ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ
Урок № 28
КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕКСТІВ ЗА СФЕРОЮ ВИКОРИСТАННЯ, МЕТОЮ, СТРУКТУРНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ.
ВИДИ ТЕКСТІВ У ДІЛОВОМУ, ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІ. ТЕКСТИ РІЗНИХ СТИЛІВ, ТИПІВ, ЖАНРІВ МОВЛЕННЯ. ОСНОВНІ ВИДИ ПЕРЕРОБКИ ТЕКСТУ
Мета: ознайомити учнів з класифікацією текстів за сферою використання, метою, структурними особливостями, дати відомості про різні види й типи текстів; розвивати вміння перероблювати текст; за допомогою мовленнєво-комунікативного
Внутрішньо-предметні зв’язки: стилістика (стилі, типи, жанри мовлення), пунктуація (розділові знаки в оформленні цитат).
Міжпредметні зв’язки: спорт.
Тип уроку: урок здобуття нових знань та формування практичних умінь.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Мотиваційно-організаційний етап
Мозковий штурм
– Дайте відповіді на запитання.
1. Які стилі мовлення вам відомі?
2. У яких жанрах реалізується кожен із названих стилів мовлення?
3. Які типи мовлення вам відомі?
4. Які розділові
II. Процесуально-діяльнісний етап
Розповідь учителя
Залежно від змісту й будови тексти поділяють на три смислових типи: розповідь, опис і роздум (міркування). Кожен із них мас свою будову.
Розповідь – це повідомлення про якісь події, що розгортаються в часі. Загальна схема розповіді така: початок дії; розвиток подій; кінець події.
Опис – це висловлювання про певні ознаки, властивості предмета чи явища. В описі дається характеристика людей, предметів, явищ природи шляхом перелічення їх головних, суттєвих ознак. Найголовніше в описі – дати точне або яскраве уявлення про предмет мовлення.
Роздум (міркування) – це висловлювання про причини якостей, ознак, подій. У роздумі обов’язкові три частини: 1) теза – основне твердження, чітко сформульована думка; 2) докази, аргументи, що підтверджують висунуту тезу; 3) висновок, що випливає з доказів (узагальнення). В основі роздуму лежать причинно-наслідкові відношення. “Чисті” розповіді, описи, роздуми використовуються рідко. У текстах описи найчастіше включаються в розповідь або пов’язані з міркуванням; розповідь може доповнюватися роздумом.
Висловлювання всіх трьох типів бувають різних видів. Так, розповідь має такі різновиди: власне розповідь (оповідання), повідомлення, відповідь, перелік, найменування, оголошення. Кожен з цих видів має підвиди. Так, у повідомленні розрізняємо власне повідомлення, звіт, інформацію, рапорт, донесення, сповіщення та ін. Власне повідомлення – це розгорнута відповідь на питання (найчастіше відповідь на уроках за вивченим матеріалом).
Інформація або звіт – це насамперед виклад фактичного матеріалу, аналіз повідомлюваних даних, визначення завдань на майбутнє.
Описи поділяють на пейзажні, портретні, описи інтер’єру, характеристики людини, предметів, явищ.
Роздуми теж бувають різних видів: індуктивні (від часткового, конкретного до загального) і дедуктивні (від загальних положень до конкретних висновків), роздум-твердження (доказ істинності висунутої тези) і роздум-спростування, заперечення (доказ помилковості, хибності висунутої тези), роздум з прямими доказами (справедливість висунутої тези безпосередньо обгрунтовується доказами) і роздум з доказами від протилежного (істинність основної тези доводять шляхом спростування передбачуваної тези, протилежної тій, що доводиться).
Організація тексту і зв’язків між його частинами залежить від типів і стилів мовлення, манери автора, жанру художнього твору тощо.
Стилістично розрізняють тексти художні, наукові, публіцистичні, офіційно-ділові, розмовно-побутові. За жанрами: віршовані тексти, прозові, драматичні; текст казки, роману, байки, оди, кіносценарію тощо.
На рівні професійного та ділового спілкування тексти е зразками відповідних стилів; для них характерним е нормоване й регламентоване писемне мовлення; обов’язкове точне дотримання правил, складні логіко-смислові зв’язки, чітка структурно-семантична та формальна організація тексту. Тексти цих стилів мовлення відрізняються строгим дотриманням порядку слів у реченні, використанням складних синтаксичних конструкцій з визначеними семантичними відношеннями, зв’язком речень в абзаці з урахуванням контексту, поділом тексту на розділи, використанням посилань і виділень. Текст у професійному та діловому спілкуванні відзначається високим рівнем структурованості й систематизації матеріалу.
У процесі навчальної, професійної діяльності текст часто можуть перероблювати (скорочувати, цитувати). Основні види скорочення тексту – план, тезиси, конспект, виписки. Також існує система загальноприйнятих скорочень слів (кг, м, ім., див., та ін.).
Не можна перевантажувати текст графічними скороченнями, не можна скорочувати псевдоніми (не JI. Українка, а Леся Українка; не П. Мирний, а Панас Мирний) та подвійні прізвища (не К.- Яценко, а Кучук-Яценко).
Лінгвостилістичне спостереження
– Прочитайте. Визначте стиль, тип і жанр тексту. До якої професійної сфери належить цей текст?
ВАЛЬС
Вальс – парний танець, в основі якого лежить плавне кружіння, поєднане з поступовим рухом; один із найпоширеніших музичних жанрів. Музичний розмір, як правило, темп помірно швидкий. У 70-х роках XVIII століття словом “вальс” називали селянський танець, поширений у деяких місцевостях Південної Німеччини та Австрії. На початку XIX століття він став популярним серед усіх верств населення цих країн, а також утвердився у професійній музиці інших країн Європи. Найінтенсивніше розвивався у Відні спочатку у творчості Й. Леннера, потім – Штрауса-батька, а згодом його синів Йозефа й особливо Йоганна, відомого “короля вальсів” (“Казки Віденського лісу”, “Весняні голоси” тощо) (З календаря).
Вправа-розпізнавання
– Визначте, який серед поданих текстів належить: а) – до офіційно-ділового стилю, б) – до наукового.
Текст 1
Сукупність творів, у яких використовується форма письмового звертання до іншої особи, утворюють так звану епістолярну літературу. Поряд із науковою та публіцистичною епістолярною літературою поширена й епістолярна художня література. Її основні жанри – віршове послання та роман у листах (З Великого Енциклопедичного словника).
Текст 2
Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами!.. Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя?.. Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не па чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе… (Леся Українка).
Текст 3
ВИСОКОПОВАЖНИЙ ДОБРОДІЮ!
Посилаю коректу, як липі можу хутко, тим спішусь і пишу коротко.
Зробіть велику ласку, нагляньте особисто, щоб на 24 стор. було надруковано як слід (там з двох куплетів зроблено один і тим затерто навіть значення віршів, бо діалог збився). Я б навіть хотіла побачити сей листок раніш, ніж вийде книжка, боюсь я таких речей.
Сподіваюсь, можна признати рацію моєму бажанню корегувати самій, бо таки автор завжди має гостріше око, хоч би навіть він був такий короткозорий, як я. Зрештою, помилок мало, і я вдоволена друком. Не пам’ятаю, чи надісланий був листок із заголовком “Поеми”. Чи се я згубила, чи його не було? Коли не було, то, будьте ласкаві, кажіть надрукувати.
Дуже спішуся одіслати, тому простіть за недбалість листа.
Сердечно дякую за клопіт коло моєї книжки!
Щиро поважаюча вас Леся Українка.
Текст 4
Перш ніж писати поему “Одне слово”, Леся Українка за звичаєм звернулася до Агатангела Кримського з проханням проглянути, чи є в якутській мові слово “воля”. Кримський через неуважність не запримітив того листа і не відповів. Незабаром з’явилась у друці поема “Одне слово”, сіль якої була в тому, що в якутській мові нема слова “воля”. Кримський прочитав цю поему і, не пам’ятаючи, що поетеса таки до нього зверталася за консультацією, написав статтю “Ложка дьогтю в бочці меду”, де вказав, що в якутській мові є аж три синоніми до слова “воля”. Леся Українка критику сприйняла спокійно, але за свою помилку дуже шкодувала (В. Шевчук).
Вибіркове завдання
– Виберіть із поданих у дужках правильний варіант скорочення, аргументуйте свій вибір.
Царичанський (р-н, рай-н, рай., p.); товари (1-шого, 1-ого, 1-го) сорту; на площі 100 (г, гект., га); (о., оз.) Світязь; (м., м) Київ; у 2002-2007 (p. p., p., рр;, рр);135 (р до не., р. до н. е.); на початку XX (ст., ст., с., стол.); на висоті 1.264 (м, м.); архітекторів готує (арх., архіт, ар.) (ф-т, фак-т, фак.); заняття проводить (проф., пр., профес.) Павличко.
Трансформація тексту
– Прочитайте текст. Складіть його план. Спробуйте скоротити текст, виділяючи, головну і другорядну інформацію.
ЛЕГЕНДИ ПРО НАРОДЖЕННЯ ІВАНА ФРАНКА
І проміж нас живе ясна і чиста слава Малого Мирона, великого Франка.
Максим Рильський
Іван Франко прийшов на світ 27 серпня 1856 року саме в ту пору, коли у вирій відлетіли лелеки. Дівчат, які народилися під ту пору, називали Маріями, бо на 28 серпня припадає свято Успіння Пресвятої Діви Марії, яке в народі називають Першою Пречистою. Хлопців, у ці дні народжених, називали Іванами, бо на 11 вересня, припадає велике свято Усікновепня голови Іоанна Хрестителя.
Його нарекли Іваном, але зовсім не через це свято. Так вимагала давня традиція, якої в роді Франків суворо дотримували. Найстарший син мав назвати свого первістка іменем батька. Батька Якова Франка звали Іваном.
Ця ж традиція вимагала, щоб першу дочку назвали іменем батькової матері. Бабцю Івана Франка звали Катериною. Тому й і назвав Катериною Яків Франко свою першу дочку у пертім шлюбі із донькою нагуєвицького війта Марією Тимишин. З нею він одружився 19 лютого 1824 року, а в грудні того ж року народилася перша дочка Катерина, але через два роки вона померла.
Із своєю першою дружиною Марією Тимишин Яків Франко прожив 31 рік. Після Катерини всі діти народжувалися мертвими. Які тільки дари не посилав Яків за порадою людей Господові! Викував хрести на церкву, поставив іконостас, щороку давав на свічки ярий віск. Євангеліє купив та в срібні шати оправив, хрест на громадській толоці за свій кошт поставив, аби тільки Бог змилосердився. Ллє дітей більше не було. Яків упав у відчай.
У квітні 1855 року Бог забрав Марію Тимишин до себе. Вона мала усього 43 роки.
Друга дружина Якова Франка Марія Кульчицька була родом із Ясениці Сільної. Коли вона виходила заміж, мала двадцять літ і за законами Австро-Угорщини вважалася неповнолітньою. Марія дуже боялася того заміжжя, бо смерть на обійсті чоловіка була частим гостем. Якраз перед народженням Івана помер слуга Іван Шиян. А ще те, що діти Якова постійно вмирали…
Забобонні люди твердили, що дитину можна заховати від смерті, якщо називати її іншим іменем, ніж записано в церковній книзі, тобто в метриці. Це називалось “обдурити смерть”. Мати, свято в це вірячи, почала називати свого сина Івана Мироном, бо на 30 серпня припадало свято цього мученика (він був священиком в Ахаї, його схопили на Різдво 251 року, піддали жорстоким тортурам, які він терпляче витримав, навіть коли його кинули в огонь, вийшов неушкодженим, отож йому стяли голову). Ні в Ясениці Сільній, ні в Нагуєвичах, ні в околицях жодного хлопця Мироном ніхто не називав. Очевидно тому молода мати сподівалася, що це ім’я стане для сина оберегом… (За Р. Гораком).
III. Контрольно-рефлексивний етап
– Розгадайте кросворд і дізнайтеся, як називається один з видів скорочення тексту.
1. Повідомлення про якісь події, що розгортаються в часі. (Повідомлення) 2. Висловлювання про певні ознаки, властивості предмета чи явища. (Опис) 3. Один з різновидів розповіді. (Від повідь) 4. Один з видів доказу. (Дедуктивний) 5. Заключна частина доказу. (Висновок) 6. Роздум-висловлювання про причини якостей, ознак, подій. (Міркування) 7. Казка, роман, балада, епіграма – одним словом. (Жанр)
IV. Домашнє завдання
– Розшифрувати номенклатурні позначення. Де їх можна використовувати? Дібрати приклади.
Кг, ст., с., доц., д. т. н., м., обл., проф., ін., д, смт., К., p., ц. р., хв, м, т, р-н, чл.-кор., вид-во, див.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)