Мета: актуалізувати знання учнів про іменник, його значення, граматичні ознаки; розвивати вміння знаходити іменник у тексті серед інших частин мови; виховувати пізнавальний інтерес.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 42)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми пригадаємо, що нам відомо про іменник; розширимо свої знання про лексичне значення іменника.
СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Колективна робота над вправою 97 (с. 48)
Виразне
– Які з іменників належать до істот, а які – до неістот?
– Запишіть їх у дві колонки.
(Хто?) донечко, котик.
(Що?) ранком, вікно, ганку, сніг, очі, вуха, іній, трамвайчик.
– Наведіть власні приклади.
Вибіркове списування (вправа 98, с. 48)
- Читання тексту, з’ясування значень невідомих слів.
– Про кого йдеться в тексті?
– Куди любив ходити Томаш?
– За чим він спостерігав?
– З якою метою він це робив?
- Вибіркове списування за завданням підручника.
– Що ви знаєте про правопис власних іменників?
– До назви кожної країни пишіть
Робота в парах. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 49)
Учні читають правило і ставлять одне одному запитання за його змістом.
– Наведіть власні приклади іменників.
– Що у науці про мову називають предметом?
Підказка. Читай уважно додатковий теоретичний матеріал на с. 49 унизу сторінки.
Гра “Хто швидше?”
– До кожної групи доберіть по 3-4 іменники.
Дівчата:
Назви явищ природи: …
Перелітні птахи: …
Хлопці:
Назви знарядь праці: …
Свійські тварини: …
Фізкультхвилинка УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ Уточнення предметності іменника
– Наведіть приклади іменників, що означають назви предметів, які можна побачити, почути, до яких можна доторкнутися.
– А які іменники означають те, про що можна лише подумати? (Радість, сум, сміливість, біль, холод, любов)
– Яке питання можна поставити до цих іменників? (Що?)
Висновок. До іменників належать слова, які мають абстрактне значення і відповідають на питання що?.
Робота за вправою 99 (с. 49)
- Читання іменників “ланцюжком”. Виписування іменників за групами.
(Назви конкретних предметів: телефон, сніг, дерево, книжка, кілометр.
Почуття: сум, біль, радість, жаль, плач.
Назви простору: височінь, безмежність, широчінь.)
Словникова робота
Кк клі кло кт кре кілометр
Кілометр – це тисяча метрів.
– Утворіть словосполучення з числівниками 7, 4, 1, 90.
– Поясніть, як ви розумієте значення слова телефон.
– Поясніть, коли так кажуть.
Зіпсований телефон довго говорити по телефону.
Висіти на телефоні неправдиві повідомлення.
– У чому полягає різниця між предметом і словом?
– Порівняйте характеристику предмета телефон та характеристику слова, яке називає цей предмет.
Висновок. Коли ми даємо характеристику предмету, то розповідаємо про його форму, розміри, матеріал, з якого він виготовлений, яке має призначення.
Коли ми даємо характеристику слову, то розповідаємо про кількість звуків і букв у слові, до якої частини мови належить це слово, які граматичні ознаки (рід, число, відмінок, член речення) має.
ПІДСУМОК УРОКУ
– Яку частину мови пригадали на уроці?
– Що називається іменником?
– Як поділяються іменники за значенням?
– З якою метою предметові надається власна назва?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 100 (с. 49); вивчити правило (с. 49).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)