Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ
ТЕМА 2. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИИ ПОТЕНЦІАЛ ПЛАНЕТИ
§ 19. Кліматичні ресурси
Кліматичні і космічні ресурси – ресурси майбутнього. І космічні, і кліматичні ресурси є невичерпними, вони не використовуються безпосередньо в матеріальній і нематеріальній діяльності людей, практично не вилучаються з природи в процесі використання, проте суттєво впливають на умови життя і господарювання людей.
Кліматичні ресурси – невичерпні природні ресурси, що включають світло, тепло,
Кліматичні ресурси тісно пов’язані з певними особливостями клімату. До їхнього складу входять агрокліматичні ресурси, ресурси вітрової енергії. Агрокліматичні ресурси, тобто світло, тепло і волога, визначають можливість вирощування всіх сільськогосподарських культур. Географічний розподіл цих ресурсів відображено на агрокліматичній карті. До кліматичних відносять також і ресурси вітрової енергії, яку люди здавна навчилися використовувати за допомогою вітряків і вітрильників. На земній кулі є чимало місць (наприклад, узбережжя океанів і морів, Далекий Схід, південь Європейської
До космічних ресурсів відносять насамперед сонячну радіацію – найпотужніше на Землі енергетичне джерело. Сонце – гігантський термоядерний реактор, першоджерело не тільки життя на Землі, а й практично всіх її енергоресурсів. Річний потік сонячної енергії, що сягає нижніх шарів атмосфери і земної поверхні, вимірюється величиною (1014 кВт), яка в десятки разів перевищує всю енергію, що міститься в розвіданих запасах мінерального палива, і в тисячі разів – сучасний рівень світового енергоспоживання. Природно, що найкращі умови для використання сонячної енергії існують в аридному поясі Землі, де тривалість сонячного сяйва найбільша США (Флорида, Каліфорнія), Японія, Ізраїль, Кіпр, Австралія, Україна (Крим), Кавказ, Казахстан, Середня Азія.
Вплив клімату на економіку. Відомо, що клімат суттєво впливає на різні галузі економіки. Кожен вдалий прогноз серйозних змін клімату без додаткових витрат дає змогу зекономити значні суми бюджетних коштів. Наприклад, у Китаї під час проектування і будівництва металургійного комплексу облік кліматичних даних дав змогу заощадити 20 млн доларів. Використання кліматичної інформації та спеціальних прогнозів у масштабах Канади дає щорічно економію 50-100 млн доларів. У США сезонні прогнози (навіть з точністю 60 %) дають вигоду 180 млн доларів на рік з урахуванням тільки сільськогосподарської, лісової і риболовної галузей.
Довгострокове прогнозування дає змогу істотно зменшити завдану кліматичними змінами шкоду господарству і навіть мати від таких прогнозів великий економічний ефект. Насамперед це стосується сільськогосподарського виробництва. Структура посівних площ, строки сівби, норми висіву, глибина закладення насіння в культурному землеробстві немислимі без надійного прогнозу очікуваних погодних умов посівного і вегетаційного періоду. Добрива і вся агротехніка, і догляд за посівами впливають на рівень врожайності, але біологічні умови, створювані характером погоди, – домінуючий чинник. Землеробство, таким чином, багато не отримує з того, що здатні давати кліматичні ресурси. За останні 15 років економічний збиток через стихійні явища природи дуже зріс. Людське співтовариство саме посилює деякі кліматичні явища. Ознаки потепління планетарного клімату сприймаються як антропогенний вплив на навколишнє середовище.
Раціональне господарювання людини неможливе без урахування кліматичних особливостей регіону.
Мал. 44. Емісія СО в країнах світу (на душу населення за рік)
Забруднення атмосферного повітря. Атмосферне повітря – невичерпний ресурс, однак в окремих районах земної кулі він піддається настільки сильному антропогенному впливу, що цілком доречно ставити питання про якісну зміну повітря в результаті атмосферного забруднення.
Атмосферне забруднення – наявність у повітрі в надмірній кількості різних газів, частинок твердих і рідких речовин, парів, концентрація яких негативно впливає на флору і фауну Землі й умови життя людського суспільства.
Основні антропогенні джерела забруднення атмосферного повітря – транспорт, промислові підприємства, теплоелектростанції тощо. Так, в атмосферу потрапляють газоподібні викиди, тверді частинки, радіоактивні речовини. При цьому їхня температура, властивості й стан істотно змінюються, а внаслідок взаємодії зі складовими атмосфери можуть відбуватися безліч хімічних і фотохімічних реакцій. У результаті цього в атмосферному повітрі утворюються нові компоненти, властивості й поведінка яких значно відрізняються від початкових.
Газоподібні викиди утворюють сполуки вуглецю, сірки й азоту. Оксиди вуглецю практично не взаємодіють з іншими речовинами в атмосфері, і час їх існування необмежений. Наприклад, встановлено, що з 1900 р. частка діоксиду вуглецю в атмосфері збільшилася з 0,027 до 0,0323 % (мал. 44). Накопичення в атмосфері вуглекислого газу може спричинити так званий парниковий ефект, який супроводжується ущільненням шару діоксиду вуглецю, що вільно пропускає сонячну радіацію до Землі, затримує повернення теплового випромінювання у верхні шари атмосфери. У зв’язку з цим у нижніх шарах атмосфери підвищується температура, що призводить до танення льоду і снігу на полюсах, підняття рівня океанів, морів і затоплення значної частини суходолу.
У результаті впливу промислових відходів, що викидаються в повітряний простір, руйнується озоновий шар земної кулі. Унаслідок цього утворюються озонові діри, через які на поверхню Землі потрапляє величезна кількість шкідливих випромінювань, від яких страждають і тваринний світ, і самі люди. Останніми десятиліттями почали випадати кольорові дощі, які однаково негативно впливають на здоров’я людей і на грунти. Викиди радіоактивних речовин в атмосферу найнебезпечніші для всього живого на Землі, тому їхні джерела і закономірності розміщення в атмосфері є об’єктами постійних спостережень. Під впливом динамічних процесів в атмосфері шкідливі викиди можуть розповсюджуватися на значні відстані.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)