Розділ 3 ГОСПОДАРСТВО
Тема 16. УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ УКРАЇНИ
§40. Глобалізація і господарство України
Географічна розминка
Поясніть, що таке економічна інтеграція.
Пригадайте, що називають світовим господарством.
Глобалізація як вимога часу. Слово “глобальний” походить від французького global – загальний, всесвітній і латинського globus – куля. Пригадайте: цим терміном позначали і позначають явища або процеси, які є важливими не лише для окремих країн чи обмеженої частини
Слово “глобалізація” має таке саме походження, але під ним розуміють процеси, які відбуваються не в природі, а безпосередньо в суспільстві. Слід зауважити, що такі процеси – взаємний обмін товарами і послугами, трудовими ресурсами, інформацією тощо – відбувалися між різними країнами впродовж усієї історії людства. Міждержавні зв’язки, що виникали в таких випадках, подекуди були настільки
Наука стверджує
Витоки глобалізації у Середньовіччі. Початок процесу глобалізації більшість дослідників відносять до епохи Великих географічних відкриттів і починають відлік від 1492 року (дата відкриття іспанським мореплавцем Христофором Колумбом Нового світу – Америки). Одним з наслідків здобуття європейськими державами нових колоній стала необхідність розвитку торгівлі, що спричинило появу нових засобів транспорту і зв’язку, а також поширення західноєвропейських мов і культури.
З 1990-х років політичні, торговельні, інформаційні та інші зв’язки почали надто стрімко поширюватися по всьому світу, долаючи не лише природні, а й державні кордони. Географічний поділ праці досяг того рівня, на якому національні господарства просто не можуть існувати ізольовано одне від одного. Вони настільки тісно переплелися, що виникло дійсно єдине світове господарство. І тепер це господарство, наче цілісний організм, болісно реагує на ушкодження будь-якої своєї 201
Силення взаємопов’язаності світу в різних сферах суспільного життя (економіці, політиці, культурі тощо).
Глобалізація як одна з головних сучасних тенденцій розвитку світового господарства означає стирання будь-яких географічних кордонів. Звісно, це в переносному розумінні, хоча й не є перебільшенням. Адже фактично в умовах глобалізації життя більшості людей планети пов’язане не лише безпосередньо з успіхами країни проживання, а й значною мірою залежить від процесів поза її межами.
Вплив глобалізації на світовий, регіональний і національний розвиток є неоднозначним, він має як позитивну, так і негативну сторони. Теоретично глобалізація має сприяти високому рівню життя, створенню нових можливостей для всіх людей у світі. Тому прибічники глобалізації зазначають, що з її розвитком практично в усіх країнах помітно поліпшились умови життя. Щоправда, варто зауважити: найбільших успіхів досягли країни з розвинутою економікою і лише невелика кількість країн, що розвиваються. Втім існує думка, що міжнародне співтовариство спільними зусиллями (за допомогою торгівлі, інвестицій тощо) таки зможе допомогти найбіднішим країнам в їхніх устремліннях подолати бідність, досягти швидших темпів розвитку економіки. Тим самим, як стверджується, блага глобалізації будуть доступні для всіх людей в усіх країнах.
До основних проблем, які породжує глобалізація на світовому рівні, можна віднести поширення нелегальної міграції, торгівлі контрабандними товарами, людьми; транзит зброї; формування світового ринку наркотиків; інтернаціоналізацію діяльності кримінальних угруповань; створення міжрегіональних злочинних об’єднань; екологічні негаразди. Проте, що б там не було, нині жодна країна не може собі дозволити залишатися поза глобалізацією, в ізоляції від світової економіки.
Вплив глобалізації на господарство України. Глобалізація, звісно, не оминула й Україну. Навіть більше, наша держава опинилася в центрі її процесів, оскільки має стратегічно надзвичайно важливе геополітичне положення.
Процеси глобалізації, як і скрізь у світі, мають всебічний і не завжди позитивний вплив на господарство України. Особливо помітно це виявляється в енергетиці, зокрема в нафтогазовій промисловості. Через неможливість забезпечити Україну достатньою кількістю даної енергетичної сировини, у цій сфері в нашій державі сьогодні господарюють закордонні транснаціональні корпорації (ТНглч Транснаціональні корпорації – позадержавні об’єднання (від лат. poratio – об’єднання), економічна діяльність яких не обмежується) жавними кордонами.
Частини незалежно від регіону земної кулі, в якому вона розташована.
Мал. 136. ЛУКойл – транснаціональна корпорація
Серед ТНК, що контролюють в Україні нафтовий ринок, такі російські гіганти, як ЛУКойл (мал. 136) і Тюменська нафтова компанія (ТНК). Вони скупили за безцінь українські нафтопереробні заводи (наприклад, Одеський нафтопереробний завод, що проданий ЛУКойлу) і мережу бензозаправних станцій. Так, Тюменська нафтова компанія є власником понад 1000 бензозаправних станцій в Україні, а це більше ніж у самій Росії. Дуже гострою нині є й проблема з природним газом, зовнішнім постачальником якого також традиційно є Росія (“Газпром”).
Закордонні ТНК діють досить успішно і представлені в багатьох інших галузях господарства України. Однією з найпривабливіших в Україні для закордонних ТНК виявилася тютюнова промисловість. З одинадцяти тютюнових фабрик України Київська, Львівська, Харківська, Прилуцька і Черкаська (найбільші підприємства в цій галузі) потрапили у власність потужних ТНК: “Reemtsma”, “Japan Tobacco International”, “British American Tobacco”, “Philip Morris inc”, “Gallaler”.
Перелік найяскравіших наслідків глобалізації в Україні можна продовжити: у фармацевтичній галузі це марки “Вауег”, “Кгка Group”, на автомобільному ринку – “Toyota”, “Nissan”, “Mitsubishi”, у побутовій хімії і косметичних засобах – продукція Jonson&p;Jonson, а також мережа філій Procter&p;Gamble.
Приватизація “Криворіжсталі” вивела на український ринок ТНК “Міттал Стіл”. В оптово-роздрібній торгівлі успішно працює група “Метро АГ”. Чималим є перелік операторів у телекомунікаційній сфері, де найбільшу частку ринку контролює російський капітал – “Альфа-груп” та “МТС”.
Проблема
Загалом будь-які закордонні ТНК є конкурентами українських підприємств і часто витісняють вітчизняних виробників. ТНК нерідко відбирають найкращі вітчизняні кадри, які згодом потрапляють до інших країн. У ТНК часто порушується трудове законодавство, зокрема збільшується тривалість робочого дня. З огляду на такі явища, чи варто, з вашої точки зору, сприяти проникненню ТНК на територію України?
Не можна не сказати і про те, що ТНК – це переваги, пов’язані із збільшенням доходів. Адже вони сплачують в Україні мільйонні податки. До того ж іноземні корпорації – це ще й зазвичай інвестиції, обсяги яких коливаються від 10 до 100 млн дол. США. Зрештою, ТНК надають робочі місця і, залучаючи нові технології, сприяють зростанню продуктивності праці в окремих галузях.
ТНК – це загалом підвищення стандартів життя. Адже пропонуються нова якість гарантійного обслуговування, зручний дизайн, товари, які раніше не вироблялись і не імпортувалися в Україну, нововведення в сфері освіти, бізнесу, медицини тощо. Щодо конкуренції, яку створюють ТНК, то в окремих галузях та виробництвах, як-от: кондитерська промисловість, ринок газованих та слабоалкогольних напоїв, закордоні ТНК виявилися нездатними витіснити національного виробника. Зате вони є певним стимулом для розвитку національного виробництва з метою підвищення конкурентоспроможності національного виробника.
Таким чином, роль транснаціональних корпорацій як ознак глобалізації сьогодення в економіці України неоднозначна.
Узагальнення
Глобалізація – процес посилення взаємопов’язаності світу в різних сферах суспільного життя (економіці, політиці, культурі тощо).
Глобалізація є однією з головних сучасних тенденцій розвитку світового господарства.
Вплив глобалізації на розвиток господарства України має свої позитиви і негативи.
Ключові терміни і поняття
Глобалізація транснаціональні корпорації (ТНК)
Самоперевірка
Доведіть на конкретних прикладах можливість (чи неможливість) уникнення наслідків глобалізації в Україні.
Роз’ясніть сучасний вплив глобалізації на господарство України
Розкрийте причини виникнення глобалізації.
Дайте визначення поняття “глобалізація”.