Скандинавському є запаси уранових руд. Уздовж східної окраїни материка тягнеться пояс гірських споруд, багатих родовищами олова і вольфраму.

Чи відомо тобі?

Японські острови – особлива ланка Тихоокеанського сейсмічного поясу, на який загалом припадає 80 % землетрусів світу. З них на Японію – 36% землетрусів поясу, тобто майже 29 % землетрусів світу. Найпотужніші землетруси повторюються з періодичністю від 10 до 30 років. Зазвичай вони спричиняють цунамі з підйомом хвилі на узбережжі до 10-20 м.

Мал. 4.77 Залізорудний карєр у Швеції

Мал. 4.78. Нафтова свердловина на Аравійському півострові

У тектонічних западинах, заповнених могутніми товщами осадових порід, утворилися найбагатші поклади вугілля, нафти, газу, різних солей. Відомі великі родовища кам’яного вугілля на Східноєвропейській рівнині (Печорський, Донецький басейни), у середній частині Європи (Сілезький басейн), а також у Кузнецькій улоговині, Великій Китайській рівнині, у западинах Монголії, на півострові Індостан.

У багатьох прогинах земної кори сконцентровано великі запаси нафти і природного газу. Найбільші з них виявлено на Аравійському півострові та на Месопотамській низовині, Західносибірській низовині та Східноєвропейській рівнині (мал. 4.78). Виявлено нафту також на шельфі деяких морів, наприклад Північного моря.

В осадових породах платформ та крайових прогинів є також поклади залізних руд, бокситів, кухонної і калійної солей.

Опрацювавши параграф, спробуй відповісти

1. Які особливості гір Альпійсько-Гімалайського поясу?

2. Які процеси відбуваються в Тихоокеанському складчастому поясі?

3. Як виглядають у Євразії гори давніх складчастостей?

4. Які корисні копалини характерні для різних тектонічних структур материка?

Застосуй знання, дізнайся більше

1. Дізнайся про підкорення найвищих вершин Євразії.

2. Знайди описи гірських країн Євразії.

Назви зображені об’єкти чи явища